Рішення № 87828405, 25.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11652/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 303269,70 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 303269,70 гривень. У зв`язку з тим, що вказана заборгованість Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" в добровільному порядку не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/11652/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі на 16 грудня 2019 року о 11:00.

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з судовими повістками 20 листопада 2019 року було надіслано на адреси місцезнаходження Головного управління ДФС у Житомирській та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське", що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивач отримав 29.11.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду (а.с.21).

Разом з тим, рекомендований лист, яким Сільськогосподарському товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі №240/11652/19 та судову повістку про призначення підготовчого судового засідання на 16.12.2019 о 11:00, 03 грудня 2019 року повернувся на адресу суду із зазначенням в довідці Укрпошти про причини повернення - "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.25).

У зв`язку з цим, 05 грудня 2019 року директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" ОСОБА_1 Михайловича по номеру засобу його зв`язку, зазначеному в позовній заяві, було повідомлено про дату, час та місце проведення судового розгляду справи (а.с.26).

16 грудня 2019 року до суду з`явився представник позивача - Волинець Б.О., натомість відповідач в судове засідання не прибув.

У зв`язку з неявкою відповідача, судове засідання по справі було перенесено на 15 січня 2020 року о 11:00.

Про призначення судового засідання на 15 січня 2020 року о 11:00 відповідача було повідомлено шляхом надсилання йому судової повістки на адресу його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також шляхом повідомлення одного із засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" Левіна ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання у справі за допомогою засобу телефонного зв`язку.

15 січня 2020 року в підготовче судове засідання сторони не з`явились, з огляду на що суд в порядку письмового провадження було винесено ухвалу від 15.01.2019, якою закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 05 лютого 2020 року 10:00.

Про призначення судового засідання на 05 лютого 2020 року о 10:00 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" було повідомлено шляхом надсилання йому судової повістки на адресу його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, рекомендований лист, яким Сільськогосподарському товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" було судову повістку повернувся на адресу суду із зазначенням в довідці Укрпошти про причини повернення - "відмова одержувача" (а.с.43).

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

В судове засідання, що було призначено на 10:00 05 лютого 2020 року відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Натомість представник позивача подав до відділу документального забезпечення суду заяву (вх. №2861/20), в якій просив провести розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає за можливе здійснити розгляд адміністративної справи №240/11652/19 в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

При цьому, оскільки станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав, суд згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

З матеріалів справи вбачається, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" (код ЄДРПОУ 03743486) є платником податків та перебуває на обліку в Коростенському управлінні ГУ ДФС у Житомирській області (а.с.8-11). Крім того, відповідач є платником податку на додану вартість.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що 18 лютого 2019 року Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" до Коростенського управління ГУ ДФС у Житомирській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року, в якій відповідачем було самостійно визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за вказаний період в розмірі 310390,00 гривень (а.с.24).

З огляду на положення п. 54.1. ст. 54 ПК України, визначена Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2019 року в розмірі 310390,00 гривень вважається узгодженою.

При цьому, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що несплачений відповідачем залишок узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2019 року становить 303269,70 гривень (а.с.7).

Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

У визначені законом строки податкове зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2019 року в розмірі 303269,70 гривень відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем було сформовано та направлено на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" податкову вимогу форми "Ю" №1734-52 від 19.03.2019 на суму боргу 303269,70 гривень (а.с.16).

Вищезазначена податкова вимога форми "Ю" №1734-52 від 19.03.2019 була отримана відповідачем 22 квітня 2019 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16).

Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг на загальну суму 303269,70 грн. відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 ПК України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" податкового боргу в розмірі 303269,70 грн. такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи зазначене та те, що відповідач визнав податковий борг в розмірі 303269,70 грн., а доказів його погашення до суду не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управлінням ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 39459195) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" (вул.Миру, 50-А, с. Бондарівка, Коростенський район, Житомирська область, 11562; код ЄДРПОУ 03743486) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" (вул. Миру, 50-А, с. Бондарівка, Коростенський район, Житомирська область, 11562; код ЄДРПОУ 03743486) податкову заборгованість в розмірі 303269,70 гривень (триста три тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень сімдесят копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович