Рішення № 87828022, 28.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року Справа № 160/9580/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі - позивач) з позовними вимогами до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення 241 681,95 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» з 27.07.2017 по 02.05.2019 на посаді курсанта. Відповідно до розділу II «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з відповідачем 27.08.2017. Надалі, 02.05.2019 контракт про проходження військової служби, укладений між Міністерством оборони України, в особі начальника факультету і відповідачем був достроково розірваний, через недисциплінованість. Відповідно до пункту 1 (абз. 6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Отже, ОСОБА_1 зобов`язався відшкодувати витрати на утримання під час навчання, про що свідчить його рапорт та особистий підпис на довідках-розрахунках. На теперішній час відшкодування витрат відповідачем не проведено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 09.01.2020.

В судове засідання сторони не з`явились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Розгляд справи відкладено на 28.01.2020.

В судове засідання 28.01.2020 сторони не з`явились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд встановив, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по суті справи, у зв`язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта суд ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву, а тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.08.2017 між Міністерством оборони України в особі начальника факультету військової підготовки НТУ «ХПІ» полковника Серпухова О.В. та ОСОБА_2 А.О. укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

Відповідач ознайомився з умовами контракту та прийняв на себе всі зазначені в ньому зобов`язання, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на контракті.

Згідно копії витягу з наказу начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (по стройовій частині) від 02.05.2019 №94 молодшого сержанта ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів через недисциплінованість 02.05.2019, достроково розірвано контракт про навчання та звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України.

У вказаному наказі також зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у інституті молодшого сержанта ОСОБА_1 в сумі 241 681,95 грн.

Згідно витягу з наказу від 31.07.2018 №126 «Про зарахування курсантів інституту на наступний курс навчання» та довідками-розрахунками коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , з якими він був ознайомлений під особистий підпис, фактичні витрати, пов`язані з утриманням складають 241 681,95 грн., з них:

-сума витрачених коштів за період навчання з 01.09.2017 по 31.07.2018 – 130 633,15 грн.;

- грошове забезпечення – 89 171,44 грн.;

- витрати на харчування – 16 423,08 грн.;

- витрати на проживання – 5 454,28 грн.

Відповідно до пункту 1 Контракту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

У зв`язку із недотриманням вказаного зобов`язання Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» звернувся до суду із цим позовом.

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України від 25.03.1992 №2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232).

Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232 до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Згідно частин 3 та 5 статті 25 Закону №2232 зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини 2 статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2232 курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964).

Згідно пункту 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно пункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

За змістом пункту 2.1.3 Порядку розрахунку витрат витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами

Наявними в матеріалах справи копіями довідок-розрахунків коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 підтверджено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в університеті складає 241 681,95 грн.

Пунктами 7-8 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Доказів відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.

Курсанти, які навчаються у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на цей час зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду цієї справи, позивач витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» 241 681,95 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська