Ухвала суду № 87827952, 26.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

26 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/1034/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог від 13.05.2019 року №Ф-3474-56 У та від 09.08.2019 року №Ф-3474-56 У.

Одночасно з пред`явленням позову позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив зупинити стягнення у виконавчому провадженні №60555467, відкритому відділом Горохівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на підставі вимоги ГУ ДФС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 року № Ф-3474-56 У до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, зупинити стягнення у виконавчому провадженні №61195777, відкритому Горохівським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції на підставі вимоги ГУ ДФС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року № Ф- 3474-56 У до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, заборонити Горохівському районному відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вживати заходів примусового виконання будь-якої іншої вимоги ДФС про сплату боргу (недоїмки), винесеної відносно ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено частиною першою, другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Існування таких обставин повинно бути доведене належними доказами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та проаналізувавши мотиви, якими ОСОБА_1 обґрунтовує заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що на час розгляду вказаної заяви заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з абзацом 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВАС України № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач вважає вимоги ГУ ДФС у Волинській області від 13.05.2019 року №Ф-3474-56 У та від 09.08.2019 року №Ф-3474-56 У протиправними та просить їх скасувати, а в заяві про забезпечення позову просить вжити заходи забезпечення позову до іншого суб`єкта владних повноважень шляхом зупинення стягнення до розгляду адміністративного позову по суті, у виконавчому провадженні №60555467, де виконуються оскаржувані вимоги.

Однак, посилання позивача на протиправність вимог є передчасним, оскільки правову оцінку вказаним вимогам судом буде надано за результатами розгляду справи, при цьому, очевидних ознак протиправності вимог чи порушення прав позивачів оскаржуваними вимогами при розгляді заяви про забезпечення позову не встановлено.

Висновки суду про протиправність вимог відповідача до розгляду справи по суті з огляду на предмет позову, означатимуть надання оцінки оскаржуваним вимогам без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності, оскільки, з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі, перевірка протиправності вимог можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваних вимог є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 150-151, 154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України та з врахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя С.Ф. Костюкевич