Ухвала суду № 87827821, 25.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 лютого 2020 року Справа № 160/1487/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону, в якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону в частині не погодження Плану ліквідації аварії шахти "Західно-Донбаська" ВСП "Шахтоуправління Тернівське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" противоправною та зобов`язати Восьмий воєнізований гірничорятувальний загін погодити План ліквідації аварії шахти "Західно-Донбаська" ВСП "Шахтоуправління Тернівське" "ДТЕК Павлоградвугілля";

- визнати бездіяльність Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону в частині не погодження Плану ліквідації аварії шахти "Дніпровська" ВСП "Шахтоуправління Дніпровська" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" противоправною та зобов`язати Восьмий воєнізований гірничорятувальний загін погодити План ліквідації аварії шахти "Дніпровська" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля";

- визнати бездіяльність Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону в частині не погодження Плану ліквідації аварії шахти "Дніпровська" ВСП "Шахтоуправління Дніпровська" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" противоправною та зобов`язати Восьмий воєнізований гірничорятувальний загін погодити План ліквідації аварії шахти "Степова" ВСП "Шахтоуправління Першотравенське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 15.01.2020 року позивач звернувся із листом до Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону з метою узгодження Планів ліквідацій аварій на шахтах ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на перше півріччя 2020р. Однак, Восьмим воєнізованим гірничорятувальним загоном прийнято рішення про відмову в погоджені Планів ліквідації аварій зазначених шахт, яке обґрунтоване не укладенням/не підписанням ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" договорів про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування виробничо структурних підрозділів позивача на платній основі. Згідно з Дислокацією підрозділів ДВГРС у вугільної промисловості України, затвердженої Міністром енергетики та вугільної промисловості та за погодженням із Головою Державної служби України із питань праці, які обслуговують гірничі підприємства, Восьмий воєнізований гірничорятувальний загін обслуговує вугільні підприємства, які розташовані в межах Дніпропетровської області, Плани ліквідації аварій яких не були погоджені відповідачем без поважних на то причин чи обставин. В обґрунтування відмови в погодженні ПЛА перелічених шахт відповідачем зазначено відсутність письмового звернення позивача щодо укладання договору на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування на перше півріччя 2020 року, з чим не погоджується ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" і що оскаржується у судовому порядку. Отже, безпідставне неузгодження ПЛА зі сторони відповідача, суттєво порушує права приватного акціонерного товариства, унеможливлює його діяльність, оскільки у відповідності до існуючих нормативно - правових актів підприємство є об`єктом підвищеної небезпеки та повинно мати при здійсненні господарської діяльності погоджений ПЛА. Бездіяльність відповідача призводить як до репутаційних ризиків підприємства так і до відповідальності позивача згідно ст. 49 Гірничого закону України в частині ведення гірничих робіт на гірничих підприємствах без виконання протиаварійних заходів та проведення гірничих робіт без затвердженої в установленому порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням їх вимог. Дії Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону щодо непогодження ПЛА можуть призвести до унеможливлення ведення робіт в шахті та видобування вугілля, що є основною господарською діяльністю підприємства, впливають на неможливість забезпечення працівників підприємства належними та безпечними умовами праці, їх забезпечення при аварійній ситуації належною допомогою, ліквідацією наслідків при аваріях та отримання погодженої технічної документації при виконанні гірничих робіт. З огляду на викладене, звертаємо увагу суду, що жоден нормативно-правовий акт України не встановлює обов`язку ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", до складу котрого входять шахта "Західно-Донбаська", шахта "Дніпровська", шахта "Степова", щодо укладання договору з відповідачем про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування шахт. Вимоги відповідача про необхідність укладення договору про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування для погодження Плану ліквідації аварій шахт ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" є безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 10.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 13.02.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

21.02.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.

Слід зазначити, що серед заявлених позовних вимог в позовній заяві містилось клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вказане клопотання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

За приписами пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Також, подане позивачем клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін не містить обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання, лише вказівку на обов`язки суду під час розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Прийняти до свого провадження позовну заяву приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 24 березня 2020 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Витребувати від приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" та подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 13 березня 2020 року витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно 1) шахти "Західно-Донбаська" ВСП "Шахтоуправління Тернівське" "ДТЕК Павлоградвугілля"; 2) шахти "Дніпровська" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля"; 3) шахти "Степова" ВСП "Шахтоуправління Першотравенське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник