Рішення № 87827772, 07.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року Справа № 160/12469/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі – КДКА Дніпропетровської області) від 05.12.2019 року №12/ДПП-19 щодо порушення дисциплінарної справи відносно нього.

Позовна заява обґрунтована тим, що за скаргою ОСОБА_2 від 31.10.2019 р. відносно позивача рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №12/ДПП-19 від 05.12.2019 року відкрито дисциплінарну справу.

Адвокатом скаржниці за укладеною угодою про надання правової допомоги є діючий голова кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 .

Позивач вказує на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, оскільки пунктом 22 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення) передбачено, якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), яка відповідає зазначеним вимогам та може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

13.12.2019р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області №12/ДПП-19 від 05.12.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до розгляду адміністративної справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою від 16.12.2019 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

Ухвалою суду від 16.12.2019 року задоволено заяву позивача та вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області №12/ДПП-19 від 05.12.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до розгляду адміністративної справи по суті та набрання рішенням законної сили.

На вказану адресу у позовній заяві та доданих до неї документах, офіційному сайті, відповідачу направлені ухвали суду від 16.12.2019 р., разом з позовною заявою та доданими до неї документами, що підтверджується конвертом-повернення з позначкою про невручення з інших підстав: “не було вдома”.

За приписами ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

Згідно ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

10.01.2020 р. до суду надійшли письмові пояснення позивача з доказами.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши наявні докази, при розгляді справи суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2019 р. дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області прийняла рішення № 12/ДПП-19 про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарної справи.

Рішення № 12/ДПП-19 вмотивовано тим, що до КДКА Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_2 зі скаргою на неправомірні дії адвоката Коновалова В.Г., що порушують права скаржниці та її доньки на користування належній їй частині житлового приміщення і виразились в заміні вхідних замків та перешкоджанні доступу до особистих речей.

Адвокатом скаржниці за укладеною 28.10.2019 р. або 29.10.2019 р. угодою про надання правової допомоги є діючий голова кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_4 В. ОСОБА_5 .

При цьому, позивач вказує, що діючий голова КДКА Дніпропетровської області Самарець О.І. також вживає заходів впливу щодо розгляду заяв ОСОБА_2 , у тому числі, у правоохоронних органах.

У позовній заяви зазначено про наявність майнового спору між скаржницею ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_6 з 2010 року стосовно використання квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

А 28.10.2019 р. на підставі договору дарування частки квартири, ОСОБА_1 (позивач по справі), став власником Ѕ частки зазначеної квартири.

Саме з викладеними обставинами позивач пов`язує подану відносно нього 31.10.2019 р. скаргу до КДКА Дніпропетровської області та прийняття 05.12.2019 р. рішення № 12/ДПП-19 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

При цьому позивач зазначає, що відповідно до нотаріальної довіреності від 15.10.2019 року ОСОБА_6 (чоловік скаржниці) уповноважив його та двох інших осіб мати вільний доступ до вищевказаної квартири, запрошувати третіх осіб, підписувати договори оренди, тощо.

Позивач звертає увагу, що у вказаних відносинах не здійснював діяльність в якості адвоката, не укладав будь-яких угод на надання правової допомоги, не виписував ордер тощо.

Вважаючи, що голова КДКА Дніпропетровської області Самарець О.І ОСОБА_7 та голова кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області Забелін В.Г. можуть здійснювати тиск на членів дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, позивач на засіданні комісії КДКА Дніпропетровської області 05.12.2019 р. заявив відвід голові КДКА Дніпропетровської області Самарець О. ОСОБА_8 та всім членам дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області. Заява не була задоволена, однак заступник голови дисциплінарної палати та два члени комісії заявили самовідвід.

З посиланням на пункт 22 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення) позивач вказує, що скарга відносно нього повинна бути передана у визначений строк до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Проте, вказана норма відповідачем не виконана.

Не погоджуючись з рішенням та діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Вирішуючи даний спір, до вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів та приходить до таких висновків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI; тут і далі – у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).

Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

09.06.2017 року звітно-виборним з`їздом адвокатів України затверджено Правила адвокатської етики, зі змінами, затвердженими 15.02.2019 року.

Згідно з статтею 12 цих Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

У відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин (стаття 49 Правил адвокатської етики).

Відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами, рішеннями З`їзду, актами РАУ, НААУ (стаття 50 Правил адвокатської етики).

У розділі VI Закону № 5076-VI визначено порядок і підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

У частині 1 статті 36 Закону № 5076-VI закріплено право кожного, кому відомі факти поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) на дії такого адвоката.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (частина 3 статті 36 Закону).

Згідно з статтею 33 вказаного Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом (стаття 34 Закону № 5076-VI).

За правилами статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Положенням визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Згідно з частинами 2-3 статті 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Статтею 38 Закону № 5076-VI передбачено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За частиною 1 статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Пунктом 22 Положення передбачено, що у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), яка відповідає зазначеним вимогам та може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Враховуючи, що голова кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області Забелін В.Г. є адвокатом скаржниці Монахович С.В. згідно угоди про надання правової допомоги від 28 або 29 жовтня 2019року (як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами) і скарга останньої на неправомірні дії адвоката Коновалова В.Г. (позивача по справі) подана одразу після укладання угоди про надання правової допомоги з адвокатом Забеліним В.Г. – 31.10.2019 р., отже фактично, скаржником щодо позивача є адвокат, якого обрано до органу адвокатського самоврядування.

А тому, на виконання п.22 Положення, відповідач був зобов`язаний не пізніше трьох днів з дня надходження скарги передати її до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Однак, відповідач не здійснив необхідних дій щодо передачі справи та рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №12/ДПП-19 від 05.12.2019 року відкрито дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

Згідно частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та прийнятого рішення.

Обґрунтування позовної заяви підтверджені в ході розгляду справи.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно слід звернути увагу, що одним з обґрунтувань позовної заяви позивач зазначає про відкриття дисциплінарної справи відносно нього за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Суд не залишає поза увагою такого доводу, проте не надає оцінку та не розглядає по суті обґрунтування скарги відносно позивача, оскільки у рішенні суду вище встановлено порушення відповідачем процедури прийняття скарги на стадії її надходження.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем квитанцією 0.0.1548453133.1 від 10.12.2019 судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 768грн. 40коп. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 05.12.2019 року №12/ДПП-19 щодо порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 .

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (49000, м.Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 11, код ЄДРПОУ 20298303) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768грн. 40коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова