Рішення № 87827688, 18.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 лютого 2020 р. Справа № 120/4029/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана Віталія Васильовича,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Савчука М.В.,

представника відповідача: Балік О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після досягнення 55 років останній звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 та відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом з тим, рішенням №023830004683 від 13.09.2019 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових по Списку №2 за відсутності необхідного пільгового стажу. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

21.01.2020 представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вказав, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Представник відповідача зазначила, що 26.02.2019 позивач звернувся до управління пенсійного фонду за призначенням пенсії на пільгових умовах. Відповідно до запису трудової книжки, уточнюючої пільгової довідки №137 від 02.10.2018 та згідно акту зустрічної перевірки первинних документів, професія позивача не відповідає чинним на період роботи особи Спискам.

Також, згідно записів у трудовій книжці та акту зустрічної перевірки заявник з 03.01.2006 переведений на іншу посаду, а саме запис трудової книжки №22 - «виконавець робіт». Водночас наказ №49 від 27.04.2000 про підсумки атестації робочих місць не містить переліку робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, відомостей про встановлені пільги та умови пільгового пенсійного забезпечення.

На підставі вищевказаного, відповідач дійшов висновку, що на момент звернення позивача із заявою на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України № 1058, ОСОБА_1 не мав достатньо спеціального (пільгового за Спискам №2).

Ухвалою від 29.01.2020 вирішено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено перше судове засідання на 18.02.2020.

У судовому засіданні позивач та його представник надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просили задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення заявленого позову, з підстав наведених у письмовому відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , в період з 01.09.1978 по 02.03.1982 навчався в Барському автомобільно-дорожньому технікумі.

Також згідно відомостей вказаної трудової книжки позивач:

- з 03.04.1982 по 23.04.1982 працював на посаді дорожнього робочого 4-ого розряду в Марьїнському районному дорожньому ремонтно-будівельному управлінні;

- з 18.06.1982 по 29.05.1984 проходив військову строкову службу в Армії;

- з 26.07.1984 по 14.08.1984 працював на посаді дорожнього робочого 4-ого розряду в Вінницькому дорожньо ремонтно-будівельному управлінні 2;

- з 15.08.1984 по 01.07.1987 працював на посаді асфальтоукладчика 4 розряду в Вінницькому дорожньо ремонтно-будівельному управлінні 2;

- з 21.08.1992 по 04.02.1997 працював на посаді майстра будівельного участка в Військовій частині 36846;

- з 25.01.1999 по 16.04.2008 працював на посаді майстра в Військовій частині А1835;

- з 23.04.2008 по 03.12.2008 працював на посаді майстра будівельно-дорожніх робіт в ТОВ "БМУ-3";

- з 01.04.2009 по 11.10.2009 працював на посаді майстра дорожньо-будівельної дільниці в ТОВ "БМУ-3";

- з 11.04.2013 по 07.08.2013 працював на посаді Дорожнього робітника 4-ого розряду в ТОВ "Будівельне управління №7";

- з 22.01.2018 по 26.02.2019 працював на посаді Дорожнього робітника 4-ого розряду в ТОВ "Будівельне управління №7".

Досягнувши 55 років, 26.02.2019, як особа, яка має право на пенсію за віком на пільгових умовах, з врахуванням страхового стажу понад 30 року, з яких стаж роботи, який дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, складає понад 12 років 6 місяців, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

До заяви відповідач долучив наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 15.09.2016; заяву про призначення/перерахунок пенсії №2127 від 26.02.2019; паспорт серії НОМЕР_2 ; трудову книжку серії НОМЕР_3 ; військовий квиток №818 від 02.10.2018; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання ГТ НОМЕР_4 І НОМЕР_4 172044; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 №179/1/9052 від 27.07.2018; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Однак, рішенням №023830004683 від 13.09.2019 позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії через відсутність стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення. При цьому зазначено, що відповідно до запису трудової книжки, уточнюючої пільгової довідки №137 від 02.10.2018 та первинних документів (акту зустрічної перевірки) професія заявника не відповідає чинним на період його роботи спискам. Також, наказ № 49 від 27.04.2000 про підсумки атестації робочих місць не містить переліку робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, відомостей про встановлені пільги та умови пільгового пенсійного забезпечення

При розгляді заяви ОСОБА_1 із всіма доданими документами відповідачем встановлено, що страховий стаж позивача складає 39 років 11 місяців 2 дні, в тому числі 8 років 3 місяці 26 днів - стаж, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2. Тобто, вищезазначений відповідачем стаж не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погодившись із такою позицією Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналіз положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає, що позивач після досягнення ним 55 років, за наявності загального стажу роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на посадах віднесених до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць має право на призначення пенсії за віком.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 , станом на час звернення із заявою про призначення пенсії, 26.02.2019, виповнилось повних 55 років.

Загальний стаж роботи позивача підтверджено - 39 років 11 місяців 2 дні.

Визначаючись щодо права позивача на зарахування періодів його роботи до спеціального стажу, суд виходить з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій в Україні врегульовані Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

При цьому, положеннями ст.8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч.3 ст. 4 Закону №1058-IV передбачено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. (ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV)

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дана норма Закону кореспондується також з положенням пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, де, зокрема, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , Головне управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, окрім іншого зазначило, що професія заявника не відповідає чинним на період його роботи спискам. Так, в судовому засіданні представник відповідача уточнив, що позивачу, окрім іншого, не зараховано періоди його роботи, зокрема на посаді Дорожнього робітника 4-ого розряду.

В той же час, суд критично оцінює відповідну позицію відповідача з огляду на наступне.

Чинні на період роботи позивача Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СССР №1173 від 22.08.1956, в розділі XXIX "Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций" Списку №2 правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються:

" а) Рабочие

- Асфальтобетонщики (асфальтировщики, автогудронаторщики, битумизаторы, варильщики, гудронаторщики, операторы, гудронаторы, форсунщики);

- Рабочие по укладке бетона, асфальта.".

В свою чергу, згідно п.11 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи), який затверджений Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 21.02.2000 №32, Дорожній робітник 4-го розряду повинен відповідати наступним вимогам:

Завдання та обов`язки. Виконує роботи середньої складності під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, штучних споруд на них та тротуарів.

Повинен знати: вимоги до якості матеріалів, що застосовуються для улаштування та ремонту доріг; правила бетонування у зимовий період та способи підігрівання бетону; правила будівництва та експлуатації дорожнього покриття, штучних споруд та обстановки дороги. Під час виконання робіт з розмічання дорожнього покриття автомобільних доріг: вимоги до якості матеріалів, які застосовуються під час розмічання; види горизонтального та вертикального розмічань, порядок їх нанесення; правила та способи нанесення розмічань пістолетом-розпилювачем із застосуванням трафаретів; норми витрачання розмічальних матеріалів; вимоги до якості робіт; правила розмічання; правила виконання робіт в умовах часткового закривання та без закривання автомобільного руху.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи дорожнім робітником 3 розряду не менше 1 року.

Отже, за своїми функціональними обов`язками зазначена в трудовій книжці позивача посада дорожнього робочого 4-ого розряду є більш точним та розширеним визначень функціональних обов`язків, які передбачені Списком №2, що затверджені Постановою Ради Міністрів СССР №1173 від 22.08.1956. Крім того, вказаними списками чітко передбачено необхідність зарахування до спеціального стажу період роботи особи на посаді "асфальтировщика".

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що у період з 03.04.1982 по 23.04.1982 та з 26.07.1984 по 01.07.1987 позивач виконував роботу із шкідливими умовами праці, на посадах передбачених Списком №2.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання в Барському автомобільно-дорожньому технікумі з 01.09.1978 по 02.03.1982, та періоду проходження служби в армії з 18.06.1982 по 31.05.1984, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98 ВР (далі - Закон № 103/98 ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно з абзацом другим пункту першого статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Статтею другою Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Позивач закінчив навчання 02 березня 1982 року в Барському автомобільно-дорожньому технікумі: диплом НОМЕР_5 .

Відповідно до запису трудової книжки позивач з 03 квітня 1982 року прийнятий на посаду «Дорожній робітник 4-ого розряду», яка, як вже було встановлено вище, відповідає чинним на той час Спискам посад, робота на яких зараховується до спеціального стажу, що відповідає вимогам статті 38 Закону № 103/98 ВР щодо можливості врахування періоду навчання до пільгового стажу, а саме, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Також, відповідно до запису трудової книжки НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 18.06.1982 по 31.05.1984 проходив військову службу в Радянській армії. Зазначене підтверджується також копією військового квитка серії НОМЕР_6 .

Відповідно до запису трудової книжки позивач з 26 липня 1984 року прийнятий на посаду «Дорожній робітник 4-ого розряду», яка, як вже було встановлено вище, відповідає чинним на той час Спискам посад, робота на яких зараховується до спеціального стажу, що відповідає вимогам статті 8 Закону № 2011 щодо можливості врахування періоду служби в армії навчання до пільгового стажу.

За таких обставин період навчання з 01.09.1978 по 02.03.1982 та період служби в армії з 18.06.1982 по 31.05.1984 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, без врахування періодів роботи позивача з 03.04.1982 по 23.04.1982 та з 26.07.1984 по 01.07.1987 на посадах дорожнього робочого 4-ого розряду та асфальтоукладчика, а також періодів його навчання в технікумі з 01.09.1978 по 02.03.1982 та служби в армії з 18.06.1982 по 31.05.1984, відповідач встановив, що спеціальний стаж ОСОБА_1 становить 8 років 3 місяці 26 днів () з 01.07.1987 по 20.08.1992 та з 12.10.2009 по 16.12.2012). Разом з тим, з врахуванням вищезазначених періодів навчання в технікумі, служби в армії та роботи за на посадах дорожнього робочого 4-ого розряду та асфальтоукладчика з 1978 по 1987 роки, спеціальний стаж позивача становить понад 12 років 6 місяців, що, зважаючи на досягнення ОСОБА_1 55 річного віку та за наявності загального стажу понад 39 років, є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №2 ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Закону України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" №137-V 14.09.2006 усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення комісії №023830004683 від 13.09.2019 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за Списку №2 згідно ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та наявності підстав для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 з 26.02.2019.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністратиний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення комісії №023830004683 від 13.09.2019 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно Списку №2 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати ОСОБА_1 з 26.02.2019 пенсію згідно Списку №2 ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса для листування: вул. Пирогова, 76в, оф. 79, м. Вінниця)

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 24.02.2020

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна