Рішення № 87827683, 21.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 лютого 2020 р. Справа № 120/4150/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обрахунку стажу її роботи в одинарному розмірі за час роботи у відділі з особливо небезпечними інфекціями Державної санітарно-епідеміологічної служби України ДУ "Вінницький обласний лабораторний центр держсанепідемслужби України" з 30.09.1970 року по 31.05.2019 року. Тому, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 17.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін). Крім того, даною ухвалою суду встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

28.12.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах, зокрема, робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідно до наказу МОЗ України від 19.07.1995 року №133 «Про затвердження переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» затверджений перелік інфекційних хвороб. Під час обчислення стажу роботи в інфекційних закладах головне управління керується роз`ясненнями Міністерства охорони здоров`я України щодо віднесення закладів (відділень) охорони здоров`я до інфекційних. До таких відділень належать і відділи з боротьби з особливо небезпечними інфекціями санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), які до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №1181 від 17.12.2012 року відносилися до санітарно-епідеміологічних закладів охорони здоров`я. ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 07.05.2006 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058. 19.06.2019 року до головного управління звернулась ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії щодо обчислення стажу в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону №1788. До зазначеної заяви було додано довідку №21 від 18.06.2019 року, видану Державною санітарно-епідеміологічною службою України ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр держсанепідемслужби України» про те, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 працювала з 30.09.1970 року по 01.07.1981 року лаборантом бактеріологічної лабораторії Вінницької міської СЕС. З 01.07.1981 року по 25.12.2012 року - фельдшером-лаборантом бактеріологічної лабораторії Вінницької обласної СЕС. З 25.12.2012 року Вінницька обласна санітарно-епідеміологічна станція була ліквідована. З 02.02.2013 року згідно наказу МОЗ України від 28.11.2012 року було створено Державну установу «Вінницький обласний державний центр Держсанепідемслужби» з її відокремленим структурним підрозділом, у зв`язку з чим ОСОБА_1 переведена з 02.01.2013 року на посаду фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Державної установи. Під час обчислення стажу роботи в подвійному розмірі в санепідемстанції головне управління керується листом Міністерства охорони здоров`я України від 23.07.2004 року №10.01.09/891, де робота у відділах по боротьбі з особливо небезпечними інфекціями санепідемстанцій вважається роботою у інфекційних відділеннях і зараховується до стажу роботи у подвірному розмірі. Виходячи із наведеного за період роботи з 30.09.1970 по 31.05.2019 ОСОБА_1 в бактеріологічній лабораторії міської (обласної) санітарно-епідеміологічної станції бактеріологічної лабораторії Державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» підстав зарахувати в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону №1788 на думку відповідача немає. З урахуванням викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду з 07.05.2006 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

19.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії щодо обчислення стажу в подвійному розмірі, згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №5609 від 25.09.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо зарахування стажу в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач оскаржила її до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною 1 статті 46 Конституції України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Ураховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 01.01.2004 року, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Таким чином, належить до з`ясування чи заклад, де працювала позивач була інфекційним закладом (відділенням) в періоди з 30.09.1970 року по 01.07.1981, з 01.07.1981 року по 25.12.2012 року та з 02.01.2013 року по 31.05.2019 року.

Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством України не визначено як переліку таких закладів, так і не надано безпосереднього їх визначення.

Проте, із роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України № 05.03-18-54/973 від 27.01.2010 року видно, що це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі є саме робота, яку виконувала позивач.

Натомість, відповідач протиправно на вказані положення законодавства не зважив та не з`ясував обставин стосовно того, у чому полягала робота позивача та які функції виконувала позивач у названий період.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідно до довідки Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" від 18.06.2019 року №21 ОСОБА_1 за період роботи в лабораторії виконувала роботи, пов`язані з відбором проб та лабораторними дослідженнями біологічного матеріалу на небезпечні інфекційні захворювання; холеру, черевний тиф та паратифи, дизентерію, ієрсініози, дифтерію, менінгіту, кашлюку від хворих, носіїв та об`єктів зовнішнього середовища, працювала з живими культурами цих збудників.

Інструкція по санітарно-епідеміологічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом МОЗ СРСР № 916 від 4 серпня 1983 року, що діє на території України згідно вказівки МОЗ України № 165 від 28 травня 1996 року, призначена для головних лікарів і персоналу інфекційних лікарень і інфекційних відділень, а також для працівників санітарно-епідеміологічних та дезінфекційних станцій, містить ідентичні вимоги і норми щодо режиму та охорони праці працівників інфекційних лікарень (відділень), бактеріологічних і вірусологічних лабораторій інфекційних лікарень та бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що робота позивача була пов`язана з дослідженнями на небезпечні інфекції та збудниками таких інфекційних захворювань, внаслідок чого може бути прирівняна до роботи в інфекційних закладах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що бактеріологічна лабораторія СЕС, в якій працювала позивач, на переконання суду, безумовно слід вважати інфекційним закладом, який належить до відділень охорони здоров`я, зазначених у статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на роботу в яких розповсюджуються пільги по обчисленню стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до вказаної статті.

Як вже зазначалося судом, ОСОБА_1 в період з 30.09.1970 року по 01.07.1981 року працювала на посаді лаборанта бактеріологічної лабораторії міської санітарно-епідеміологічної станції; з 01.07.1981 року по 25.12.2012 року - на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Вінницької обласної санітарно-епідеміологічної станції; з 02.01.2013 року по 31.05.2019 року - на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України", а отже, у структурі санітарно-епідеміологічної служби, що у відповідності до частини 1 статті 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (в редакції чинній на час оспорюваного трудового стажу) входила у структуру Міністерства охорони здоров`я України.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач порушив права позивача щодо відмови в зарахуванні в подвійному розмірі періоду роботи на посаді лаборанта бактеріологічної лабораторії СЕС. Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №5609 від 25.09.2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо зарахування стажу в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги стосовно зобов`язання відповідача зарахувати періоди роботи з 30.09.1970 року по 01.07.1981 року на посаді лаборанта бактеріологічної лабораторії міської санітарно-епідеміологічної станції; з 01.07.1981 року по 25.12.2012 року - на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Вінницької обласної санітарно-епідеміологічної станції; з 02.01.2013 року по 31.05.2019 року - на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" та здійснити у зв`язку з вказаним перерахунок отримуваної позивачем пенсії, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

Згідно із статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до приписів частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За визначенням, наведеним у частині 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як убачається з матеріалів справи, позивач з 07.05.2006 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», між нею та відповідачем виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які урегульовані саме на підставі норм вказаного Закону.

В свою чергу, позивач звернулася до відповідача про необхідність врахування періоду роботи у бактеріологічній лабораторії СЕС до стажу роботи у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим позивач просила перерахувати розмір виплачуваної пенсії.

Аналіз положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» свідчить про те, що стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі саме цього Закону та враховується для обчислення пільгового стажу роботи.

З огляду на вказані норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та враховуючи положення ч. 4 ст. 24 цього Закону, періоди трудової діяльності та інші періоди, що зараховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (тобто до 1 січня 2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 1 січня 2004 року застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

В даному випадку позивачу було призначено пенсію за віком на загальних підставах відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому підстави для зарахування, при призначенні їй пенсії, страхового стажу у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період роботи на посаді лаборанта та фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії СЕС після 01.01.2004 року відсутні.

Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі №329/553/17 та від 24.01.2019 у справі № 265/4648/14-а.

Відтак, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди її роботи з 30.09.1970 року по 01.07.1981 року на посаді лаборанта бактеріологічної лабораторії міської санітарно-епідеміологічної станції; з 01.07.1981 року по 31.12.2003 року на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Вінницької обласної санітарно-епідеміологічної станції до спеціального стажу роботи в подвійному розмірі та здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з часу звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди її роботи з 01.01.2004 року по 25.12.2012 року - на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Вінницької обласної санітарно-епідеміологічної станції; з 02.01.2013 року по 31.05.2019 року - на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України", задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому у відповідача відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача після 01.01.2004 року в подвійному розмірі.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, на переконання суду позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

При розподілі судових витрат, суд керується ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №5609 від 25.09.2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо зарахування стажу в подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди її роботи з 30.09.1970 року по 01.07.1981 року на посаді лаборанта бактеріологічної лабораторії міської санітарно-епідеміологічної станції; з 01.07.1981 року по 31.05.2003 року на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Вінницької обласної санітарно-епідеміологічної станції до спеціального стажу роботи в подвійному розмірі та здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з часу звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії із заявою про перерахунок пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення у повному обсязі виготовлене 25.02.2020 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна