Рішення № 87827229, 30.10.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/18/18

провадження № 2/361/169/19

30.10.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Срібної Ю.О., Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” (далі – ПрАТ “СК “АХА Страхування” або Страховик) звернулося до суду з позовом, у якому, враховуючи зменшення позовних вимог, просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь майнову шкоду в розмірі 6436 грн. 01 коп. (а. с. 1-4, 123, 210).

В обґрунтування позову зазначало, що28 травня 2015 року між ПрАТ “СК “АХА Страхування” і Товариством з обмеженою відповідальністю “Спєктр” (далі – ТОВ “Спєктр” або Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 672а5к5, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 16 січня 2016 року на регульованому перехресті вулиць Київської та Короленка у місті Бровари Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , і транспортного засобу марки “Skoda Felicia”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Винною у даній ДТП постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2016 року у справі № 361/355/16-п визнано відповідача ОСОБА_1 , яку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

За заявою Страхувальника від 20 січня 2016 року про настання страхового випадку, згідно із складеним Страховиком 25 січня 2016 року страховим актом № АХА2001006 та розрахунком суми страхового відшкодування, на виконання зобов`язань за вказаним договором позивачем ТОВ “Спєктр” було виплачено страхове відшкодування в розмірі 27425 грн. 16 коп.

На момент вчинення цієї ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” (далі – ТДВ “СК “Альфа-Гарант”), відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6666690, на підставі якого останнім у порядку регресу здійснено виплату ПрАТ “СК “АХА Страхування” частини страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля врозмірі 16875 грн. 82 коп. Посилалося на те, що згідно із звітом № 220 про оцінку матеріального збитку від 02 червня 2018 року вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 29803 грн. 88 коп., тому, враховуючи фактичні витрати в розмірі 27425 грн. 16 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу в розмірі 20989 грн. 15 коп., а також франшизи в розмірі 500 грн., із відповідача ОСОБА_1 для повного відшкодування завданої нею майнової шкоди підлягає стягненню сума в розмірі 6436 грн. 01 коп.

Представник позивача Білоконь І.В. у судовому засіданні позов підтримала, надала суду пояснення, аналогічні викладеному, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у суді позов визнав частково, лише в частині стягнення з відповідача франшизи в розмірі 500 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів належної оцінки шкоди, завданої транспортному засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Із характером пошкоджень цього автомобіля, вказаних у звіті № 220 про оцінку матеріального збитку від 02 червня 2018 року, долученого позивачем при зменшенні розміру позовних вимог, він не згоден, оскільки огляд пошкодженого під час ДТП зазначеного транспортного засобу проводився за відсутності відповідача, пробіг цього автомобіля, вказаний в акті виконаних робіт від 29 січня 2016 року № ТО160001250 та звіті № 220 від 02 червня 2018 року про оцінку матеріального збитку, є різними і відрізняються майже на 1000 км пробігу, що викликає сумнів щодо об`єктивності визначеного розміру матеріального збитку. Також вказував, що автомобілі під час ДТП отримали незначні механічні пошкодження, завдана позивачу шкода повністю відшкодована страховою компанією, у якій відповідач застрахувала свою відповідальність.

Заслухавши пояснення сторін,дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

28 травня 2015 року між ПрАТ “СК “АХА Страхування” і ТОВ “Спєктр” був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 672а5к5, відповідно до умов якого застраховано майновий інтерес Страхувальника щодо володіння, користування та розпорядження транспортним засобом марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За умовами цього договору страхування ПрАТ “СК “АХА Страхування” у разі настання страхового випадку зобов`язувалося відшкодувати ТОВ “Спєктр” збитки, завдані внаслідок ДТП, тобто будь-яке пошкодження або знищення зазначеного вище транспортного засобу, його окремих складових частин чи окремого обладнання внаслідок ДТП.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2016 року у справі про адміністративне правопорушення № 361/355/16-п встановлено, що 16 січня 2016 року близько 19.20 год. ОСОБА_1 керувала автомобілем “Skoda Felicia”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у місті Бровари Київської області на регульованому перехресті вулиць Київської та Короленка. Здійснюючи маневр лівого повороту на вулицю Короленка в напрямку магазину “Новус” на дозвільний зелений сигнал світлофора, вона не надала дорогу автомобілю “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку по вулиці Київській в напрямку міста Києва, у результаті чого допустила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України.

Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано виною в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Зазначена подія ПрАТ “СК “АХА Страхування” визнана страховим випадком. 20 січня 2016 року була здійснена ремонтна калькуляція за допомогою системи “Аудатекс? із ремонту застрахованого транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на загальну суму із ПДВ у розмірі 28375 грн. 16 коп. На її підставі Страховиком здійснено розрахунок страхового відшкодування ТОВ “Спєктр” на суму 27425 грн. 16 коп. та 25 січня 2016 року складено страховий акт № АХА2001006 на таку ж суму.

Відповідно до платіжного доручення № 219 215 від 26 січня 2016 року на підставі цього страхового акта ПрАТ “СК “АХА Страхування” здійснило виплату ТОВ “Спєктр” страхового відшкодування в розмірі 27425 грн. 16 коп.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 за шкоду заподіяну третім особам під час ДТП на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6666690 на момент цієї ДТП була застрахована у ТДВ “СК “Альфа-Гарант”, ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн., франшиза складає 500 грн., застрахований транспортний засіб марки “Skoda Felicia”, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

19 квітня 2016 року позивач ПрАТ “СК “АХА Страхування” звернулося з претензією № ЛВ0021834 до ТДВ “СК “Альфа-Гарант” про виплату в порядку регресу шкоди в розмірі 27425 грн. 16 коп., завданої 16 січня 2016 року ОСОБА_1 під час ДТП, відповідальність якої застрахована у даному товаристві на підставі вказаного Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6666690.

07 вересня 2016 року ТДВ “СК “Альфа-Гарант”, розглянувши зазначену претензію ПрАТ “СК “АХА Страхування” та заперечуючи проти неї, надало відповідь, у якій вказувало про те, що показник спідометру пошкодженого транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 208112 км, що перевищує нормативний пробіг, тому відповідно до вимог ст. 29 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та підпункту “а” п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, при розрахунку та виплаті витрат, пов`язаних з ремонтом транспортного засобу, має враховуватися коефіцієнт фізичного зносу даного транспортного засобу, у зв`язку з чим страхова компанія звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертум-Аве” для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до консультації № 93-R/20/0 від 25 травня 2016 року, складеної оцінювачем ОСОБА_4 , коефіцієнт фізичного зносу для складових транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , склав 53,9 %, тому підсумкова вартість встановлених запасних частин із урахуванням ПДВ складає 9533 грн. 22 коп., тому відповідно вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу з урахуванням ПДВ, становить 18325 грн. 82 коп. Враховуючи розмір франшизи в сумі 950 грн. за договором добровільного страхування № 672а5к5, укладеного між ПрАТ “СК “АХА Страхування” і ТОВ “Спєктр”, розмір франшизи в сумі 500 грн. за укладеним ОСОБА_1 із ТДВ “СК “Альфа-Гарант” договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6666690, сума, яка підлягає до сплати, становить 16875 грн. 82 коп.

06 вересня 2016 року ТДВ “СК “Альфа-Гарант” вказану суму страхового відшкодування в розмірі 16875 грн. 82 коп. перерахувало позивачу ПрАТ “СК “АХА Страхування”.

Не погоджуючись із визначеною ТДВ “СК “Альфа-Гарант” даною сумою страхового відшкодування в розмірі 16875 грн. 82 коп., позивач ПрАТ “СК “АХА Страхування” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТДВ “СК “Альфа-Гарант” про стягнення з нього частини страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10049 грн. 34 коп. (справа № 910/2374/17).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10 квітня 2017 року, ухваленим у вказаній справі, встановлено, що згідно з консультацією № 93-R/20/0 від 25 травня 2016 року, складеною оцінювачем ОСОБА_4 , коефіцієнт фізичного зносу для складових транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 53,9 %, суду позивачем ПрАТ “СК “АХА Страхування” не надано доказів про здійснення ним належної оцінки шкоди відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у задоволенні зазначених позовних вимог ПрАТ “СК “АХА Страхування” господарським судом було відмовлено.

Дане рішення суду в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.

Згідно із ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

12 жовтня 2016 року позивач ПрАТ “СК “АХА Страхування” направило відповідачу ОСОБА_1 претензію за вих. № ЕЛ 1040 про відшкодування залишку невідшкодованої йому частини майнової шкоди в розмірі 10549 грн. 34 коп., завданої нею 16 січня 2016 року під час ДТП, що сталася з вини відповідача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 вказаної претензії, позивач ПрАТ “СК “АХА Страхування” звернулося до суду з даним позовом, у якому просило стягнути з відповідача невідшкодовану йому частину понесених витрат у розмірі 10549 грн. 34 коп.

У ході розгляду справи на підтвердження зменшення розміру позовних вимог, позивачем надано звіт № 220 про оцінку матеріального збитку від 02 червня 2018 року, у якому вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , включаючи ПДВ, становить 29803 грн. 93 коп., значення коефіцієнта фізичного зносу складає 0,3931, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, включаючи ПДВ, становить 21489 грн. 15 коп.

Позивач ПрАТ “СК “АХА Страхування” посилалося на те, що із ОСОБА_1 на його користь необхідно стягнути 6436 грн. 01 коп., яка є різницею між фактично понесеними ним витратами в розмірі 27425 грн. 16 коп. та вартістю відновлювального ремонту автомобіля із урахуванням зносу та за мінусом франшизи в розмірі 20989 грн. 15 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Порядок визначення розміру шкоди регулюється нормами Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року № 2658-III (далі – Закон № 2658-III), Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі – Методика).

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі – Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 28 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, – це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У ст. 29 Закону № 1961-IV встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” професійна оціночна діяльність (далі – оціночна діяльність) – діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 зазначеного вище Закону № 2658-III проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 12 цього ж Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом п. п. 1.2, 1.3 вказаної Методики – ця методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі – КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до п. 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку колісного транспортного засобу.

Згідно із п. п. 1.6, 8.1, 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) – це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Суд вважає, що проведення оцінки завданої потерпілому шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним та обов`язковим у випадку наявності підстав для виплати страхового відшкодування. Визначення при настанні страхового випадку розміру матеріального збитку, тобто розміру реальних збитків, повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” і положенням зазначеної вище Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Із рахунку-фактури № 0000001017 від 20 січня 2016 року про оплату ремонту автомобіля в розмірі 28375 грн. 16 коп., який складено Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоцентр Київ”, видно, що вартість ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становить 28375 грн. 16 коп., з яких податок на додану вартість складає 4729 грн. 19 коп.

Із розрахунку страхового відшкодування, зробленого ПрАТ “СК “АХА Страхування”, вбачається, що страхове відшкодування за вирахуванням франшизи в розмірі 950 грн. становить 27425 грн. 16 коп., що підтверджується також і страховим актом № АХА2001006 від 25 січня 2016 року, складеним Страховиком.

При визначенні зазначеного вище розміру страхового відшкодування оцінка завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності, що є обов`язковим при визначенні розміру страхового відшкодування у випадках, встановлених законом, позивачем ПрАТ “СК “АХА Страхування” не проводилася.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ПрАТ “СК “АХА Страхування” посилалося на те, що ОСОБА_1 , як особа винна у вчиненні 16 січня 2016 року ДТП, зобов`язана відшкодувати майнову шкоду в розмірі 6436 грн. 01 коп., що є різницею між фактичними витратами Страховика в розмірі 27425 грн. 16 коп. та вартістю відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із урахуванням фізичного зносу за мінусом франшизи в розмірі 20989 грн. 15 коп.

Предметом спору у справі є зазначена сума майнової шкоди в розмірі 6436 грн. 01 коп., яка згідно із заявленими вимогами підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10 квітня 2017 року, ухваленим у вказаній вище справі № 910/2374/17, встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачем ПрАТ “СК “АХА Страхування” було здійснено належну оцінку шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 16 січня 2016 року з вини відповідача ОСОБА_1 , відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

При подачі до суду даного позову, позивачем ПрАТ “СК “АХА Страхування” належну оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , теж здійснено не було.

Розрахунок належного Страхувальнику розміру страхового відшкодування Страховиком, як зазначалося вище, було зроблено на підставі ремонтної калькуляції № 1.003.16.0 від 20 січня 2016 року, рахунку-фактури № 0000001017 від 20 січня 2016 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоцентр Київ”, відповідно до якого страхове відшкодування становить 27424 грн. 16 коп., при цьому коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля не визначався та не враховувався.

У ході розгляду даної цивільної справи, позивачем ПрАТ “СК “АХА Страхування” на підтвердження вартості матеріального збитку, завданого власнику зазначеного застрахованого автомобіля, суду було надано звіт № 220 про оцінку матеріального збитку, складений 02 червня 2018 року оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , з якого видно, що вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження за станом на дату оцінки (16 січня 2016 року) складає 21489 грн. 15 коп. (включаючи ПДВ на запасні частини).

У звіті № 220 оцінювачем зазначено, що вартість (розмір) збитків приймається рівною сумі вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових і величини товарної вартості та становить 21489 грн. 15 коп.

Відповідно до вказаного звіту коефіцієнт фізичного зносу складових пошкодженого під час ДТП застрахованого автомобіля марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 0,3931.

Згідно із консультацією № 93-R/20/0 від 25 травня 2016 року, здійсненою за замовленням ТДВ “СК “Альфа-Гарант”, коефіцієнт фізичного зносу деталей зазначеного вище транспортного засобу складає 53,9 %.

У ст. 1 Закону України “Про страхування” від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР визначено, що страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За змістом ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією, під час якої нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, відбувається лише заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” роз`яснив, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Сторона відповідача у судовому засіданні категорично заперечувала щодо заявлених позовних вимог, крім відшкодування франшизи в розмірі 500 грн., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 повинна нести відповідальність відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, що становить 16875 грн. 82 коп., яку позивачеві було перераховано страховою компанією відповідача ТДВ СК “Альфа-Гарант”. Також зазначала, що під час ДТП автомобілі отримали незначні пошкодження.

Доказів того, що при здійсненні ремонту застрахованого транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його власником були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, позивачем ПрАТ “СК “АХА Страхування” суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України на сторони покладено обов`язок довести ті обставини та надати суду докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного вище, системного аналізу положень ст. ст. 22, 988, 1166, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку, що шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, при цьому розмір завданої майнової шкоди не може перевищувати розміру реальних збитків, тобто розміру втрат, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права. У такому ж розмірі має здійснюватися страхова виплата за договором майнового страхування.

Здійснюючи оцінку наданим суду позивачем доказів на підтвердження розміру позовних вимог, суд вважає, що вони містять суперечливості в розрахунках та не дають суду можливості встановити дійсний розмір майнової шкоди (реальних збитків), понесених Страхувальником у зв`язку із пошкодженням 16 січня 2016 року під час ДТП, що сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , застрахованого транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у межах якої Страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату.

Так, зокрема, рішенням Господарського суду м. Києва від 10 квітня 2016 року у справі № 910/2374/17 встановлено, що розмір відновлювального ремонту зазначеного автомобіля із урахуванням фізичного зносу 53,9 %, з урахуванням франшизи в розмірі 950 грн. та 500 грн., становить 16875 грн. 82 коп. У наданому суду позивачем звіті № 220 від 02 червня 2018 року визначено, що вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу марки “Skoda Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, становить 21489 грн. 15 коп., включаючи ПДВ на запасні частини. Коефіцієнт фізичного зносу даного автомобіля згідно із цим звітом складає 0,3931, що є меншим від визначеного.

Вказані вище розбіжності в розрахунках розміру майнової шкоди є значними, вони суперечать один одному, позбавляють суд можливості встановити дійсний розмір понесених Страхувальником реальних збитків, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 , як особи винної у завданні цієї шкоди, розмір майнової шкоди в розмірі 6436 грн. 01 коп., позивачем ПрАТ “СК “АХА Страхування” у суді не доведений.

Заперечуючи проти задоволення позову у зазначеній частині заявлених вимог, сторона відповідача вказувала на те, що наданий ПрАТ “СК “АХА Страхування” звіт № 220 про оцінку матеріального збитку від 02 червня 2018 року не може прийматися судом до уваги як належний доказ у даній справі, оскільки він поданий до суду з порушенням вимог процесуального закону.

У ч. ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Звіт № 220 про оцінку матеріального збитку від 02 червня 2018 року на підтвердження дійсного розміру завданої майнової шкоди позивачем ПрАТ “СК “АХА Страхування” поданий до суду з порушенням встановлених законом строків для подання доказів, тому при ухваленні даного рішення суд його до уваги не приймає.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_1 позов у частині стягнення з неї на користь ПрАТ “СК “АХА Страхування” майнової шкоди (франшизи) в розмірі 500 грн. визнала.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що позивачем не доведено обґрунтованість вимог у частині стягнення із ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 6436 грн. 01 коп., суд вважає, що позов ПрАТ “СК “АХА Страхування” підлягає задоволенню лише у частині визнаних відповідачем вимог у розмірі 500 грн.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 128 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 49, 71, 76, 77, 78, 81, 89, 259, 260, 263 – 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” майнову шкоду в розмірі 500 (п`ятсот) грн. та судовий збір у розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.