Ухвала суду № 87821649, 10.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4384/20

Справа № 760/2913/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛОКА» про визнання рішення незаконним та його скасування, стягнення моральної шкоди -

встановив:

Позивач звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва вищезазначеним позовом, в якому просить:

- визнати рішення від 02.01.2020 №02/01 прийняте ТОВ «Фінансова компанія «ТОЛОКА» про припинення управління майном та відкріплення від ОСОБА_1 об`єкта інвестування - незаконним та таким, яке порушує права позивача у частині належного та добросовісного виконання ним умов договору про участь у фонді фінансування будівництва від 31.01.2017 №230-2;

- зобов`язати відповідача передати для реалізації права позивача отримання у власність закріплений об`єкт будівництва (вид квартира) у житловому будинку з паркінгом АДРЕСА_1 , № об`єкта інвестування 230 (квартира) яка розташована на 11 поверсі з однією житловою кімнатою, загальною площею 39,80 кв. м, секція «А», у відповідності до умов договору про участь у фонді фінансування будівництва від 31.01.2017 №230-2;

- стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 грн на користь позивача, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою ТОВ «Толока».

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вищевказаних пунктів позивачем до позовної заяви не зазначено доказів на підтвердження викладених обставин, а саме:

- позивач зазначає, що 04.12.2018 було укладено договір уступки майнових прав № У (230-2), однак матеріали позовної заяви не містять копії вищевказаного договору, є тільки додаткова угода до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва №230-2 від 31.01.2017, яка укладена 04.12.2018;

- в позовній заяві позивач посилається на Договір про участь у фонді фінансування будівництва №230-2 від 21.01.2017, копія якого не додана до матеріалів позовної заяви;

- позивач зазначає, що вона неодноразово зверталася до керівництва ТОВ «ТОЛОКА» щодо отримання належної технічної документації щодо об`єкта інвестування, однак доказів цього суду не надає, як і доказів досудового врегулювання спору;

- відповідно до п.1 Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 230-2 від 31.01.2017, укладеного між ТОВ «ТОЛОКА» та ОСОБА_2 , довіритель на підставі повного визнання ним правил фонду фінансування будівництва, що затверджені Наказом від 25.12.2015 №30, надає свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду А. Правила фонду є невід`ємною частиною цього договору. Однак позивачем останні не приєднанні до позовної заяви на підтвердження обставин викладених у ній.

- позивач зазначає, що їй відомо про збільшення площі об`єкту інвестування, але не зазначено доказів на підтвердження цієї обставини;

- в позовній заяві позивач зазначає, що отримала рішення ТОВ «ТОЛОКА» від 02.01.2020, але не приєднує вказане рішення до позовної заяви;

- позивачем викладені загальні норми Конституції України та інші норми матеріального права, зокрема посилання на нікчемність правочину, при цьому не зазначає в чому полягає саме незаконність рішення відповідача від 02.01.2020 з посиланням на матеріальні норми прав;

- позивач в тексті позовної заяви не обґрунтовує підстави зобов`язання відповідача про передачу у власність позивачу об`єкта будівництва.

Звертаючись до суду позивач ставить вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн, у зв`язку з цим слід зазначити наступне.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.

При цьому, пунктом вказаної 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та доказами, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я, психоемоційним розладом позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.

У позові заявлено вимогу про стягнення суми відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 5000 грн. При цьому, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання моральної шкоди, розрахунок суми стягнення у заявленому розмірі. Відсутні наприклад, докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду та поданням позовної заяви в новій редакції.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛОКА» про визнання рішення незаконним та його скасування, стягнення моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко