Ухвала суду № 87821613, 18.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4362/20

Провадження №1-кс/760/1793/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Сергієнко Г.Л., при секретарі Слепусі О.П.,

за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Чеченєвої А.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Василенка І.В.,

перекладача Соломко Лілії Ахмед Аліївни,

розглянувши в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу ВП №1 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Яворського І.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Чеченєвою А.О.,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина Єгипту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 12020100090001118 від 15.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу ВП №1 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Яворського І.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Чеченєвою А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020100090001118 від 15.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України.

Як зазначається в клопотанні, 15.02.2020, приблизно о 01:20 год., ОСОБА_1 та дві невстановлені особи іноземної держави, знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , побачили раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_2 та вирішили заволодіти майном останнього.

Реалізуючи свій злочинний намір, вони підійшли до потерпілого ОСОБА_2 та оточили його, не даючи можливості до опору. Так, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 своєю правою рукою наніс удар в область обличчя потерпілого ОСОБА_2 , внаслідок чого останній не втримався на ногах та впав на землю. Невстановлені особи іноземної держави з метою подолання можливого опору з боку потерпілого почали наносити удари в різні частини тіла потерпілого ОСОБА_2 , тобто застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, внаслідок чого з рук потерпілого випав належний йому мобільний телефон "Huawei".

Після чого, ОСОБА_1 , діючи спільно та узгоджено з двома невстановленими особами іноземної держави, відкрито заволодів майном, а саме: мобільним телефоном марки "Huawei" чорного кольору, вартістю 4000 гривень, всередині якого знаходилась сім-карта оператора "Київстар" НОМЕР_1 , вартістю 100 гривень, та сім-карта оператора "лайфселл" НОМЕР_2 , вартістю 100 гривень, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 4200 гривень.

У клопотанні вказується, що в подальшому, ОСОБА_1 , 15.02.2020, близько о 01 год. 25 хв., перебуваючи поряд з будинком, що за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, 46/2, помітив припаркований автомобіль марки "KIA Magentis ", кузов № НОМЕР_3 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_3 та перебуває у користуванні ОСОБА_2 , та вирішив незаконно заволодіти вищевказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки "KIA Magentis " кузов № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 перебуває на землі та не завадить у вчиненні злочину, підійшов до автомобіля марки "KIA Magentis", кузов № НОМЕР_3 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , та сівши за кермо заведеного раніше потерпілим автомобіля, рушив з місця, перемістивши транспортний засіб в просторі та отримавши над ним контроль, тим самим протиправно, всупереч волі власника, повторно незаконно заволодів транспортним засобом, чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 130 000 гривень.

Як зазначається в клопотанні, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Єгипту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

16.02.2020 о 16:30 години ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України.

На думку органу досудового розслідування, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними на початку досудового розслідування в кримінальному провадженні доказами:

-протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 від 15.02.2020 про вчинення кримінальних правопорушень;

-протоколом огляду місця події від 15.02.2020;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.02.2020, в ході якого потерпілий впізнав ОСОБА_1 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 17.02.2020, в ході якого свідок впізнав ОСОБА_1 ;

-протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 17.02.2020;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;

-іншими матеріалами в їх сукупності.

В клопотанні вказується, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, що пов`язані з позбавленням волі, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_1 , адже останній також не має постійного доходу, не працює, на даний час суспільно-корисною працею не займається, постійного місця проживання в м.Києві не має;

- ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин для уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, що негативно вплине на стан судового розгляду даного провадження.

На думку органу досудового розслідування, жоден із більш м`яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, відповідно до ст.178 КПК України при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий також просить врахувати наступні обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаних кримінальних правопорушень;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 . Крім того, на даний момент досудовим розслідуванням не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі та що підозрюваний має хронічні захворювання.

На думку слідчого, вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені пп. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Василенко І.В. проти задоволення клопотання заперечували. Зокрема, захисник Василенко І.В. заявив клопотання про долучення до матеріалів справи характеристики підзахисного, якою ОСОБА_1 як студент Національного університету ім. О.О.Богомольця характеризується виключно позитивно. Також захисник надав письмові заперечення, у яких, зокрема, вказано, що в матеріалах клопотання відсутні докази повідомлення про підозру мовою, якою володіє ОСОБА_1 в достатньому обсязі, щоб зрозуміти суть такого повідомлення.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12020100090001118 від 15.02.2020, в якому 16.02.2020 о 16:30 год. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру.

У ході судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних злочинів його рідною арабською мовою за участі захисника Туловича Олега Володимировича та перекладача Соломко Лілії Ахмед Аліївни.

В матеріалах кримінального провадження також наявна копія повідомлення про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України, арабською мовою, складена та підписана перекладачем Соломко Лілією Ахмед Аліївною.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатнім, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_1 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України.

Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.02.2020, в ході якого потерпілий впізнав ОСОБА_1 , протоколом пред`явлення особи для впізнання від 17.02.2020, в ході якого свідок впізнав ОСОБА_1 , протоколом проведення слідчого експерименту від 17.02.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 .

Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає доведеними прокурором такі ризики:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, що пов`язані з позбавленням волі, оскільки санкцією ч.2 ст.186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років; санкцієюч.2 ст.289 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Цей ризик враховується слідчим суддею разом з іншими ризиками;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Єгипту.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , крім вищевказаного, врахувати, що він є студентом четвертого курсу Національного університету імені О.О. Богомольця, де характеризується виключно позитивно, стан здоров`я підозрюваного, а також те, що потерпілому повернуто автомобіль.

Згідно з чч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ);

- зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_1 не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, отже, вважає обґрунтованим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Так, згідно з чч.1, 4, 5 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі вищевикладеного слідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як застава розмірі 80 прожиткових мінімумів, що в сумі становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 1, 8, 29 Конституції України, стст.176-178, 182, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що в сумі становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 188999980313191205000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200, та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їх викликом;

- не відлучатися із м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 18.04.2020 року включно.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, до Солом`янського районного суду м.Києва. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Чеченєву А.О.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Сергієнко Г.Л