Рішення № 87819657, 03.02.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1766/18

2/707/41/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Геронимівська сільська рада Черкаського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Геронимівська сільська рада Черкаського району Черкаської області про визнання заповіту недійсними. В обґрунтування позовних вимог, посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який був їх батьком. Після звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, з`ясувалось про наявність заповіту від 03.01.2018 року, складеного ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою позивачів та донькою ОСОБА_4 . Позивачі посилається, як на підставу для визнання заповіту недійсним на ч.1 ст.225 Цивільного кодексу України, оскільки ОСОБА_4 хворів на психічну хворобу, неодноразову проходив лікування, мав значні ускладнення із усвідомленням значення своїх дій та здатністю керувати ними, зі сприйняттям оточення вцілому. Просили визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 03 січня 2018 року на користь ОСОБА_3 , посвідчений секретарем Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 17.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

19.10.2018 року на адресу суду зі сторони відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просила відмовити у задоволенні позовної заяви.

На підставі ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 10.06.2019 року задоволено клопотання позивачів та призначена посмертна судово-психіатрична експертиза .

Представник позивачів в судове засідання не з`явилася, на адресу суду надала заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила суд справу слухати без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, на адресу суду надала заяву в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила суд справу слухати без її участі та вирішити питання про повернення позивачам 50 відсотків сплаченого ними судового збору при поданні вказаного позову.

Представник третьої особи- Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, на адресу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.06.2018 року.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними доньками ОСОБА_4 , родинні відносини підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 02.09.1961р., серії НОМЕР_3 від 18.04.1959р., свідоцтвами про укладення шлюбу на підтвердження зміни прізвищ серії НОМЕР_4 від 04.08.1982р., серії НОМЕР_5 від 14.07.1984р., серії НОМЕР_6 від 22.09.1984р.

Відповідно до заповіту, складеного 03.01.2018 року та посвідченого секретарем Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_4 заповів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5071 га, що розташована с.Маркуші,Маркушівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст..1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачі посилаються, як на підставу для визнання заповіту недійсним, на ч.1 ст.225 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Підставою для визнання правочину недійсним за ст. 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину робиться перш за все на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №222 від 11.07.2019 року, наданого судово-психіатричною експертною комісією КНП « Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» за результатами посмертної судово-психіатричної експертизи на момент підписання заповіту 3 січня 2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , страждав на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді органічного психічного розладу, набутого внаслідок атеросклеротичного та гіпертонічного ураження судин головного мозку, з домінуючими інтелектуально- мнестичними розладами, галюцинаторними включеннями, періодичними розладами свідомості на тлі хронічної недостатності мозкового кровообігу II ст., хронічної змішаної дисциркуляторної енцефалопатії II ст., що позбавляло його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на вказаний період часу, тобто - 3 січня 2018 року.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним заповіту від 03.01.2018 року є законними та обґрунтованими, так як на час укладання оспорюваного заповіту заповідач не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, що підтверджується висновком посмертної судово-психіатричної експертизи №222 від 11.07.2019 року.

При цьому, з урахуванням положень ч.4 ст.206 ЦПК України, оскільки відповідач визнала повністю позов, і таке визнання не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнала, про що подала відповідну заяву, то згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, підлягає поверненню позивачам з державного бюджету.

Враховуючи приписи ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача з урахуванням приписів ч.1 ст.142 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 Цивільно-процесуального кодекс України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов-задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 03 січня 2018 року на користь ОСОБА_3 , посвідчений секретарем Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., по 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 40 коп., кожній.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 40 коп.

Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 40 коп.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. А. Смоляр