Рішення № 87818309, 19.02.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/977/20

н\п 2-а/490/226/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.

при секретарі - Балдич Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв адміністративну справу за позовом

Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області

до

ОСОБА_1

про затримання особи іноземця та про видворення за межі України

в с т а н о в и в :

17.02.2020р. Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців громадянина Грузії ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, щона адресу позивача надійшло подання управління СБУ в Миколаївській області, щодо перевірки за наявними обліками, встановлення правового статусу та підстав перебування на території України від 16.02.2020р. №64/20-1380 яким порушено питання прийняття рішення про примусове повернення та примусове видворення стосовного відповідача, який 16.02.2020 року о 21:30 співробітниками Управління СБУ України в Миколаївській області в с.Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області було виявлений уродженця Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки було встановлено, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній документ, що дає право на виїзд з України. Позивач вказує, що встановлено, що відповідач перебуває на території України без документів, що дають право на законне перебування на території України та дають право на виїзд з України.

Позивач вказує, що відповідно до інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», громадянин Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться. Дата та місце перетину державного кордону України не встановлено. Зі слів Відповідача він прибув на територію України з приватною метою. В результаті проведеної перевірки було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні - ухилився від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування в Україні.Стосовно громадянина Грузії ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне затримання серії ММК № 000012 за ч. 2 ст. 263 КУпАП.

Рішенням Управління ДМС України в Миколаївській області від 17.02.2020 року іноземця було поміщено до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» з метою ідентифікації та з`ясування обставин справи.

Відомості про перебування на території України на законних підставах відповідача відсутні, що вказує на грубе порушення з боку відповідача норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

На даний час у відповідача відсутні будь-які документи на право проживання в Україні, обов`язкова наявність яких визначена ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої іноземці в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або іншими міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.

Позивач посилається на норми ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» згідно якого іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. Позивач вказує, що зазначені обставини дають підстави вважати, що у відповідача не має документів для перетинання державного кордону України на законних підставах і тому не має можливості на даний час здійснити виїзд з території України, що унеможливлює ідентифікацію особи відповідача.

Отже, відповідач після закінчення дозволеного строку перебування в Україні своєчасно не виїхав та ухиляється від виїзду з України. Документи на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні або дозволу на імміграцію в Україну не оформляв.

Тому, з метою проведення процедури ідентифікації відповідача та з`ясування питання законності перебування останнього на території України, позивач просив затримати відповідача з метою ідентифікації його особи та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців. В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов із вказаних у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_1. в судове засідання не з`явився, оскільки на час розгляду справи є особою, яка затримана та перебуває в Державній установі "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні". Відповідач ОСОБА_1 від прийняття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовився.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечила проти заявленого позову з підстав наведених у відзиві на позов. Представник відповідача зокрема вказала, що відповідач вирішує питання його перебування в Україні та набуття ним статусу громадянина України з 2009року. Представник відповідача вказує, що відповідач перебуває на території України законно, оскільки з 2009 року намагався вирішити питання набуття громадянства України, подаючи до судів України позови щодо оскарження дії Державної міграційної служби. Окрім цього, представник відповідача вказує, що не має підстав вважати відповідача нелегальним мігрантом та особою, яка знаходиться на території України без законних підстав. Представник відповідача зокрема вказує, що відповідач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправною відмову відповідача щодо розгляду заяви позивача про набуття громадянства України від 17.04.2019 року та зобов`язати відповідача розглянути заяву від 17.04.2019 року по суті та видати довідку про реєстрацію особи громадянином України. В задоволенні позову у справі 160/6658/19 -- відмовлено. Представник відповідача вказує, що є докази щодо на наявності у ОСОБА_1 громадянства України, оскільки набуття громадянства за ним було визнано, та відповідача було документовано паспортом громадянина України. Проте, в силу різних обставин рішення Державної міграційної служби про набуття відповідачем громадянства України було скасовано, та відповідач був вимушений здати паспорт громадянина України. Останнього разу паспорт громадянина України було здано відповідачем в серпні 2019 року. Окрім цього Представник відповідача вказує, що 13.02.2020р. відповідачем до органів Державної міграційної служби подано заяву про надання йому статуту особи, яка потребує додаткового захисту відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Представник відповідача також вказує, що позивач безпідставно звернувся до суду із вимогою про затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення відповідача, оскільки позивачем не приймалося рішення про примусове повернення відповідача в країну походження. Вказує, що за таких обсатвин підстави для затримання відповідача відсутні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно подання управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 16.02.2020р. № 64/20-1380 16.02.2020р. в с.Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області виявлено перебування уроженці Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В поданні йдеться про те, що ОСОБА_1 прибув на територію України з метою легалізації, до 2017 року перебував в міжнародному розшуку, та прибув в Україну з метою впливу на кримінальне середовище України, керування кримінальним світом, організації "сходок" та розподіл сфер впливу.

Судом встановлено, що 16.02.2020р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий згідно протоколу №ММК 000012 від 16.02.2020р. та доставлений в службове приміщення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області на строк 72 години.

Судом встановлено, що згідно рішення начальника Відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Управління ДМС України в Миколаївській області від 17.02.2020р. ОСОБА_1 поміщено до ДУ "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" з метою ідентифікації, з?ясування обставин справи та подачі адміністративного позову до суду.

Судом досліджено витяги з автоматизованої програми ДМС України "Аркан ЦП ДСК" згідно якої відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 01.01.2012р. по 17.02.2020р. державний кордон України не перетинав.

Судом досліджено довідку від 01.03.2014 року видану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що Дніпровським РВ ГУ ДМС України в м. Києві у нього вилучений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 24.03.2010 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві в зв`язку зі скасування належності до громадянства України.

Судом досліджено довідку від 31.01.2013 року видану Посольством Грузії згідно якої підтверджено, що громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за наказом Президента Грузії № 853 від 23.12.2011 року було припинено громадянство Грузії.

Судом досліджено лист Центрального районного відділу у місті Дніпро Головного управління Дніпропетровської області від 18.04.2019 року згідно якого роз`яснено, що видати довідку ОСОБА_1 про реєстрацію особи громадянином України не надається можливом, оскільки він вже зареєстрований громадянином України раніше.

Судом досліджено лист Центрального районного відділу у місті Дніпро Головного управління Дніпропетровської області від 20.11.2019 згідно якого було роз`яснено, що з ідентифікації особи та з`ясування статусу ОСОБА_1 було направлено до дипломатичного представництва Грузії в Україні запит, однак станом на 20.11.2019 року відповідь не отримано.

Судом досліджено довідку № 3 від 10.08.2019 року згідно якої паспорт громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 13.09.2018 року вилучено.

Судом досліджено довідку № 2 від 10.08.2019 року згідно якої паспорт громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_3 виданий 31.08.2018 року вилучено.

Судом досліджено заяву ОСОБА_1 від 14.02.2020 року до начальника Вознесенського РВ УДМС України в Миколаївській області з проханням надати йому статус особи, яка потребує додаткового захисту.

Судом досліджено довідку № 11 від 13.02.2020 року згідно видану ОСОБА_1 про те, що він з 15.11.2019 року до 13.02.2020 року перебував у державні установі «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які не законно перебувають Україні, ДМС».

Судом досліджено постанову від 16.02.2020 року згідно якої ОСОБА_1 було звільнено з Державної установи «Миколаївського ПТПІ».

Судом досліджено рішення Московського районного суду м. Харкова по цивільній справі № 2027/13028/12 від 22.05.2013 року згідно якого встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 24 серпня 1991 року.

Судом досліджено ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 09.09.2015 року згідно якої заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Московського районного суду м.Харкова від 22.05.2013 року по цивільній справі № 2027/13028/12 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту залишено без задоволення.

Судом досліджено ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2015 року згідно якої заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2013 року по цивільній справі № 2027/13028/12 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту залишено без задоволення.

Судом досліджено ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 04 лютого 2016 року згідно якої ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2015 року залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Відповідно до п.2.2, 2.3 "Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"(затв. Постановою КМУ №150 від 15.02.2012р.) іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, та на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду за візою, оформленою до 11.09.2011р.

Також було встановлено, що відповідач після закінчення дозволеного строку перебування в Україні своєчасно не виїхав з України та ухиляється від виїзду з України. Документи на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні або дозволу на імміграцію в Україну не оформляв. Для продовження строку перебування в Україні в органи міграційної служби не звертався.

Відповідно до п.14 ст.1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" нелегальний мігрант це іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 3 статті 3 розділу І Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Абзацом 1 статті 26 розділу III Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.

Відповідно до п. 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року N 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.13 Закону України "Про імміграцію".

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам слід враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст.31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

У суду відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Отже, аналіз законодавства дає підстави суду вважати, що рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства можливе лише за рішенням адміністративного суду у випадку якщо така особа не виконала в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення в країну походження чи в третю країну або іноземець чи особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення.

Позивачем не надано суду доказів того, що позивачем прийнято рішення про примусове повернення відповідача ОСОБА_1 . За таких обставин в задоволенні вимоги про примусове видворення з України ОСОБА_1 як особи без громадянства слід відмовити.

Отже, беручи до уваги встановлені працівниками УДМС України в Миколаївській області факти, можна дійти до висновку, що особа без громадянства ОСОБА_1 є нелегальним мігрантом та знаходиться на території України без законних на те підстав.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ----- не має документа, що дає право на виїзд з України.

В абзаці першому пункту 4 статті 30 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Крім того, пунктом 1 розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС, Адміністрації Держприкордонслужби та Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/271/150 (зареєстр. в МінЮсті України 21.05.2012 за № 806/21119) визначено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.

Відповідно до ч.1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що у разі відсутності в особи без громадянства, яка вчинила порушення правового статусу іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: як затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; або ж затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; або ж взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; чи зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Суд не бере до уваги доводи представник відповідача, що до відповідача не можливо застосувати захід як затримання з тих підстав, що особа подала заяву про встановлення їй статусу особи, яка потребує додаткового захисту, оскільки такий статус відповідачу не встановлено, та особа відповідача потребує ідентифікації, в тому числі і щодо встановлення йому статусу особи, що потребує додаткового захисту.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" ідентифікація особи - це заходи, пов`язані із встановленням органами виконавчої влади особи заявника, який звернувся із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не має документів, що посвідчують його особу, або такі документи фальшиві.

Отже, за відсутності законодавчого визначення процесу ідентифікації в Законі України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" суд приймає до уваги таке визначення процесу ідентифікації особи, що визначене в даному законі. Відповідно до цього - ідентифікація особи пов?язана із встановленням особи заявника, який не має документів, що посвідчують його особу, або такі документи фальшиві.

Судом встановлено, що паспорт громадянина України було вилучено у відповідача в серпні 2019р. Отже, на час затримання відповідача 16.02.2020р. встановлено, що відповідач не має приналежності до громадянства будь-якої держави, та не є документований паспортом громадянина України. Тобто у відповідача не має відповідного документа, визначеного ст.9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", що дає йому право законного перебування на території України та виїзду з України.

Зважаючи на те, що у особи без громадянства ОСОБА_1 відсутні документи, що посвідчують його особу, а також документи на право перебування на території України, то враховуючи позовні вимоги в частині застосування до відповідача заходів затримання, -- то слід застосувати процедуру ідентифікації особи відповідача, а за такоговимоги в цій частині підлягають задоволенню, а відповідач підлягає затриманню з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з метою ідентифікації його особи.

Що стосується вимог позову про негайне викнання рішення суду, то суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.18 ст.289 КАС України на час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

За такого, з аналізу змісту наведених норм слідує, що оскарження рішення ухваленого за наслідками розгляду справ визначених ст. 289 КАС України - не зупиняє їх виконання.

За такого вимога звернути рішення до негайного виконання є зайвою.

Керуючись ст.ст.2.,5,9,72,77,289,241,243, 246, п.18 ст.289, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Затримати особу без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням його до Держаної установи "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" з метою ідентифікації особи затриманого, на строк чотири місяці.

В решті позову відмовити.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішення може бути оскаржене до П?ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: