Рішення № 87818171, 24.02.2020, Новоодеський районний суд Миколаївської області

24.02.2020

Справа № 482/2349/18

Номер провадження 2/482/99/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Безкровної А.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А НО В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 14.01.2020 р., неналежний відповідач Баловненська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області замінена на належного відповідача ОСОБА_2 .

В своїх вимогах позивач посилається на те, що за життя її батько - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного та зареєстрованого на Універсальній товарній біржі «Віконт-Т» за № 2-69 від 22.04.1999 року, купив у ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за 3000,00 (три тисячі) грн.

Вказаний будинок належав ОСОБА_4 на підставі Договору дарування, про що зазначено у договорі.

Правочин обома сторонами повністю виконаний, в квітні 1999 року у Вознесенському Бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на спірний будинок, ОСОБА_4 звільнила будинок, знялася з реєстрації за вказаною адресою та за життя ОСОБА_3 ОСОБА_4 було передано ключі від будинку.

Жодних заперечень, чи зауважень ніхто із сторін по даному правочину не заявляв.

З моменту купівлі батьком позивача даного домоволодіння, він, а в подальшому, і позивач, використовує його для постійного проживання, регулярно оплачує комунальні платежі та утримує в належному санітарно - технічному стані.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_3 помер.

Після його смерті, позивач своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 з підстав того, що наданий для оформлення спадщини договір купівлі-продажу, укладений та зареєстрований УТБ «Віконт-Б» 22.04.1999 року без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.

За життя, батько позивача неодноразово намагався домовитись з ОСОБА_4 посвідчити вказаний договір нотаріально, однак остання відмовлялася на вчинення вказаної дії, посилаючись на те, що виконала залежні від неї дії по відчуженню будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Посилаючись на вищевикладене та на те, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 і прийняла спадщину після його смерті, позивач просила визнати вищевказаний договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явилися, на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у їх відсутність, та про підтримання позовних вимог позивача та про їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, натомість через канцелярію суду надійшла заява відповідача про визнання позову, якою відповідач визнає позовні вимоги позивача та просить суд розглядати справу без його участі.

На підставі ч.4 ст. 200 ЦПК України судом ухвалено про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні у зв`язку із визнанням відповідачем позову в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.04.1999 року на універсальній товарній біржі «Віконт-Т» ОСОБА_3 та ОСОБА_6 уклали договір купівлі продажу за № 2-69, за яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці 0,20 га та складається з: самого житлового будинку, позначеного на плані літерою А1, житловою площею 43,1 кв.м., сараю - Б1, огорожі - №№ 1-3, скважини - № 4, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за 3000,00 (три тисячі) грн. (відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (діючої на момент реєстрації договору), що підтверджено копією вказаного договору.

В квітні 1999 року, на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 22.04.1999 року за № 2-69, у Вознесенському Бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на спірний будинок, що підтверджено реєстраційним посвідченням.

Предмет договору купівлі-продажу належав продавцю ОСОБА_4 на підставі договору дарування, засвідченого 21.06.1994 р. Новоодеською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, за реєстровим № 1601.

Після укладення договору, ОСОБА_3 володів та користувався вказаним об`єктом нерухомості, утримував його, проводив ремонт.

За життя ОСОБА_3 неодноразово звертався до ОСОБА_4 із проханням оформити вищевказаний договір нотаріально, але остання відмовлявся, посилаючись на небажання займатися справами будинку, який вона вже продала.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.

Відповідно до досліжених в судовому засіданні матеріалів справи, позивач, є донькою ОСОБА_3 і своєчасно звернулася до нотаріального органу для прийняття спадщини після смерті батька.

Роз`ясненням державного нотаріуса Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 20.06.2018 р. за № 764/02-14, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 .

Причиною відмови вказано те, що наданий для оформлення спадщини договір купівлі-продажу, укладений та зареєстрований УТБ «Віконт-Б» 22.04.1999 року, без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджено витребуваними та дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 111/2014.

Згідно вказаних матеріалів спадкової справи № 111/2014 після смерті ОСОБА_4 , єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після її смерті, був ОСОБА_7

Як встановлено із витребуваної та дослідженої судом за клопотанням позивача копії спадкової справи № 415/2014, відкритої після смерті ОСОБА_7 , єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після його смерті, є ОСОБА_2 , який ухвалою суду від 14.01.2020 року, був замінений як належний відповідач.

За правилами ст.ст.1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст.ст. 1223, 1245 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу, на загальних підставах.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

Відповідно до ст.. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, подав заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно до ч.2 ст. 47 ЦК України ( в редакції 1963 року) та ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ст.655 ЦК України, обов`язки покупця виконано в повному обсязі, що підтверджується договором купівлі-продажу № 2-69, зареєстрованим універсальною товарною біржею «Віконт-Т» 22.04.1999 року.

Фактичне і повне виконання правочину відбулося ще 22.04.1999 року.

Договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі з дотриманням усіх норм чинного законодавства, які діяли на момент здійснення даної угоди та відповідали нормам Закону України «Про товарну біржу».

Зокрема, стаття 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, станом на день укладення договору передбачала, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

На підставі ч. 4 ст.15 Закону України «Про товарну біржу», угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Враховуючи, що згода щодо істотних умов між сторонами договору купівлі-продажу була досягнута, сторони повністю виконали свої зобов`язання за договором, відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна обумовлена діючим на той час законодавством, а також приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 визнав позов, суд дійшов висновку, що позов в частині визнання договору купівлі продажу дійсним підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тобто, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного 22.04.1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на універсальній товарній біржі «Віконт - Т» за № 2-69.

Оскільки позивач є єдиним спадкоємцем і прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , то позов в частині визнання права власності на житловий будинок також обґрунтований та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, з урахуванням наявного в позові клопотання позивача про покладення на неї судових витрат, витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді судового збору у сумі 1410 грн., ухвалює покласти на позивача, за її згодою.

Керуючись ст.ст. 12,76,141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 22 квітня 1999 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на Універсальній Товарній Біржі «Віконт-Т» і зареєстрований в Журналі реєстрації біржових угод за № 2-69 від 22.04.1999 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повне рішення не було вручене удень його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Головуючий: