Ухвала суду № 87818095, 24.02.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"24" лютого 2020 р.

Справа №489/933/18

Провадження №8/489/3/20

У Х В А Л А

24 лютого 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Середою А.В.,

за участю: позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» про перерахунок комунальних платежів за неналежне надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2018 року, оскільки при розгляді справи № 489/933/18 Ленінським районним судом м. Миколаєва не були встановлені істотні обставини для вирішення справи, а саме: встановлення права ЖКП ММР «Південь» на проведення робіт з утримання житлового будинку АДРЕСА_1 ; законність укладення договору між ЖКП ММР «Південь» та Миколаївською міською радою, яка не є балансоутримувачем вказаного житлового будинку; законність нарахованих тарифів та інше.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступного.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.11.2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» про перерахунок комунальних платежів за неналежне надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій відмовлено.

Заявник зазначає, що судом не встановлювалися факти законності передачі в управління житлового будинку, законність укладення договорів, законність нарахування та отримання плати за утримання будинку та інше. Вважає, що вказані обставини мають суттєве значення щодо вирішення спору по суті. На підтвердження зазначеного, суду надано копію інформаційного запиту ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради від 13.05.2019 року за вх. № Щ-126/02.02.03-09; копію листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 17.05.2019 року за вих. № Щ-126/02.02.03-09 про розгляд звернення ОСОБА_1 , відповідно до якого житловий будинок АДРЕСА_1 на балансі ЖКГ Миколаївської міської ради не перебуває. З 01.09.2018 року управління будинком здійснюється компанією «Місто для людей», оплата рахунків за надані послуги проводиться даній компанії; копію інформаційного запиту ОСОБА_1 до ЖКП ММР «Південь» про надання інформації.

Відповідно до ч. 1 ст.423ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі ст.423 ЦПК України підставами перегляду рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у скоєнні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Пункт 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» вказує, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Так, обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Згідно правової позиції Верховного суду (Постанова ВС від 29.08.2018 року у справі №552/137/15-4) нові докази не можуть бути підставою для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Зокрема, у вказаній постанові наголошено, що: «Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пп.1, 2 ч.2 ст.361 ЦПК 2004 року (аналогічні положення закріплено у ст.423 ЦПК в редакції 2017 року), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені ч.2 ст.361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст.361 ЦПК 2004 року, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст.361 ЦПК 2004 року підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст.362, 364 ЦПК 2004 року.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28)».

Аналогічна правова позиція стосовно того, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами, а також факт неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами містяться у постанові ВС від 14 лютого 2018 року справа № 147/325/1З-ц, ЄДРСРУ № 72348780, у постанові ВС від 21 лютого 2018 року по справі № 363/2936/15-ц (ЄДРСРУ № 72459719, та постанові ВС від 21 лютого 2018 року справа № 454/3003/14-ц , ЄДРСРУ № 72378039.

Таким чином, позивачка, маючи на меті переглянути рішення суду за нововиявленими обставинами, в обґрунтування відповідної заяви посилається на істотну для справи обставину, в її розумінні, Лист про розгляд звернення від 17.05.2019р. №Щ-126/02.02.03-09 який було надано за Інформаційний запит Щасливої Н.Г. від 13.05.2019 року.

Однак, на переконання суду, вказане не є нововиявленою обставиною в розумінні положень ст.423 ЦПК України в чинній редакції.

Тобто, заявник в даному випадку фактично посилається на новий доказ, добутий після ухвалення судового рішення, яке хоче переглянути, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

На основі вищенаведеного суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду від 08.11.2018 року по цивільній справі № 489/933/18 відсутні та у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 429 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» про перерахунок комунальних платежів за неналежне надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій – відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «24» лютого 2020 року.