Ухвала суду № 87818009, 24.02.2020, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/278/20 Провадження № 1-кс/478/33/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року. Слідчий суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участю: секретаря Григоренко Н.О., прокурора Булаєвої І.Ю., слідчого Салової А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Коваленка П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Казанківського ВП Новобузького відділу ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Салової А.О., у кримінальному провадженні №12020150240000067, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, погоджене з прокурором Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Булаєвою І.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

В с т а н о в и в:

24.02.2020 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Казанківського ВП Новобузького відділу ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Салової А.О., погоджене з прокурором Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Булаєвою І.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Як вбачається із даного клопотання, в ніч з 23.02.2020 на 24.02.2020 року, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з іншими особами, також встановленими органом досудового розслідування, реалізуючи спільний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинив закінчений замах на таємне викрадення майна, поєднане з проникненням у приміщення «АТС і ЛАЗ» Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком» МДМ 352/6 м. Баштанка, розташованого по вул. Миру, 207, смт. Казанка, Миколаївської області, проте з причин, що не залежали від його волі, не довів злочин до кінця.

Так, маючи на меті таємне заволодіння чужим майном, реалізуючи спільний злочинний умисел, біля 19 год. 00 хв. 23.02.2020 року ОСОБА_1 спільно з іншою особою, встановленою органом досудового розслідування, на автомобілі марки AUDI A4 н/з НОМЕР_1 приїхали до смт. Казанка Миколаївської області, де перебуваючи в подальшому, біля 20 год. 00 хв. 23.02.2020 року, особа, яка перебувала з ОСОБА_1 одягнув перчатки та пішов до будівлі, у якій розташовується Миколаївська філія ПАТ «Укртелеком» МДМ 352/6 м. Баштанка, за адресою: вул. Миру, 207, смт. Казанка, Миколаївської області, де піднявся на навіс над входом з тильного боку приміщення та руками пошкодив вікно (видавив скло) до приміщення «АТС і ЛАЗ», що знаходиться на другому поверсі вказаної будівлі, таким чином, отримавши можливість проникнути всередину вказаного приміщення.

В подальшому, за пропозицією ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою, біля 22 год. 00 хв. 23.02.2020 року, до смт. Казанка Миколаївської області приїхали дві інші особи, також встановлені органом досудового розслідування на автомобілі марки Mercedes-Benz Vito 108, НОМЕР_2 26.

Після чого, діючи за попередньою змовою, реалізуючи спільний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, біля 23 год. 00 хв. 23.02.2020 року, спільники ОСОБА_1 через пошкоджене вікно проникли до приміщення «АТС і ЛАЗ» Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком» МДМ 352/6 м. Баштанка, розташованого по вул. Миру, 207, смт. Казанка, Миколаївської області, перебуваючи в якому, повиймали плати з шаф АТС, у загальній кількості 93 штук, склали їх у шість мішків, які приготували заздалегідь, після чого через інше вікно, яке відкрили зсередини, за допомогою мотузки (яку заздалегідь взяли в одному з автомобілів) спустили на землю ОСОБА_1 , який їх прийняв.

Також, вони повиймали паладієві струни з шаф АТС (загальною вагою 1850 г) та помістили до двох мішків з метою подальшого їх викрадення.

В подальшому, ОСОБА_1 , на виконання заздалегідь обумовленої домовленості, залишився чекати співучасників у автомобілі AUDI A4 н/з НОМЕР_1 навпроти зазначеного приміщення Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком» МДМ 352/6 м. Баштанка з метою залишення місця події та розпорядження викраденим майном.

Коли металеві плати в кількості 93 штук в шести мішках спустили на землю, а частину плат склали в приміщенні «АТС і ЛАЗ» Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком» МДМ 352/6 м. Баштанка, ОСОБА_1 разом із іншими особами, були затримані на місці події співробітниками поліції, та у зв`язку з цим, тобто, з причин, що не залежали від їх волі, не довели злочин до кінця, хоча виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

24 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: у вчинені закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 , не має постійного джерела прибутку, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено за вчинений злочин, може залишити місце свого проживання з метою ухилення від органів досудового розслідування та/або суду та виконання процесуальних рішень, що підтверджується, зокрема, тим, що під час вчинення злочину, останній, як один із співучасників, перебував у машині поряд з місцем скоєння злочину з метою повідомлення про можливе викриття злочину, швидкого залишення місця події та розпорядження викраденим майном. Крім того, по прибуттю працівників поліції, співучасники, які перебували в приміщенні АТС, розбили вогнегасником вікно, та таким чином, намагалися відволікти працівників поліції з метою отримати можливість безперешкодно покинути місце події.

Крім того, підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, а саме - вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим встановлено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки злочин, який на даний час йому інкримінується, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортних засобів, з використанням засобів маскування (перчаток) та речей, заздалегідь заготовлених для вчинення злочину (мішки, мотузки), що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших, зокрема, аналогічних кримінальних правопорушень, з використанням вказаних речей).

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому, не заперечували щодо застосування до підозрюваного статті 182 КПК України, а саме, щодо визначення застави підозрюваному в розмірі не більше 94460 грн., що дорівнює 20 розмірам мінімальної заробітної плати, яку він погоджується сплатити, з метою забезпечення належного виконання ним процесуальних дій.

Також, підозрюваний у вчиненому розкаявся, повідомив суддю про своє бажання співпрацювати з органом досудового розслідування.

Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, захисника та пояснення підозрюваного, приходжу до наступного висновку.

Так, матеріалами клопотання встановлено, що 24.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12020150240000067 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

24.02.2020 року ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчинені злочину. Згідно протоколу від 24.02.2020 року затримання підозрюваного відбулось безпосередньо під час вчинення злочину о 01 год. 00 хв. 24.02.2020 року.

24.02.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, у зв`язку з чим, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначив про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, які були дослідженні слідчим суддею, а саме:

- рапортом про вчинене кримінальне правопорушення від 23.02.2020 року, відповідно до якого, повідомлено про те, що спрацювала охоронна сигналізація в приміщенні АТС Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком»;

- рапортом про виявлених осіб на місці вчинення злочину від 24.02.2020 року та транспортних засобів, складеного оперуповноваженим СКП Лощініним А.;

- рапортом про виявлених осіб на місці вчинення злочину від 24.02.2020 року та транспортних засобів, складеного оперуповноваженим СКП Бондаренком В.;

- протоколом огляду місця події від 24.02.2020 року за місцем скоєння кримінального правопорушення, де в приміщенні «АТС і ЛАЗ» Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком» МДМ 352/6 м. Баштанка, на другому поверсі двоповерхового будинкувиявлено, зокрема, в кімнаті №3 приміщення на стелажах - два мішки, в яких складено паладієві струни з шаф АТС (загальною вагою 1850 г), в кімнаті №4 виявлено складені плати, поряд з будівлею виявлено шість мішків, у яких знаходяться плати з шаф АТС у загальній кількості 93 штук. Також, під час огляду місця події виявлено два розбитих мобільних телефони (їх уламки), які вилучено до Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області;

- протоколом огляду місця події від 24.02.2020 року, на території, розташованій біля відділення «Нової пошти» № 1 за адресою: вул. Миру, №222, смт. Казанка, Миколаївської області, під час якого оглянуто автомобіль марки AUDI A4 н/з НОМЕР_1 ;

- протоколом огляду місця події від 24.02.2020, на території, розташованій навпроти приміщення Казанківського районного суду за адресою: вул. Центральна, №50, смт. Казанка, Миколаївської області, під час якого оглянуто автомобіль марки Mercedes-Benz Vito 108, PTU AN 26;

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України від 24.02.2020 року, з якого вбачається, що 24.02.2020 року о 01 год. 00 хв., в приміщенні «АТС» по вул. Миру, 207, смт. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України було затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

За наведених обставин, встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Також, слідчий суддя погоджується із наведеними прокурором в клопотанні ризиками та відхиляє пояснення захисника щодо їх відсутності з огляду на наступне.

Так, досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, з огляду на матеріали кримінального провадження, згідно яких ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні умисного тяжкого корисливого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, припускається усвідомленням тяжкості покарання та його можливої невідворотності. Оцінюючи момент викриття вчиненого злочину, суддею встановлено, що ОСОБА_1 намагався вчиняти дії з метою відворотності свого затримання, зокрема, зникнути з місця вчинення злочину, переховуватись, відволікти увагу представників поліції, тобто вчинив дії для можливого уникнення покарання. Наведені обставини в своїй сукупності дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення покарання в подальшому може вирішити переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Крім того, слідчий суддя враховує, що з матеріалів кримінального провадження вбачається існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого злочину, та злочин, який на даний час йому інкримінується, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортних засобів, з використанням засобів маскування (перчаток) та речей, заздалегідь заготовлених для вчинення злочину (мішки, мотузки), що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших, зокрема, аналогічних кримінальних правопорушень, з використанням вказаних речей.

Наведені обставини дають можливість припускати, що підозрюваний може вчинити новий злочин (в тому числі запланований раніше), та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність звинувачення, пред`явленого підозрюваному, та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_1 іншого, більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі та вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є тим заходом, який повною мірою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За обставин, зазначених вище, слідчий суддя прийшов висновку про те, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, а також те, що він на даний час не одружений, не працює, не має на утриманні осіб, але при цьому виказав бажання та повідомив щодо своєї можливості сплатити заставу визначену слідчим суддею в розмірі до 94460 грн., слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63 060 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде надмірним тягарем для підозрюваного.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , відповідні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Казанківського ВП Новобузького відділу ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Салової А.О. погоджене з прокурором Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Булаєвою І.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів, який обчислювати з часу затримання ОСОБА_1 , тобто з 01 год. 00 хв. 24 лютого 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Миколаївській області (розрахунковий рахунок: UA 688201720355229002000016294, Банк одержувача: ДКС України м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26299835, призначення платежу: залогові кошти від П ОСОБА_2 І.П. (повністю) згідно ухвали від (дата,рік) по справі № за кого ОСОБА_3 (повністю)).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області із встановленою слідчим періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з АДРЕСА_2 області, м АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Казанківського районного суду Миколаївської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали до 01 год. 00 хв. 23 квітня 2020 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: