Ухвала суду № 87817439, 25.02.2020, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3468/19

У Х В А Л А

судового засідання

25.02.2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М.Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Сокаль заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

в с т а н о в и в:

В поданій заяві в порядку забезпечення даного позову просить накласти арешт на належні відповідачу ОСОБА_2 та його дружині гаражний бокс, 1/2 житлового будинку та 1/2 земельної ділянки: на нерухоме майно, належне відповідачу ОСОБА_3 ; на рухоме майно, належне ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що відповідачі ігнорують законні вимоги позивача, письмова вимога про повернення коштів останніми не виконана.

Зазначив, що відносно ОСОБА_4 , яка є дружиною відповідача ОСОБА_2 , відкрито виконавче провадження Дубенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції та майно, на яке може бути звернуто стягнення, є спільною власністю останньої та ОСОБА_2 , що також унеможливить виконання рішення у даній справі.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення 700000грн.

Згідно ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В той же час, позивачем не вказано майна, належного ОСОБА_3 на яке він просить накласти арешт, що унеможливлює визначити чи буде такий захід забезпечення позову співмірним із заявленими позовними вимогами.

Крім того, позивач просить накласти арешт на майно, яке зареєстроване на праві власності за ОСОБА_4 та стверджує., що остання є дружиною відповідача, вказане майно є об`єктом їх спільної сумісної власності як подружжя.

Однак, майно, зареєстроване за ОСОБА_4 може бути і її особистою власністю та дана обставина не може бути встановлена під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Тому, в даному випадку не може бути застосовано заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_4 , яка не є відповідачем у справі.

Також, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.10.2018р. у справі №183/5864/17, відповідно до положень статей 149, 150 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути сумірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля

попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті — це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така ж позиція викладена і в Постанові Верховного Суду від 17.04.2019р. у справі №308/3824/16-ц.

З врахуванням наведеного, підстав для задоволення заяви не встановлено.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо ухвала не була вручена в день ї проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: М. Я. Адамович