Ухвала суду № 87817306, 18.02.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4047/18

пр.№ 1-кп/464/70/20

У Х В А Л А

18 лютого 2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Рудакова І.П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О.Ю.,

прокурора Мармуляка В.Я.,

захисника Пономаренко В. П., Детинич П.І., Тринів М.Я., Стронський І. О.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Львові матеріали кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за № 12018140070002290 від 19.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,-

в с т а н о в и в :

у провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

10.02.2020 ухвалою Сихівського районного суду м. Львова оголошено обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук. Надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу до суду.

18.02.2020 обвинуваченого ОСОБА_1 була доставленою в підготовче судове засідання працівниками поліції.

У підготовчому засідання прокурор підтримав подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороком не більше двох місяців. Прокурор зазначає, що наданий час існує наявність ризиків, які дають підстави стороні обвинувачення вважати, що обвинувачений може здійснити дії - ризики, передбачені п.1ч.1 ст. 177 КПК україни, а саме: те, що обвинувачений може переховуватись від суду та таке підтверджено матеріали справи, адже не з`являвся у підготовче засідання, у зв`язку із чим здійснювались приводи та в подальшому оголошено його у розшуку; крім того, необхідно враховувати тяжкість вчиненого кримінального правопорушення. Таким чином, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 переховуватиметься від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого не забезпечить у повній мірі виконання ним покладених процесуальних обов`язків та не надасть реальної змоги запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. На підставі викладеного, вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам є недостатнім, а тому просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

У підготовчому засідання сторона захисту заперечила проти такого клопотання та просить у такому відмовити за безпідставністю. Просить обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд прийшов наступного.

Суд встановив, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі. Окрім того, станом на даний час судовий розгляд по суті даного кримінального провадження ще не розпочався, свідки по справі не допитані, а також, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

При цьому, як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений неодноразово не з`являлась у призначені судом підготовчі судові засідання, будучи повідомленим про день і час розгляду справи, у зв`язку з чим до нього судом застосовувався привід, який не був виконаний працівниками поліції, у зв`язку з тим що ОСОБА_1 був відсутнім за місцем свого проживання, встановити його місце перебування не представилось можливим.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений переховувався від суду, ухилялась від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Як наслідок ухвалою суду від 10.02.2020 ОСОБА_1 був оголошений у розшук з метою приводу для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, будь-яких поважних причин стосовно неявки в підготовчі судові засідання протягом тривалого часу суду не пояснив.

Усе вищевикладене підтверджує наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно з положеннями ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд критично оцінює обставини наведені прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже не розкриваються обставини та не підтверджено факти необхідності застосування до підозрюваного саме такого запобіжного заходу, що унеможливлює суд ретельно перевірити інформацію щодо обрання відповідного запобіжного заходу.

Враховуючи наведене вище, суд приходить переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є не доведеним прокурором, зокрема, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, а відтак суд приходить висновку, що у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 суд враховує: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується та які згідно з ст.12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, його вік, стан здоров`я, сімейний стан (не одружений), особу обвинуваченого, який не працює, раніше судимий, перебував у розшуку по даному кримінальному провадженню, та приходить до висновку, що є всі підстави вважати, щодо застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК України).

З урахуванням викладеного та зважаючи на недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд приходить до висновку, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, оцінивши в сукупності наведені та встановлені у підготовчому судовому засіданні обставини, які повинні бути враховані при обранні запобіжного заходу, а відтак суд приходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням ризиків, передбачених ст.177 КПК України буде достатнім застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – забороні залишати квартиру АДРЕСА_1 цілодобово, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, на строк що не перевищує двох місяців.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у клопотанні прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього наступні обов`язки: - прибувати до Сихівського районного суду м. Львова за першою вимогою; - цілодобово не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_2 , без дозволу суду; - носити електронний засіб контролю.

Вказані обов`язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк, що не перевищує двох місяців, тобто з 18.02.2020 по 17.04.2020 включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Копію ухвали вручити учасникам справи для відома.

У відповідності до ч.3 ст.181 КПК України ухвалу передати Сихівський відділ поліції ГУ Національної поліції у Львівській області – для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя І. П. Рудаков