Ухвала суду № 87815052, 25.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2681/20

Провадження № 2/522/3826/20

У Х В А Л А

25 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши без повідомлення сторін заяву представника позивача – авд. Турути Є.І. про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія», приватний нотаріус Одеської міського нотаріального округу Несвітайло Ігор Іванович, про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія», приватний нотаріус Одеської міського нотаріального округу Несвітайло Ігор Іванович, про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року провадження у справі було відкрито.

Разом із позовом представником позивача було заявлено до суду клопотання про забезпечення позову, за яким просив накласти арешт на грошові кошти відповідача ОСОБА_2 , які знаходяться на всіх його рахунках у банках або в інших фінансових установах, та на його майно, у сумі 152 047, 67 дол. США або еквівалентній сумі в іншій іноземній валюті чи в гривнях за курсом НБ України станом на дату накладення арешту.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1 і 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року у п. 4 роз`яснив, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Положеннями ч.1 ст.151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З наведеного випливає, що відомості про те, на яке саме майно позивач просить накласти арешт, на яких рахунках та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Разом з тим, звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти на рахунках відповідача, позивач не надав жодних доказів щодо наявності у власності відповідача рахунків та наявності коштів на них; не надав відомостей щодо наявного у відповідача майна, що суперечить вимогам ч.4 ст.150 ЦПК України.

Відсутність відомостей про рахунки відповідача та наявність зареєстрованого за ним майном позбавляє можливості суд вирішити питання про забезпечення позову та в свою чергу унеможливлює накладення на них арешт.

Також позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не доведено, що дійсно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду при задоволенні позову.

З огляду наведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 83, 89, 95, 151-153, 197-198, 247, 260, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача – авд. Турути Є.І. про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія», приватний нотаріус Одеської міського нотаріального округу Несвітайло Ігор Іванович, про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Дата складання повну тексту ухвали суду 25.02.2020 року.

Суддя Л.В. Домусчі