Вирок № 87813792, 24.02.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/475/20

Номер провадження 1-кп/629/254/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Котяй А.Ю., прокурора Іванчака А.О., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника Свистуна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12020220380000072 від 17.01.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Михайлівка, Первомайського району, Харківської області, громадянки України, з неповною вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» № 1768-ІІІ від 01.06.2000 року (далі за текстом Закон), право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Згідно статті 4 Закону, для надання державної соціальної допомоги, уповноваженим представником сім`ї подається заява, встановленої форми, до якої додаються документи, що посвідчують особу, довідка про склад сім`ї, декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї, довідка про наявність та розмір земельної частки (паю); довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Стаття 5 Закону передбачає, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї.

Відповідно до абзацу 11 пункту 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 (далі за текстом Порядок), для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву і декларацію про доходи та майно.

При цьому, згідно абзацу 4 статті 7 Закону та абзацу 6 пункту 10 Порядку державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям не призначається у випадку наявності чи володінні малозабезпеченої сім`ї більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Так, в невстановленим судовим слідством час, за невстановлених судовим слідством обставин у ОСОБА_2 виник умисел на заволодіння, шляхом обману бюджетними коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , в період часу з 01.02.2016 року по 31.07.2018 року, більш точного часу в ході судового слідства не встановлено, з метою отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, механізм призначення та виплати якої, передбачений «Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, прибувала до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області (далі за текстом Управління), яке розташоване за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 4, буд. 73, де 08.02.2016 року, 04.08.2016 року, 03.02.2017 року, 22.08.2017 року, 01.08.2018 року заповнювала та подавала заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України 21.04.2015 № 441, під час заповнення яких ОСОБА_2 попереджено про відмову в призначення або припинення виплати призначеної соціальної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан її сім`ї.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , в період з 01.02.2016 року по 31.07.2018 року, в дні її звернення до Управління та заповнення нею заяв про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України 21.04.2015 № 441 – 08.02.2016 року, 04.08.2016 року, 03.02.2017 року, 22.08.2017 року, 01.02.2018 року, протягом робочого часу з 08-00 години по 17-00 годину, більш точного часу в ході судового слідства не встановлено, перебуваючи в приміщенні Управління, за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 4, буд. 73, діючи з умислом на заволодіння грошовими бюджетними коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, особисто склала документи – Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.07.2003 року № 204 (08.02.2016, 04.08.2016, 03.02.2017, 22.08.2017, 01.02.2018), на підставі якої здійснюється обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї відповідно до Порядку при цьому в розділі ІV «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані у встановленому порядку та перебувають у власності або володінні членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей)», ОСОБА_1 розуміючи та усвідомлюючи факт реєстрації за її чоловіком ОСОБА_3 більше одного транспортного засобу, діючи з корисливою метою подальшого отримання державної соціальної допомоги, не повідомила Управління про наявність зареєстрованого за її чоловіком – ОСОБА_3 ще одного транспортного засобу – автомобіля DAEWOO MATIZ, 2005 року випуску, дата реєстрації 12.03.2013 року, про що державним соціальним інспектором Управління Черкас Я.В. складено акт № 2027/3 проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення соціальної допомоги.

Внаслідок того, що ОСОБА_1 не внесла до Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.07.2003 року № 204 при її зверненні до Управління,відомості про те, що за її чоловіком – ОСОБА_3 зареєстровано більше одного транспортного засобу, ОСОБА_1 було безпідставно нараховано та виплачено бюджетні кошти у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, за період з 01.02.2016 року по 31.07.2018 року, в розмірі 158918 гривень 69 копійок, чим державі, в особі Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради завдано майнової шкоди на вказану суму.

Обвинувачена ОСОБА_1 винною себе визнала та пояснила у судовому засіданні, що дійсно скоїла злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному нею злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченої, а також те, що вона не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої та дослідженням даних, які характеризують її особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченої та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченої або її виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_1 скоїла злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше не судима, з неповною вищою освітою, не працює, заміжня, має на утриманні трьох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центрпробації» в Харківській області від 19.02.2020 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного

кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, даних про особу обвинуваченої, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченої до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.

Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченій ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді штрафу розмірі 850 гривень, що становить п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (отримувач - Лозівське УК/ОТГЛозова/21081100, код ЄДРПОУ 38053090, банк отримувача–Казначейство України (ел.адм.подат.), № рахунку UА028999980313070106000020573, код класифікації доходів бюджету – 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи та інші санкції).

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук