Рішення № 87813161, 19.02.2020, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/347/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

третьої особи - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Бойко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Ананьївської міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Ананьївської міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_3 .

Згідно позовної заяви, у відповідності до Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва особистого житлового будинку укладеного 13 листопада 1973 року між Ананьївською міською радою депутатів трудящих Одеської області та громадянином ОСОБА_4 , як зазначає позивачка, батьком її покійного брата громадянина ОСОБА_5 , Ананьївська міська рада надала громадянину ОСОБА_4 в безстрокове користування земельну ділянку площею 600 кв.м. АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку та надвірних споруд.

Як зазначає позивачка, згідно - Акту про закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння затвердженого рішенням виконавчого комітету Ананьївської міської ради № 231 від 30 листопада 1995 року на земельній ділянці площею 600 кв.м. АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_4 побудував літ. А: житловий будинок загальною площею 71,9 кв.м. та житловою площею 51,2 кв.м. з надвірними спорудами, а саме: літ.а веранда шлакобетонна набивна площею - 25,40 кв.м., літ.а 1 - ганок з трьома сходами площею - 5 м.кв., літ. Б сарай цегляний площею - 2,44 кв.м., літ. В гараж металевий площею - 2,47 кв.м., літ. Г сарай шлакобетонний набивний площею - 2,5 кв.м., літ. Д сарай цегляний площею - 2,48 кв.м., літ. Е літня кухня цегляна площею - 2,68 кв.м., літ. Ж погріб цегляний площею - 3,04 кв.м., літ. З убиральня цегляна площею - 2,31 кв.м., згідно з технічним паспортом виготовленим МБТІ м.Ананьїв - 18 березня 2019 року.

Проте, як вказує позивачка, громадянин ОСОБА_5 син після смерті батька громадянина ОСОБА_4 , прийнявши спадщину по факту та все життя проживши в житловому будинку АДРЕСА_1 - в силу життєвих ситуації не отримав свідоцтво про право власності на вищезазначений житловий будинок і не скористався своїм правом на отримання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин ОСОБА_5 - помер.

В лютому 2018 року, позивачка звернулась до Ананьївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого громадянина ОСОБА_5 . Проте листом державного нотаріуса Мороз Н.О. від 28 серпня 2018 року № 1337/01-16 - було відмовлено їй в прийнятті спадщини у зв`язку з пропущенням строком для прийняття спадщини та необхідністю встановлення факту родинних відносин між позивачкою та громадянином ОСОБА_5 , а саме, що вони рідні брат та сестра.

Як зазначає позивачка, у зв`язку з вищевикладеним вона вимушена була звернутись до Ананьївського районного суду Одеської області. У результаті її звернень рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року у справі №491/970/18 позивачці було поновлено строк звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2018 року у справі № 491/971/18 встановлено факт що вона - громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою громадянина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на думку позивачки, вона як спадкоємиць після смерті свого рідного брата громадянина ОСОБА_5 - не змогла отримати правовстановлюючі документи, як на домоволодіння, так і на земельну ділянку - після прийняття спадщини.

Тому, у зв`язку з викладеним позивачка звернулася до суду та просить визнати право власності в порядку спадкування за законом за нею - громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; без ідентифікаційного номеру - на житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: літ. А: житловий будинок загальною площею 71,9 кв.м. та житловою площею 51,2 кв.м. з надвірними спорудами, а саме: літ.а веранда шлакобетонна набивна площею - 25,40 кв.м., літ.а 1 - ганок з трьома сходами площею - 5 м.кв., літ. Б сарай цегляний площею - 2,44 кв.м., літ. В гараж металевий площею -2,47кв.м., літ. Г сарай шлакобетонний набивний площею - 2,5 кв.м., літ. Д сарай цегляний площею - 2,48 кв.м., літ. Е літня кухня цегляна площею - 2,68кв.м., літ. Ж погріб цегляний площею - 3,04 кв.м., літ. З убиральня цегляна площею - 2,31 кв.м., згідно з технічним паспортом виготовленим МБТІ м.Ананьїва - 18 березня 2019 року та розміщені на земельній ділянці площею - 612 кв.м.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2019 року вказана справа передана судді Дорош В.В.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 15 квітня 2019 року суддею Дорош В.В. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області.

У зв`язку з тим, що у головуючого по справі судді Дорош В.В. закінчились повноваження для здійснення правосуддя, вказану заяву було передано до канцелярії суду для повторного авторозподілу.

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вбачається, що 13 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до Ананьївської міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, передано судді Желяскову О.О. для розгляду.

Ухвалою судді Ананьївського районного суду Одеської області Желяскова О.О. справу за позовною заявою ОСОБА_2 прийнято до свого провадження та роз`яснено відповідачу, що у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали він має право подати відзив на позовну заяву, порядок подання відзиву, а також право пред`явлення зустрічного позову.

Копію ухвали про прийняття справи до провадження було направлено відповідачу рекомендованим листом з супровідним листом від 15 травня 2019 року за вихідним №491/347/19/4326/2019 (а.с.37).

25 червня 2019 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_3 (а.с.43), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Шелехове Ананьївського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 13 жовтня 1995 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

В зазначеному клопотанні ОСОБА_3 проси суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи, посилаючись на те, що він вважає себе спадкоємцем четвертої черги померлого ОСОБА_5 , тому що проживав з останнім протягом п`яти років та надавав йому допомогу, провів його поховання за власні кошти.

Також, у вказаному клопотанні ОСОБА_3 зазначив, що після моменту відкриття спадщини він звернувся до Ананьївської районної державної нотаріальної контори, де за його заявою було відкрито спадкову справу №18/2018 та рекомендовано йому звернутися до суду з заявою про встановлення відповідного факту спільного проживання, але, як зазначає ОСОБА_3 , ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області у справі №491/685/18 від 3 грудня 2018 року його заяву було залишено без розгляду в зв`язку з наявністю спору про право та рекомендовано звернутися до суду в порядку позовного провадження.

На підтвердження своїх доводів до вказаного клопотання ОСОБА_3 до клопотання додано листа державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мороз Н.О. від 1 червня 2018 року вихідний №836/02-14 (а.с.46), з якого вбачається, що 6 лютого 2018 року в Ананьївській районній державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа №18/2018 на майно ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначено в листі, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_5 є ОСОБА_3 . Проте, було встановлено, що відсутні документи, які могли б підтвердити факт проживання однією сім`єю не менше п`яти років до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим ОСОБА_3 рекомендовано звернутися до суду.

Також, до клопотання додано копію довідки Ананьївської міської ради від 1 грудня 2017 року (а.с.47), з якої вбачається, що вона видана ОСОБА_3 в тому, що він проводив за власні кошти поховання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, до клопотання додано роздруківку з сайту Судової влади України (а.с.48) та витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с.49), з яких вбачається, що на розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебувала цивільна справа №491/685/18 за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, заінтересована особа Ананьївська міська рада Одеської області. Ухвалою суду від 3 грудня 2018 року зазначену заяву залишено без розгляду, на підставі ч.6 ст.294 ЦПК України, у зв`язку з тим, що у справі вбачався спір про право.

Враховуючи викладене, 25 червня 2019 року судом постановлено ухвалу, якою залучено ОСОБА_3 до участі у справі, в якості третьої особи.

В подальшому, 25 липня 2019 року на адресу суду надійшли пояснення ОСОБА_3 щодо позову (а.с.68), з яких вбачається, що ОСОБА_3 вважає себе спадкоємцем 4 черги за законом, тому що проживав з ОСОБА_5 протягом п`яти років, надавав йому допомогу та провів його поховання. Після відкриття спадщини він звернувся до Ананьївської районної нотаріальної контори, де за його заявою відкрито спадкову справу №18/2018 та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення відповідного факту спільного проживання, але ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області у справі №491/685/18 від 3 грудня 2018 року його заяву було залишено без розгляду в зв`язку з наявністю спору про право та рекомендовано звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Також, ОСОБА_3 у поясненнях зазначає, що на його думку позовна заява є передчасною та необґрунтованою, так як з неї не відомо чи є в позивачки будь-які правовстановлюючі документи на домоволодіння по АДРЕСА_1 . На думку ОСОБА_3 , незрозумілим є посилання позивачки на рішення суду №491/970/18 від 3 листопада 2018 року та №491/971/18 від 21 грудня 2018 року про поновлення строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та встановлення родинних відносин.

Крім того, в поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що ним подано до суду позовну заяву про встановлення відповідно факту спільного проживання зі спадкодавцем протягом п`яти років та зміну черговості одержання права на спадкування за законом, так як спадкодавець перебував у безпорадному стані, будь-які родич, в тому числі сестра - позивачка по праві, ніякої допомоги йому не надавали, не спілкувалися з ним та участі у його похованні не приймали.

Враховуючи викладене ОСОБА_3 просить суд ухвалити рішення, яким відмовити позивачу ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У визначений судом п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття справи до провадження та після його спливу відповідачем відзив на позовну заяву або зустрічний позов до суду не надано.

Ухвалою суду від 4 грудня 2019 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті.

19 лютого 2020 року позивачка, у судове засідання з розгляду справи не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

При цьому, в матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_2 (а.с.39) засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Комісаровою С.О., в якій позивачка просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги повністю підтримує.

Представник відповідача - Ананьївської міської ради, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується розпискою представника відповідача про отримання 31 січня 2020 року судової повістки (а.с.113), у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Проте, в матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача від 19 квітня 2019 року №400 (а.с.31), в якому представник відповідача просить суд справу розглядати за відсутності представника Ананьївської міської ради та зазначає, що проти позову заперечень не має.

Представник третьої особи - Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання 31 січня 2020 року судової повістки (а.с.112), у судове засідання з розгляду справи не з`явився.

При цьому, 11 лютого 2020 року на адресу суду надійшов лист представника третьої особи - Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 11 лютого 2020 року №21 (а.с.114) в якому представник третьої особи просить суд розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення всіх учасників справи, наявність заяв позивача, відповідача та третьої особи про здійснення розгляду справи за їх відсутності, з урахуванням думки третьої особи - ОСОБА_3 та його представника, суд не вбачає передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи та, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, представників відповідача та третьої особи - Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області.

У відповідності до положень ч.7 ст.223 ЦПК України, за згодою учасників процесу, судом було оголошено короткий зміст позовної заяви.

У судовому засідання третя особа - ОСОБА_3 та його представник - адвокат Бойко Олександр Олександрович, повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №368790 від 3 жовтня 2019 року (а.с.83), проти задоволення позивних вимог ОСОБА_2 заперечили, зазначивши, що ОСОБА_3 також претендує на спадкове майно померлого ОСОБА_5 , оскільки він спільно проживав з померлим більше п`яти років та є спадкоємцем четвертої черги, позивачка жодної участі в догляді за померлим не приймала, його долею не цікавилась. Також, ОСОБА_3 та його представник зазначили, що на час розгляду справи ними вирішується питання про звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_3 з померлим ОСОБА_5 однією сім`єю, а також про зміну черговості спадкування.

В подальшому, за згодою учасників процесу було досліджено матеріали справи.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_3 та його представника, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Позивачкою є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Долинське Ананьївського району Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується доданою до позовної заяви копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області 29 жовтня 1997 року (а.с.6).

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ананьїв Одеської області.

Як зазначає позивачка, померлий ОСОБА_5 був її братом, що в матеріалах справи підтверджується наданою позивачкою копією рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2018 року (а.с.9), яким було встановлено факт родинних відносин між позивачкою - ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_5 , а саме те, що позивачка є сестрою померлого.

З позовної заяви вбачається, що спадковим майном, на яке просить визнати за нею прав власності позивачка є житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: літ. А: житловий будинок загальною площею 71,9 кв.м. та житловою площею 51,2 кв.м. з надвірними спорудами, а саме: літ.а веранда шлакобетонна набивна площею - 25,40 кв.м., літ.а 1 - ганок з трьома сходами площею - 5 м.кв., літ. Б сарай цегляний площею - 2,44 кв.м., літ. В гараж металевий площею -2,47кв.м., літ. Г сарай шлакобетонний набивний площею - 2,5 кв.м., літ. Д сарай цегляний площею - 2,48 кв.м., літ. Е літня кухня цегляна площею - 2,68кв.м., літ. Ж погріб цегляний площею - 3,04 кв.м., літ. З убиральня цегляна площею - 2,31 кв.м., розміщені на земельній ділянці площею - 612 кв.м., що підтверджується доданою до позовної заяви копією «Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами» від 18 березня 2019 року інвентаризаційна справи №1959 (а.с.18-24).

Як зазначає позивачка у позовній заяві вказану земельну ділянку, на якій розташований будинок, було передано батьку померлого - ОСОБА_4 в безстрокове користування для будівництва житлового будинку та надвірних споруд.

Зазначене підтверджується доданою до позовної заяви копією Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності с кількістю кімнат від однієї до п`яти (а.с.10-13), укладеного 13 листопада 1973 року між ОСОБА_4 та представником Ананьївського міськвиконкому.

Відповідно до зазначеного договору ОСОБА_4 на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , побудував будинок, що підтверджується доданої до позовної заяви копією акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального будівництва (а.с.14-17).

Як зазначає позивачка, її брат - ОСОБА_5 після смерті його батька - ОСОБА_4 прийняв спадщину, оскільки все життя прожив у житловому будинку АДРЕСА_1 але свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок не отримав і не скористався правом на отримання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1225 ЦК України визначено, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

З матеріалів справи вбачається, що земельну ділянку площею 612 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , було передано в безстрокове користування ОСОБА_4 для будівництва житлового будинку, що ним було здійснено.

Позивачка в позовній заяві посилається на те, що померлий ОСОБА_5 був сином ОСОБА_4 та фактично успадкував зазначену земельну ділянку та розташований на ній будинок, оскільки постійно проживав у вказаному будинку по день своєї смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Проте, до позовної заяви не додано жодного доказу того факту, що ОСОБА_5 постійно проживав разом з ОСОБА_4 в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

До позовної заяви крім того, навіть не додано жодного доказу того, що сам ОСОБА_4 помер та відповідно відкрилася спадщина на його майно, яку міг би прийняти померлий ОСОБА_5 .

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

При цьому, частиною 1 статті 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Проте, до позовної заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували право ОСОБА_5 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До матеріалів справи додано копію листа Державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мороз Н.О. від 28 серпня 2018 року №1337/01-16 (а.с.7), з якого вбачається, що за життя ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповітів не складав.

Частиною 1 статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до частини 2 статті 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

З наведеного вбачається, що позивачка є спадкоємицею другої черги за законом, як сестра померлого ОСОБА_5 .

При цьому, до позовної заяви не додано жодного документу, який би підтверджував відсутність в ОСОБА_5 спадкоємців першої черги, зокрема дітей або дружини, що унеможливлює для суду визначення належності кола відповідачів у справі.

Крім того, з копії листа Державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мороз Н.О. від 28 серпня 2018 року №1337/01-16 (а.с.7) вбачається, що спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 , прийняв ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте він не підтвердив факт родинних відносин із спадкодавцем.

ОСОБА_3 було за його заявою залучено до справи в якості третьої особи та в своїх поясненнях він зазначив, що відповідно він претендує на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 , як спадкоємець четвертої черги, оскільки постійно проживав разом з спадкодавцем більше п`яти років до дня його смерті.

При цьому, частиною 1 статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

З наведеного вбачається, що дійсно ОСОБА_3 може бути спадкоємцем померлого ОСОБА_5 четвертої черги.

При цьому, слід враховувати, що частиною 2 статті 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

За таких обставин ОСОБА_3 мало б бути залучено до участі у справі в якості відповідача.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити неналежного відповідача лише за клопотанням позивача.

Проте, позивачем відповідного клопотання заявлено не було, навіть після вступу ОСОБА_3 до участі у справі.

При цьому, в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» висловлено правову позицію згідно якої у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Крім того, з копії листа Державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мороз Н.О. від 28 серпня 2018 року №1337/01-16 (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_2 звернулася 28 серпня 2018 року до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті її брата - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте, як вбачається з зазначеного листа, нотаріусом було відмовлено позивачці в видачі свідоцтва про право на спадщину, в якості причин для відмови зазначено , що позивачкою пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини та були відсутні документи, які б підтверджували родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з викладеним нотаріусом рекомендовано позивачці звернутися до суду з питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.

Як зазначалося вище, рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2018 року (а.с.9) було встановлено факт родинних відносин між позивачкою - ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_5 , а саме те, що позивачка є сестрою померлого.

Крім того, позивачкою до позовної заяви додано копію рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 6 листопада 2018 року (а.с.8), яким позивачці визначено додатковий строк для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З наведеного вбачається, що відпали обставини, які перешкоджали ОСОБА_2 отримати свідоцтво про право на спадщину в загальному порядку, шляхом звернення до нотаріуса з відповідною заявою.

При цьому, Пленум Верховного Суду України у пункті 23 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначав, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_2 до Ананьївської міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_3 , є необґрунтованими, недоведеними належними доказами, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Ананьївської міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_3 - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено «25» лютого 2020 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 , відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків - відсутні; Відповідач:Ананьївська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04056807, яка знаходиться за адресою: 66401, Одеська обл., м.Ананьїв, вул.Незалежності, 20;Треті особи: - Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39043460, яка знаходиться за адресою: 66401, Одеська обл., м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51; - ОСОБА_3 , Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя: О.О.Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___" __ 20__ року.