Ухвала суду № 87812361, 24.02.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3096/20

1-кс/569/1094/20

УХВАЛА

24 лютого 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Григорчук В.М.,

з участю прокурора Гуменюка В.Ю., слідчого Огородник В.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката –Бодрягова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Рівненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області л-та поліції Огородник В.С., яке погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури Гуменюком В.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції Огородник В.С. звернулась в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором Рівненської місцевої прокуратури Гуменюком В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019180010001084 від 22.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 лютого 2020 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в під`їзді №1 будинку АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей, незаконно проник до підсобного приміщення, що розташований між другим та третім поверхами вказаного під`їзду, який перебуває у користуванні ОСОБА_2 , звідки таємно викрав належний останньому велосипед марки «Winora» вартістю 2400 грн., чим завдав останньому майнової шкоди у вказаному розмірі.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується сукупністю зібраних в кримінальному провадженні доказів, а саме: протоком затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; показаннями потерпілого ОСОБА_2 ; показами свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду місця події від 22.02.2019; речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення нових умисних кримінальних правопорушень.

Також слідчий вказує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, востаннє 25.10.2016 Рівненським міським судом за ч.2 ст. 185 КК України до покарання 5 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання, із встановленням йому іспитового строку 2 роки.

Окрім цього, 16.07.2019 будучи засудженим вироком Сарненського районного суду Рівненської області до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн.) за ч.1 ст.185 КК України, а також обвинувальний акт щодо якого 31.10.2019 був скерований до Рівненського міського суду за ч.2, ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України для розгляду по суті, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

У зв`язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відсутність стримуючих факторів (неодружений, офіційно не працевлаштований) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти нові умисні злочини проти власності.

Відсутність офіційного працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів.

Застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.

В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник – адвокат Бодрягов В.С. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019180010001084 від 22.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

23.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований, не має постійного джерела заробітку, тому може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як не має матеріальних засобів для існування, про що також свідчить відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків, впливати на свідків з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду інших кримінальних злочинів, що свідчить про те, що перебуваючи на волі він може продовжувати займатись злочинною діяльністю, вчиняти нові умисні злочини проти власності. Останній раніше судимий за вчинення злочинів проти власності до міри покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком та штрафом , однак на шлях виправлення нестав. Також на даний момент Рівненським міським судом розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за злочин проти власності . Вказане свідчить про те, що останній схильний до вчинення злочинів проти власності, а тому надалі зможе продовжувати займатись злочинною діяльністю.

Санкція статті ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, а тому він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчинення злочину, санкція за ступенем тяжкості класифікована як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 376, 392,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання – задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 грн.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 17 год 30 хв 22.02.2020.

Встановити строк дії ухвали до 17 год 30 хв 21.04.2020.

Одночасно визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача – НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави виконання наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21.04.2020.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук