Ухвала суду № 87812213, 20.02.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1063/20

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1480/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганській В.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Шепотько М.А., прокурора Чуднова М.І., захисника адвоката Церковної А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Шепотько М.А., погоджене начальником відділу прокуратури Луганської області Бавикіним С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22020130000000024 від 16.01.2020 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орджонікідзе, Краснодонського р-ну Луганської області, громадянин України, українець, освіта вища, працює ТОВ «Київтехцентр», менеджер, одружений, має двоє неповнолітніх дітей, на обліках у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1. ст.258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у вересні 2015 року громадянину України ОСОБА_1 , який був обізнаний про незаконність дій представників силового блоку та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», оперативний співробітник т.зв. «Міністерства державної безпеки Луганської народної республіки» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України) запропонував здійснювати діяльність, спрямовану на нанесення шкоди державній безпеці України та сприяння терористичній діяльності, а саме збирання, передачу останньому відомостей про сили та засоби, залучені до проведення АТО та інформації розвідувального характеру для здійснення у подальшому підривної діяльності на території, підконтрольній органам державної влади України. На пропозицію ОСОБА_2 ОСОБА_1 надав згоду. Таким чином у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на сприяння діяльності терористичної організації «ЛНР».

Реалізуючи вказаний умисел, з вересня 2015 року ОСОБА_1 , перебуваючи на території Луганської області, підконтрольній українській владі, виконуючи завдання ОСОБА_2 , ініціативно збирав інформацію про місця дислокації та маршрути переміщення військової техніки та передавав її оперативному співробітнику т.зв. «Міністерства державної безпеки Луганської народної республіки» ОСОБА_2 .

Зокрема, 23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 на мобільний номер телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_2 з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 , під час розмови ОСОБА_1 передав відомості про ротаційні переміщення особового складу ЗС України, а саме про переміщення 80-ї ОАМБр ЗСУ до смт. Старобільськ Луганської області.

Крім того, 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 , з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_2 на мобільний номер телефону НОМЕР_2 та передав відомості щодо переміщень колони військової техніки ЗС України з смт. Біловодськ Луганської області.

09 січня 2016 року ОСОБА_1 з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_2 на мобільний номер телефону НОМЕР_2 та передав відомості щодо переміщень військової техніки ЗС України до с. Проїждже Старобільського р-ну Луганської області.

19.02.2020 о 07 год. 27 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, і йому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, якими встановлено факти передачі ОСОБА_1 інформації щодо місць дислокації та маршрутів переміщення військової техніки оперативному співробітнику т.зв. «МДБ ЛНР» ОСОБА_2 ;

- Лист ОТУ «Північ», який підтверджує, що відомості, які передавав ОСОБА_1 містять інформацію з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а передача зазначених відомостей представникам т.зв. «МДБ ЛНР» та іншим НЗФ нанесе шкоду державній безпеці України, підірве стан боєготовності та негативно вплине на проведення ООС (АТО);

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 .

Про наявність (існування) ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у скоєнні якого він обґрунтовано підозрюється, на даний час не припинена діяльність терористичної організації «ЛНР», своїми діями якій сприяє ОСОБА_1 , місце постійного проживання підозрюваного знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Вказані обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів (особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт або застава) не зможе запобігти наявним ризикам, що передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, та інші зазначені вище обставини свідчать про те, що обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, не забезпечить його належної поведінки, у зв`язку з чим, вбачається необхідним обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення. У зв`язку з вказаним, орган досудового розслідування клопоче про обрання вказаного запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на його доводи та просив його задовольнити, так як наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення та існують ризики передбачені ч.1. ст. 177 КПК України, і тому інший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 слідчому судді пояснив, що він дійсно знає ОСОБА_2 , та у 2015 році зтелефоновувався з ним та вів розмови про обстріли та збройну техніку, ці розмови були загальновідомі та доступні через засоби масової інформації, конкретно про дислокацію військ збройних сил України він нічого не вказував. З кінця 2015 року він взагалі перестав спілкуватись з ОСОБА_2 , тому вважає, що шкоди інтересам України спричинити не міг. Він проживає у м. Київ, зареєстрований як переселенець, має роботу, сім`ю, двоє неповнолітніх дітей, тримання його під вартою зашкодить його сім`ї, він втратить роботу а є єдиним годувальником, тому просив слідчого суддю не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як переховуватись, вчиняти будь які злочини не збирається. Окрім того, пояснив, що він від органу досудового розслідування не переховувався, про те, що знаходиться у розшуку не знав і його про це ніхто не повідомляв, на адресу його проживання повідомлення про підозру не приходило. До нього було застосовано незаконні методи правоохоронними органами які здійснювали його затримання, коли він завів дитину до дитячого садку та вийшов, то його безпричинно, не пояснюючи нічого поклали на землю, при цьому спричинили тілесні ушкодження. Зважаючи на підозру у тяжкому злочині, адвоката не надали, поводились грубо та зневажливо, обшук у кватирі його проживання провели без його участі. Тільки через деякий час стали пояснювати чому з ним так поводяться та надали постанову щодо його затримання та можливість поспілкуватись з адвокатом, вважає таку поведінку з боку правоохоронців неприйнятною та такою, що порушує його права.

Захисник адвокат Церковна А.О. підтримала пояснення свого підзахисного, вказала, що складу злочину у діях ОСОБА_1 не вбачає, так як в ті часи усі громадяни розмовляли про військові дії. Його дії, які виразились просто у розмові про переміщення військових, ніякої шкоди інтересам Держави та Збройним силам України не спричинили, орган досудового розслідування підтвердження цьому не надав, тим більше, що підозрюваний не переховувався, йому на адресу проживання, як тимчасово переміщеної особи, повісток, повідомлення про підозру не надходило, він не переховувався, працював виховував двох неповнолітніх дітей, більш ніж п`ять років не спілкувався з ОСОБА_3 і зв`язок з ним не підтримував. При затримання ОСОБА_1 до нього були застосовані незаконні методи з спричиненням тілесних ушкоджень, без надання права на захист, тому на думку захисника такі дії служби безпеки повинні бути перевірені і їм надана правова оцінка. Вважає, що підстав для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 взагалі немає, тому просила клопотання не задовольняти і запобіжний захід не обирати взагалі.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали надані з клопотанням та кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що на даний час розслідування кримінального провадження прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1. ст. 177 КПК України, відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, та те, що на даний час не припинена діяльність терористичної організації «ЛНР», своїми діями якій сприяв ОСОБА_1 , а відповідно до листа ОТУ «Північ», який підтверджує, що відомості, які передавав ОСОБА_1 містять інформацію з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а передача зазначених відомостей представникам т.зв. «МДБ ЛНР» та іншим НЗФ нанесе шкоду державній безпеці України, підірве стан боєготовності та негативно вплине на проведення ООС (АТО).

Місце реєстр рації та постійного проживання підозрюваного знаходиться на непідконтрольній українській владі території. Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який одружений, працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, і це свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, також немає підтвердження тому що він продовжує підтримувати зв`язок з представником незаконного збройного формування.

На даній стадії судового процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості, також правильність кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Надані у судовому засіданні письмові документи, дають підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення вказаного у клопотанні, у зв`язку з чим є необхідність у застосуванні до нього заходів забезпечення кримінального провадження, в обранні підозрюваному запобіжного заходу.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість та міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі його засудження, вищевказані дані які характеризують особу підозрюваного, застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відсутність судимостей у підозрюваного тощо.

Відповідно до ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно якого, суд своїм вмотивованим рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі підозрюваного настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту.

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1. ст.258-3 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено до 15-ти років позбавлення волі. Ризики того, що підозрюваний може переховатись від суду на даний час не зникли, не зменшились та є наявними. Тому, запропонована стороною захисту позиція, щодо необрання підозрюваному запобіжного заходу взагалі, на думку суду не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваного та швидкого і оперативного розслідування справи, але враховуючи те, що ч.4. ст. 183 КПК України надає право суду, а не зобовязує його не визначати розмір застави, суд вважає, що є підстави врахувати клопотання сторони захисту про обрання менш суворго запобіжного заходу до ОСОБА_1 та йому можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відповідно до ст. 182, 183 КПК України.

Враховуючи ті обставини, що досудове розслідування триває, по справі необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій які потребують часу, слідчий суддя, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, вважає, що розмір застави повинен бути визначений у розмірі в 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку суду саме такий розмір застави здатен запобігти ризику можливого переховування підозрюваного від суду та бути перешкодою для вчинення ним нового злочину.

Клопотання сторони захисту щодо вжиття заходів слідчим суддею передбачених п.6. ст.206 КПК України, підлягає задоволенню та інформація надана підозрюваним і його захисником у судовому засіданні потребує перевірки.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 206, 376 КПК України, ст. 29 Конституції України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту його затримання 19.02.2020 року до 18.04.2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 , заставу в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 147 140, 00 (сто сорок сім тисяч сто сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМ України, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) не відлучатися із міста свого проживання, встановленого слідчим, без дозволу слідчого, прокурора або суду. 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи, навчання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 5) утримуватись від спілкування з свідками встановленими слідчим.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз`яснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Клопотання адвоката Церковної А.О. у порядку п. 6 ст. 206 КПК України задовольнити:

1) зобов`язати орган досудового розслідування, слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Шепотько М.А. та процесуального керівника прокурора відділу прокуратури Луганської області Чуднова М.І., невідкладно, за участю захисника провести судово-медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) Доручити Територіальному Управлінню Державного бюро розслідувань, дослідження фактів, викладених у судовому засіданні у заяві підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Церковної А.О., щодо застосування до нього незаконних методів досудового розслідування та вирішити питання, в порядку ст. 214 КПК України, щодо внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування по вказаній інформації, щодо вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ст. 365 КК України, працівниками правоохоронного органу котрий здійснював затримання підозрюваного за ухвалою слідчого судді, надавши копію аудіо запису судового процесу;

Копію ухвали надати сторонам кримінального провадження та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений до 25.02.2020 року до 09.00 години у приміщенні Сєверодонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський