
24.02.2020 Провадження № 1-кп/331/279/2020
Єдиний унікальний номер 331/2003/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2020 р. м.Запоріжжя
колегія суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя в складі
головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.
судді АНТОНЕНКА М.В.
судді ЖУКОВОЇ О.Є.
при секретарі МОРОЗ Н.І.
за участю прокурора БИЧКОВА В.О.
представника потерпілого БАКЛАНОВОЇ Ю.О.
потерпілої ОСОБА_1
захисників КОРОТАЄВА В.Ю.
АМБРОСКІНА В.Л.
ПЛЕЦЬКОЇ Ю.В.
обвинувачених
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних право- порушень, передбачених ст.190 ч.4, 255 ч.1, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4, 255 ч.1 КК України,
в с т а н о в и л а:
В провадження Жовтневого районного суду м.Запоріжжя надійшло кримінальне про- вадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4, 255 ч.1, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4, 255 ч.1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні від судді Жукової О.Є. надійшла заява про самовідвід.
В обґрунтування заяви про самовідвід зазначено, що під час досудового розслідування суд-
дя ОСОБА_10 приймала процесуальні рішення як слідчий суддя, що унеможливлює її участь у даному кримінальному провадженні при судовому розгляді справи.
У підготовчому судовому засіданні від судді Антоненка М.В. надійшла заява про самовідвід.
В обґрунтування заяви про самовідвід зазначено, що він підтримує дружні стосунки з ОСОБА_7 , яка є обвинуваченою в даному кримінальному провадженні, що може вплинути на об`єктивний та неупереджений розгляд справи.
Прокурор проти задоволення заяви судді Жукової О.Є. про самовідвід не заперечував, проти задоволення заяви судді Антоненка М.В. про самовідвід заперечував.
Захисники Коротаєв В.Ю. та Плецька Ю.В. вважають заяви про самовідвід обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Захисник Амброскін В.Л. та інші учасники кримінального провадження, кожен окремо, покладаються на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до заяви документи, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ст.80 ч.1 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком, або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1)якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким ро-
дичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу
органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провад-
ження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частиною 1 ст.76 КПК України встановлено, що суддя, який брав участь у кримінально-
му провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провад-
женні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанції.
У пункті 4 ч.1 ст.75 КПК України законодавцем передбачена можливість усунення судді шляхом заявлення йому відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Незважаючи на відсутність визначення в законі таких інших обставин, аналізуючи положен- ня кримінального процесуального закону до обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді Антоненка М.В. під час розгляду кримінального провадження, можна віднести обставини, які зазначені суддею у заяві про самовідвід.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді при розгляді справи презюмується, що викладено у рішеннях по справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України».
Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції питання безсторонності судді має визначатися за допо- могою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, Єв- ропейським судом визначено про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, уста- новленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього криміналь- ного обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини(далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторон- ності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ( «Фей проти Ав-
Австрії» від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розгля- даються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ( «Пуллар проти Спо- лученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п.38).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм. У зазначе- ному рішенні ЄСПЛ нагадав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності
має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейсь-
кого суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвен- цію та практику суду як джерело права.
Колегія суддів вважає, що суддями Антоненком М.В. та Жуковою О.Є., які у своїй діяль-
ності дотримувалися вимог ст.6, 19 Конституції України, ст.6 Конвенції, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», КПК України, не були вчинені дії, які б свідчили про порушення присяги судді, про упереджене ставлення до сторін кримінального провадження, але викладені в заявах обставини в подальшомуможуть вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає зазначені доводи заяв про самовідвід обґрунтованими.
З огляду на викладене, з метою уникнення в подальшому будь-яких сумнівів щодо неупе- редженості суддів при постановленні судових рішень, щоб у майбутньому не викликати в учас- ників процесу сумнівів у безпристрасності та об`єктивності суду під час розгляду цієї справи, з метою підвищення довіри до судової влади, колегія суддів, не зловживаючи правом на само- відвід, приходить до висновку про можливість задоволення заяв суддів Антоненка М.В. та Жукової О.Є. про самовідвід.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, колегія суддів у х в а л и л а:
Заяву судді Жукової О.Є. про самовідвід задовольнити.
Заяву судді Антоненка М.В. про самовідвід задовольнити.
Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 - ОСОБА_11 за ст.190 ч.4, 255 ч.1, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ст.190 ч.4, 255 ч.1 КК України переда-
ти до канцелярії Жовтневого районного суду м.Запоріжжя для визначення іншого складу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Стратій Є.В.
Суддя Антоненко М.В.
Суддя Жукова О.Є.
Судове рішення № 87811181, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 24.02.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 331/2003/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: