
Справа № 314/730/20
Провадження № 1-кс/314/450/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2020 м. Вільнянськ
Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н.Ю., секретар Рясна А. В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Стахів О. С., погодженого прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Коваленком О. О., у кримінальному провадженні №12020080210000111, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Вільнянськ Запорізької області, громадянина України, освіта: базова середня, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1)20.05.2003 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, 304, 75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
2)26.05.2004 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, 70 , 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
3)05.09.2005 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, 71 до 4 років 3 місяців позбавлення волі. 05.09.2005 Апеляційним судом Запорізької області виключено з вироку застосування ст. 71 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі;
4)07.05.2009 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2ст. 185, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. 28.05.2012 знятий з обліку Вільнянської КВІ за рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області у зв`язку із закінченням випробувального терміну;
5)26.09.2018 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки. 05.11.2018 поставлений на облік до Вільнянського районного відділу філії державної установи «Центр пробації « в Запорізькій області.
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора Гурій В. В.,
слідчого Стахів О. С.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
встановив:
З наданих суду матеріалів вбачається, 30 січня 2020 року у денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, прийшов до частково огородженої території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де шляхом вільного доступу, через відсутність замикаючого пристрою на вхідній хвіртці, пройшов на територію подвір`я, звідки таємно, повторно викрав шість мішків з грецьким горіхом, загальною вагою 100 кг, вартістю відповідно до довідки № 08 від 10.02.2020, виданої Вільнянським районним споживчим товариством, складає 20 грн. за 1 кг, загальною вартістю 2000 грн., та комплект металевих підкладок на автомобіль ГАЗ 24, вартістю відповідно до довідки № 09 від 10.02.2020, виданої Вільнянським районним споживчим товариством, складає 190 грн. за 2 шт.
Далі зазначені мішки з горіхами та металеві підкладки ОСОБА_1 почергово переніс до себе додому, покинув місце вчинення злочину, у подальшому розпорядившись викраденим ним майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 2190 грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно».
19.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12020080210000111 від 01 лютого 2020 року за ч.2 ст. 185 КК України.
Оганом досудового слідства, відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування або суду і незаконно впливати на свідків та потерпілого, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080210000111 від 01 лютого 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, має постійне місце проживання, стан його здоров`я, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України», крім іншого, зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу підтверджується тим, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше засудженою за корисливі злочини, з 05.11.2018 по теперішній час перебуває на обліку у Вільнянському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. 22.12.2018 до Шевченківського районного суду направлено обвинувальний акт за скоєння ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. У кінці січня 2020 року останній знову скоїв умисний, корисливий, з метою наживи злочин середньої тяжкості проти власності особи, санкція за який передбачає позбавлення волі на строк від 3-х до 6-ти років. На теперішній час ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, постійного джерела доходів не має, що може призвести до скоєння нових корисливих кримінальних правопорушень.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 складає 2102 грн., вважає що застава у зазначених у ч. 5 ст. 182 КПК України розмірах здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, покладених на неї обов`язків, тому призначає заставу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі с. Новософіївка Вільнянського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 24.02.2020, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно з якою строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного до 19.04.2020 включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.04.2020 включно, який обчислювати з 24.02.2020.
Встановити заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі с. Новософіївка Вільнянського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 19.04.2020 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя Н. Ю. Мануйлова
24.02.2020
Судове рішення № 87811092, Вільнянський районний суд Запорізької області було прийнято 24.02.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 314/730/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: