Ухвала суду № 87810390, 18.02.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/219/2020

Справа № 243/4763/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Гакала Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019050510000641 від 04 квітня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Воїн О.М.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Врублевський В.В.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року обвинувачений ОСОБА_1 був оголошений у розшук, та судове провадження було зупинене до його розшуку.

18 лютого 2019 року судове провадження з розгляду справи про притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 відновлено у зв`язку із надходженням до суду матеріалів за якими встановлено його місцезнаходження, та він доставлений до суду.

18 лютого 2019 року прокурором Воїн О. М. подане клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Воїн О. М. заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. В обґрунтування клопотання зазначила, що метою застосування до ОСОБА_1 такого виду забезпечення кримінального провадження є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання його спробам переховуватись від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків кримінального провадження. На думку сторони обвинувачення, існують ризики переховування ОСОБА_1 від суду, скоєння ним іншого кримінального правопорушення та здійснення тиску на свідків кримінального провадження. Зазначила, що в період судового розгляду вказаного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 без поважних причин неодноразово не з`являвся до суду, за місцем мешкання був відсутній, у зв`язку із чим був оголошений у розшук.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та просив обрати йому більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, зазначивши що він не переховувався від суду, а лише чекав, коли зв ним прийдуть працівники поліції з тим, щоб привести його до суду. Дійсно була ситуація, при якій він отримав повістку у судове засідання, в яке він запізнився та прийшов пізніше призначеного часу. Він прийшов в суд, але нікого не повідомляв, що прийшов в суд, не намагався дізнатися про наступну дату судового засідання, у журналі відвідувачів не реєструвався, потім пішов додому, де залишвся, чекаючи коли за ним прийдуть працівники поліції. Про дати призначення судових засідань по справі він не знав.

Захисник Врублевський В. В., призначений для проведення окремої процесуальної дії – вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу, в судовому засіданні заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу стороною обвинувачення не доведено, оскільки у клопотанні лише перелічені ризики, однак будь – яких обґрунтувань, які б свідчили про їх наявність не наведено. За таких обставин вважає, що можливо застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Повідомив, що оскільки його підзахисний раніше не судимий, саме по собі перебування у розшуку не свідчить про його ухилення від суду, має постійне місце проживання, на сьогодні вирішує питання про працевлаштування.

Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з таких встановлених в судовому засіданні обставин, та відповідних ним доказів та норм чинного законодавства.

Відповідно до штампу у супровідному листі, справа надійшла до суду 08 травня 2019 року.

Судові засідання у справі відкладалися у зв`язку з тим, що обвинувачений до суду не з`являвся та не повідомляв суд про причини неявки.

При цьому, ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду. Так, 20 червня 2019 року та 11 липня 2019 року обвинувачений до суду не з`явився, хоч був повідомлений про час та місце судового розгляду(а.с.38), у зв`язку з чим 20 червня 2019 року та 11 липня 2019 року до обвинуваченого був застосований привід.

У судове засідання, призначене на 18 липня 2019 року, ОСОБА_1 був доставлений приводом.

Наступне судове засідання було призначене на 30 липня 2019 року, на 15 год. 30 хв., про що ОСОБА_1 був повідомлений під розписку (а.с.126), однак ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, судове засідання було відкладене на 23 вересня 2019 року, на 16 год. 00 хв., 23 вересня 2019 року знову обвинувачений в судове засідання не з`явився. 07 жовтня 2019 року до суду надійшов рапорт та пояснення, відповідно до яких опікун ОСОБА_1 надала пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 до повноліття проживав з нею і з її сім`єю по АДРЕСА_2 . Близько двох тижнів тому ОСОБА_1 зібрав всі свої речі і поїхав у невідомому напрямку. На її запитання куди він збирається їхати, він не відповів, телефону у нього не було в зв`язку з чим місце його знаходження, їй було невідомо. Також їй невідомо про місце знаходження його родичів, так як зв`язок з ними вона не підтримує.

В своєму рапорті співробітник поліції доповів, що в ході виконання виклику ОСОБА_1 , 2000 року народження, який проживає по АДРЕСА_2 , було встановлено, що останній близько двох тижнів за вищевказаною адресою не проживає. Зв`язок з ним ніхто не підтримує, в зв`язку з чим встановити місце знаходження ОСОБА_1 не є можливим.

У зв`язку із наведеним, судом було оголошено розшук обвинуваченого (ухвала суду від 07 жовтня 2019 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема, спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

5) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За правилами ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно із вимогами п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Відповідно п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Як видно із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 неодружений, неповнолітніх дітей, літніх батьків, чи інших непрацездатних осіб, на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, та офіційного або постійного джерела доходу не має, тобто у нього відсутні соціально міцні зв`язки, проживає не за місцем реєстрації, залишив останнє відоме місце проживання, про що суд не повідомив, при цьому достеменно знаючи, що будь-який інший зв`язок з ним відсутній, оскільки він не користується телефоном, в судове засідання неодноразово не з`являвся, судові повістки не отримував, привід щодо нього не був виконаний у зв`язку з тим, що він був відсутній за місцем проживання, за місцем реєстрації. Суд при цьому зазначає, що обвинувачений неодноразово попереджався про обов`язок з`являтися до судового засідання. Судом також враховується та обставина, що фактично ОСОБА_1 з`являвся до суду лише після застосування судом приводу, тобто навіть після вручення йому повістки, ОСОБА_1 у наступне судове засідання не з`являвся, у зв`язку з чим, судом застосовувався до нього привід.

Суд зважає на доводи сторони захисту, за якими, ОСОБА_1 не судимий в силу ст. 89 КК України, йому виповнилося повних 19 років, будь який інший запобіжний захід до нього не застосовувався, разом з тим, суд також зважає на наявність обгрунтованої підозри щодо нього, обставини вчинення інкримінованого йому правопорушення, а також те, що він, достовірно знаючи про те, що відносно нього перебуває справа у суді, достовірно знаючи про час та місце судового розгляду у судове засідання не з`являвся, приходив лише за наявності приводу, на сьогодні за зареєстрованим місцем проживання не проживає, будь-яких відомостей про можливість контактного зв`язку з ним не надавав, і не надає.

Наведені обставини на думку суду свідчать про недобросовісну процесуальну поведінку обвинуваченого та ухилення від суду, що призвели до затягування розгляду справи, та неможливості виконання вимог ст. 2 КПК України, за якою завданням КПК є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. . За таких обставин, доводи сторони захисту не можуть бути прийняти судом як достатньо обгрунтовані.

На думку суду, у сукупності з тим, що в період судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_1 не дотримався вимог закону та переховувався від суду, у зв`язку із чим був оголошений у розшук, наразі існує висока ймовірність подальшого переховування ОСОБА_1 , оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.

Щодо ризику впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого кримінального провадження, то суд приходить до висновку про відсутність такого ризику, оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено, що протягом перебування справи у суді, обвинуваченим вчинялися дії, які свідчили про наявність такого ризику.

Суд враховує, що даний запобіжний захід є винятковим, однак, на думку суду, без застосованого саме такого заходу забезпечення кримінального провадження на сьогодні існує достатньо високий ступінь ймовірності ризиків переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, унеможливлення досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що в даному випадку потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_1 про який йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на викладене, з метою проведення повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, з метою запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що існують всі підстави для задоволення клопотання прокурора та обрання запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку утримання під вартою обвинуваченого вимагають інтереси суспільства, а тому, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, є доцільним обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб. Більш м`який захід забезпечення кримінального провадження, на думку суду, не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів один з якого є тяжким, підстав передбачених ч. 4 ст. 184 КПК України, для незастосування застави немає, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне визначити йому також заставу в розмірі – двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить – 42040,00 грн., і є мінімальним відповідно до ч. 5 ст. 184 КПК України.

Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_1 , застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, обвинувачений зобов`язаний прибувати за кожною вимогою до суду, або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов`язків.

В разі невиконання обов`язків застава звертається в доход держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 193, 371 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12019050510000641 від 04 квітня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на строк 60 (шістдесят діб), починаючи з 18 лютого 2020 року по 16 квітня 2020 року включно.

Обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов`язки:

1) прибувати до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього вищевказаних обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали буде проголошений 21 лютого 2020 року, об 11 год. 10 хв..

Головуючий суддя О.В. Ільяшевич