Ухвала суду № 87810005, 24.02.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/8996/19

Номер провадження 1-кп/235/316/20

У Х В А Л А

24 лютого 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Варибруса В.А.

за участю секретаря Подлєсної О.А.

прокурора Регана Ю.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шикало В.М.

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров, Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, офіційно непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого, останнього разу 03.12.2014 року Димитровським міським судом Донецької області за ч.2 ст.307, ч.3 ст.311, ч.ч.1,2 ст.70 КК України до покарання у виді 8 років та 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого від покарання на підставі ст.2 ЗУ «Про амністію у 2014 році», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України,–

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор Реган Ю.А. заявив усне клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється та обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, та існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Шикало В.М. заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 необґрунтовано підозрюється та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.2 ст.311 КК України. Крім того, ОСОБА_1 вже тривалий час, майже вісім місяців, перебуває під вартою і тому усі перераховані прокурором ризики наразі відсутні. У зв`язку з цим, обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Шикало В.М. просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на домашній арешт за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1

Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що в правовій теорії наявне поняття «обґрунтованої підозри», яке отримало своє практичне закріплення у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України зазначено, що «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Згідно Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» «факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення».

Отже, судом встановлено, що повідомлена ОСОБА_1 підозра, а також обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, є достатніми та обґрунтованими саме для цілей продовження запобіжного заходу, а не для його засудження.

При розгляді клопотання про продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

З встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_1 :

- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Димитров, Донецької області;

- має середньо-спеціальну освіту;

- офіційно не працевлаштований;

- раніше неодноразово судимий: останній раз 03.12.2014 року Димитровським міським судом Донецької області за ч.2 ст.307, ч.3 ст.311, ч.ч.1,2 ст.70 КК України до покарання у вигляді 8 років та 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений від покарання на підставі ст.2 ЗУ «Про амністію у 2014 році».

- громадянин України;

- неодружений,;

- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкають його батьки,

- мешкає за адресою: АДРЕСА_2 разом зі співмешканкою та її дітьми;

- за місцем реєстрації характеризується негативно;

- не має у власності рухомого та нерухомого майна, а також вкладів у банках.

Оцінюючи ризики, визначені у п.п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на які посилається прокурор у даному кримінальному провадженні, судом встановлено наступне.

Прокурором доведено ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України. Санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає суворе покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а санкція ч.2 ст.311 КК України передбачає покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. Тому, зважаючи на суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, неодноразові його засудження, відсутність міцних соціальних зв`язків та постійного достатнього джерела доходів існує ймовірність втечі обвинуваченого з метою переховування від суду.

Також прокурором доведено ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки свідками за відомостями органу досудового розслідування є наркозалежні особи, які у разі спілкування з ОСОБА_1 під його незаконним впливом можуть змінити та надати суду неправдиві показання.

Крім того, прокурором доведено ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 , оскільки він раніше неодноразово судимий та є схильним до вчинення злочинів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, а також те, що останній підозрюються та обвинувачуються у вчиненні злочинів, що відноситься до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, має можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та унеможливити встановлені в судовому засіданні ризики.

Крім того, залишається без змін визначений ОСОБА_1 . Ухвалою від 27.12.2019 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, 180 (сто вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України строком на 2 місяці, у разі внесення застави обвинуваченим чи іншою особою, а саме: не відлучатися за межі м. Мирноград, без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорту громадянина України, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, докласти зусиль до пошуку роботи, носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 199, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Регана Ю.А. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 24 лютого 2020 року по 23 квітня 2020 року включно.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та направити до ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області упродовж 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений о 08год.00хв. 25.02.2020.

Суддя: В.А. Варибрус