Рішення № 87809790, 17.02.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7627/19

2/264/156/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"17" лютого 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., за участю секретаря судового засідання Юдіної О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Виконавчого комітет Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Житлово - комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська»», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь 68», про виселення без надання іншого житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що квартира АДРЕСА_1 комунальній власності територіальної громади м.Маріуполя. У вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не працює, не сплачує комунальні послуги, квартира знаходиться в антисанітарному стані, відходи життєдіяльності відповідач викидає у вікно або в сміттєпровід, оскільки в квартирі відсутнє підключення до комунікацій через багаторічні борги. Наявні скарги з боку сусідів. На пропозиції звернутися за допомогою до спеціалістів із соціальної роботи, відповідач категорично відмовляється. Таким чином, на день звернення до суду, відповідачем систематично порушуються правила співжиття у будинку, позитивних результатів заходи попередження та громадського впливу не дали. Відповідач створює неможливі умови співіснування для мешканці будинку. На підставі викладеного представник позивача просив виселити ОСОБА_1 з квартири без надання іншого житлового приміщення.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив відповідач не надав.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи ЖКП «Керуюча компанія «Кальміуська» в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.

Представник третьої особи ОСББ «Промінь 68» в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, направила на адресу суду письмові пояснення свідків, які є сусідами відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває на балансі територіальної громади м.Маріуполя та відноситься до комунальної власності.

Так, в зазначеній квартирі з 19 листопада 1986 року зареєстрований відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаною адресою також була зареєстрована мати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та знята з реєстрації 18 лютого 2019 року.

Судом досліджено скаргу голови ОСББ «Промінь 68» від 28 травня 2019 року, адресовану органам міської влади, відповідно до якої остання просить відключити квартиру АДРЕСА_1 , яка перебуває на балансі територіальної громади та в якій проживає ОСОБА_1 , від комунікацій, оскільки останній комунальні послуги не сплачує та своєю поведінкою ставить під загрозу життя інших мешканців будинку.

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 25 квітня 2019 року, роз`яснено процедуру звернення до суспільних та благодійних організацій за допомогою та процедуру отримання соціальних пільг.

Відповідно до актів обстеження житлових приміщень від 07 червня 2019 року та 22 серпня 2019 року встановлено, що в спірній квартирі проживає ОСОБА_1 , в квартирі зберігається побутове сміття, фекальні відходи, квартира відключена від комунікацій, умови для проживання відсутні. ОСОБА_1 не працює, має заборгованість з оплати комунальних послуг, вимагає від сусідів продукти харчування.

Згідно листа ККП «Маріупольтепломережа» від 10 січня 2020 року, ОСОБА_1 має заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 35826,36 грн., гарячої води в розмірі 11538,82 грн., центрального опалення в розмірі 24287,54 грн.

Згідно листа ТОВ «Азовгаз» від 20 січня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 за послуги надання газопостачання складає 2904,36 грн.

Судом досліджено письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є сусідами відповідача. Так, відповідно до пояснень, підтверджено факт, що ОСОБА_1 знаходиться в скрутних умовах, в квартирі антисанітарія та відсутнє підключення до комунікацій, оскільки наявні борги з оплати комунальних послуг. В оточуючих виникають сумніви щодо психологічного та фізичного стану здоров`я ОСОБА_1 . Пропозиції звернутись до соціальних органів за допомогою ОСОБА_1 відхиляє. Своїми діями ОСОБА_1 чинить загрозу для інших мешканців будинку.

Відповідно до ст.18 ЖК України УРСР управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів на території району, міста, району в місті здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад, здійснюють контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, приймають рішення про надання житлових приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради, видають ордери на жилі приміщення, що встановлено ст.15 ЖК УРСР.

Зі ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, що перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно частини першої статті 116 ЖК УРСР якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення.

Суд враховує положення п.17 Постанови Пленуму ВСУ України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року зі змінами та доповненнями, відповідно до яких при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК УРСР осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

Отже, згідно зі ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник має право вимагати у судовому порядку виселення особи за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу, зокрема, якщо вона систематичним порушенням правил співжиття робить неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.

Тобто для застосування норм цієї статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 систематично порушує правила співжиття, та заходи попередження не дали позитивних результатів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та виселення ОСОБА_1 зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 89, 133, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 355, 356 ЦПК України, ст.ст.317, 319 ЦК України, ст.ст.116, Житлового кодексу, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Виконавчого комітет Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Житлово - комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська»», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь 68», про виселення без надання іншого житлового приміщення,- задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м.Маріуполя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю. О. Матвєєва