Ухвала суду № 87809247, 25.02.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1367/20

Провадження № 1-кп/219/759/2020

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

25 лютого 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Самедова Е.Х.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Дорошенка С.М.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016050150002013 від 03 липня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 426-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016050150002013, і реєстр матеріалів досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 426-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про призначення справи до судового розгляду та продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу, а саме ризики: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та на даний час, тимчасово, мешкає на території Дніпропетровської області, що значно віддалена від суду, у зв`язку із чим неможливо забезпечити необхідну міру контролю за поведінкою обвинуваченого, що дасть останньому можливість переховуватись від суду.

Щодо задоволення клопотань прокурора про призначення справи до судового розгляду та продовження строку тримання під вартою обвинуваченого потерпіла не заперечувала.

Обвинувачений та захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість, відсутність ризиків, на які посилається прокурор, у зв`язку з чим просили суд змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання обвинуваченого, зазначивши, що обвинувачення є необґрунтованим, викладені обставини в обвинувальному акті не відповідають зібраним слідством доказам, просили врахувати, що обвинувачений позитивно характеризується, має сім`ю, при цьому його батьки надали письмову згоду щодо виконання за їх адресою запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , до того ж вони мають всі технічні можливості для цього. Також зауважили, що твердження прокурора, що обвинувачений може впливати на свідків або переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи знищити докази взагалі безпідставні та нічим не доведені. Щодо задоволення клопотання прокурора про призначення справи до судового розгляду обвинувачений та захисник не заперечували, зауваживши, що просять доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого та призначити судовий розгляд у закритому засіданні.

Прокурор, з думкою якого погодилась потерпіла, заперечував проти клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на те, що такий запобіжний захід при наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 складений у відповідності з вимогами КПК України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у судове засідання.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, потерпіла, захисник та обвинувачений.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 314 КПК України, а також ступінь тяжкості злочину, суд приходить до переконання, що в інтересах захисту прав людини, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особи обвинуваченого, слід доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, покарання за скоєння яких передбачає позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тяжкість інкримінованих злочинів, які, крім того, характеризуються значною суспільною небезпекою, яка полягає, насамперед, в спричиненні смерті іншій людині, те, що обвинувачений має реєстрацію за межами Донецької області, обвинувачується у вчиненні умисних злочинів під час несення військової служби у Збройних Силах України, міцних соціальних зв`язків за місцем розгляду кримінального провадження не має, що беззаперечно свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на інших учасників процесу, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях Європейського суду з прав людини, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v.Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексаньян проти Россії ), § 179).

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину ОСОБА_2 , тяжкість злочинів, в яких він обвинувачується.

Крім того, наявність ризиків перешкоджання обвинуваченим встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, вчинення ним нових правопорушень, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню, в свою чергу у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

Окрім цього, при вирішенні питання про призначення справи до судового розгляду захисник просив призначити судовий розгляд у закритому засіданні, аргументуючи це тим, що в мережі Інтернет наявна негативна оцінка на адресу судової установи та обвинуваченого, крім того, у судовому засіданні можуть бути досліджені докази про негативну правову поведінку окремих військовослужбовців, що може викликати в подальшому негативний суспільний резонанс, який буде впливати на висновки суду у справі, при цьому буде принижено честь ЗСУ в цілому, що негативно вплине на обороноздатність.

Обвинувачений підтримав вказане клопотання захисника, потерпіла заперечувала та наполягала на відкритому розгляді справи, а прокурор залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

Тож, заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання захисника, суд дістається наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що на даний час захисником не надано суду переконливих доказів існування обставин, на які він посилається, як на підставу проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні, оскільки судом ще не визначено порядок дослідження доказів та допиту свідків, до того ж, з переліку свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, неможливо встановити, які саме свідки є військовослужбовцями Збройних сил України і про яку саме негативну правову поведінку йде мова. Крім того, доказів того, що негативна оцінка на адресу судової установи може вплинути на суд захисником не надано, оскільки сам по собі факт наявності негативних відгуків в мережі Інтернет на адресу суду не свідчить про існування такої загрози.

Враховуючи викладене, на даний час суд не вбачає підстав для проведення судового розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні, тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Таким чином, судовий розгляд кримінального провадження, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, і під час судового розгляду кримінального провадження забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувального технічного засобу.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що у подальшому, у разі виникнення підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, суд має право прийняти рішення про проведення судового розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177, 178, 183, 314-316 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 426-1 КК України призначити до судового розгляду на 04 березня 2020 року на 14 годину 00 хвилин у приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 5.

Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілої, захисника та обвинуваченого.

Доручити Бахмутському міськрайонному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Міністерства юстиції України підготувати, відповідно до статті 9 Закону України «Про пробацію», досудові доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області, яку подати до суду в строк до 04 березня 2020 року.

У разі наявності або виникнення об`єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді, орган пробації має невідкладно повідомити про це суд з відповідним обґрунтуванням.

Роз`яснити обвинуваченому, що він має право брати участь у підготовці досудової доповіді.

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 426-1 КК України, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів по 24 квітня 2020 року включно.

Строк дії ухвали по 24 квітня 2020 року включно.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого на домашній арешт відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника про призначення судового розгляду у закритому засіданні.

Ухвала в частині продовження строку застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О.С.Конопленко