Ухвала суду № 87809244, 25.02.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1367/20

Провадження № 1-кп/219/759/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_1

захисника Дорошенка С.М.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016050150002013 від 03 липня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 426-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016050150002013, і реєстр матеріалів досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 426-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисник Дорошенко С.М. заявив відвід прокурору ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, оскільки у сторони захисту викликає обґрунтований сумнів здатність вказаного прокурора дотримуватись вимог неупередженості та об`єктивності, вимог законності та положень зокрема ст.ст. 5 ,6 Європейської конвенції з огляду на наступне. Так, наявні протоколи слідчих дій складені прокурором взагалі без перегляду змісту відео учасниками слідчої дії, що свідчить про здійснення ОСОБА_3 незаконного тиску на свідків. Після фактичного затримання ОСОБА_2 24 листопада 0 08 годині 35 хвилин в смт. Черкаське та доставлення його до приміщення ДБР у м. Краматорськ близько 13 години 00 хвилин прокурор ОСОБА_3 дав вказівку слідчому ДБР не складати протокол затримання ОСОБА_2 , при цьому прокурор ввів в оману останнього щодо причин необхідності його прибуття до м. Краматорська, начебто для допиту в якості свідка. Такі дії прокурора свідчать про упереджене поводження. Крім того, до призначення ОСОБА_3 процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні він входив до складу слідчої групи та здійснював досудове розслідування у якості слідчого, тож подальша його участь у даному провадженні як прокурора викликає обґрунтований сумнів у його неупередженості. При цьому, прокурор ОСОБА_3 будучи призначеним до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні постановою військового прокурора Донецького гарнізону Лавріненка Д.В. від 24 жовтня 2018 року, який визначений як старший групи, 25 лютого 2019 року виносить постанову про визначення підслідності, підписуючи її як старший групи прокурорів, хоча визначений був таким лише постановою заступника військового прокурора Донецького гарнізону Струкова А. від 12 березня 2019 року. Упередженість прокурора проявляється і у необ`єктивності та завідомій необґрунтованості обвинувального акту, безпідставне обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України. Таким чином, захисник зауважує, що має обґрунтовані підстави для висновку у особистій зацікавленості прокурора Самедова Е.Х . у незаконному засудженні ОСОБА_2 , як і обвинувачений не може розраховувати на об`єктивний та неупереджений судовий розгляд його справи за участю вказаного прокурора.

Обвинувачений заяву захисника про відвід прокурора підтримав у повному обсязі.

Прокурор та потерпіла заперечували щодо задоволення заяви про відвід, при цьому прокурор наголосив, що підстави для відводу є надуманими, жодної особистої зацікавленості він не має у даному кримінальному провадженні, окрім як захищати осіб, суспільство та державу від кримінальних правопорушень.

Заслухавши думку учасників справи, суд дістається наступного висновку.

Так, підстави для відводу прокурора, слідчого визначені статтею 77 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 77 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.

Статтею 80 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Як вбачається із заяви про відвід, відвід прокурору заявлено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.

Перевіривши підстави, якими обґрунтована заява захисника Дорошенка С.М., враховуючи положення ст. 77 КПК України, суд вважає, що відсутні обставин, які б свідчили про зацікавленість прокурора ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні та будь-яку його упередженість. В тому числі не може свідчити про наявність особистої зацікавленості або упередженості прокурора посилання захисника на висунення прокурором обвинувачення ОСОБА_2 , яке не відповідає зібраним доказам, а також участь ОСОБА_3 під час досудового розслідування у якості слідчого у даному кримінальному провадженні. Також суд приймає до уваги доводи прокурора, що постанову про визначення підслідності від 25 лютого 2019 року він підписав як один із прокурорів у даному кримінальному провадженні, а зазначення що він є старшим групи є технічною помилкою, враховуючи, що у вступній частині постанови він зазначений як прокурор військової прокуратури Донецького гарнізону. Тож, відвід прокурору, заявлений захисником Дорошенком С.М. містить оціночні судження щодо дій прокурора та не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу прокурора, передбачених законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні вказаної заяви про відвід прокурору слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 77 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви захисника Дорошенка С.М. про відвід прокурору ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С.Конопленко