Ухвала суду № 87806633, 18.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"18" лютого 2020 р.Справа № 922/4295/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мианора" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, буд. 24, оф. 9; ідент. код 38983729)

до Державного підприємства Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр"єва НААНУ (62650, Харківська обл., Великобурлуцький район, селище Червона Хвиля, вул. Центральна, будинок 13; ідент. код 05460441)

про стягнення 1868944,11 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - Сімаков С.Г. (довіреність від 02.01.2020)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "Мианора", 24.12.2019 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, державного підприємства Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр`єва НААНУ з вимогою про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 926250,00 грн., 36% річних у розмірі 16444,11 грн., штрафу у розмірі 926250,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань обумовлених сторонами у Договорі поставки засобів захисту рослин № 28/03 від 28.03.2019 р. Судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 28034,17 грн., позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 грудня 2019 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 9224295/19, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, у справі розпочате підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 12 год. 00 хв. 21.01.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 січня 2020 року було задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з чим підготовче засідання було відкладено на "18" лютого 2020 р.

18.02.2020 року через канцелярію суду відповідачем було подано зустрічний позов про визнання Договору поставки № 28/03 засобів захисту рослин від 28.03.2019р. - недійсним та визнання доведеним факт відсутності постачання з боку ТОВ "МИАНОРА" на користь ДП "ДГ "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" ІР НААН України засобів захисту рослин, а саме ПРО-СТАР 500; ШТУРМАН SC, КС; ТАМАРИН SL,PK. Обґрунтовуючи свої вимоги, ДП Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр`єва НААНУ наголошує, що 27.01.2020 року, було створено комісію з метою визначення існування договірних відносин з первісним позивачем та встановлення факту поставки засобів захисту рослин, якою 12.02.2020р. за наслідками роботи комісії було визначено, що наявними первинними документами факт постачання засобів захисту рослин які з боку первісного позивача на користь первинного відповідача не підтверджується, оскільки спірний договір поставки з боку первісного відповідача підписано не повноважною особою гр. ОСОБА_1 , який на час укладення вище згаданого договору не був керівником ДП "ДГ "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" ІР НААН України, та в загалі не мав будь яких повноважень діяти від відповідача за первісним позовом та представляти його інтереси, у зв`язку з тим, що 06.07.2017р. за наказом №65-Д, Інституту рослинництва ім.Юр"єва НААН України гр. ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ДП "ДГ "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" ІР НААН України та призначено нового директора гр. ОСОБА_3. (відомості про звільнення гр. ОСОБА_1 з посади директора та призначення за наказом № 66-Д на посаду директора ДП "ДГ "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" ІР НААН України з 07.07.2017р., гр. ОСОБА_3 було своєчасно внесено до ЄДРПОУ); про цьому відсутні докази на підтвердження факту поставки та передачі товару з боку первісного позивача на користь первісного відповідача, а колишній директор підприємства гр. ОСОБА_1 та завідувач елітними складами гр. ОСОБА_4 є неповноважними особами, які не маючи належних повноважень підписувати генеральне доручення на отримання матеріальних цінностей. Одночасно у зустрічному позові заявник наголошує, що гр. ОСОБА_1 після звільнення з посади директора ДП "ДГ "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" ІР НААН України, здійснив низку злочинів пов`язаних з підробкою адміністративних, фінансових та господарських документів підприємства. За зазначеним вище фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220250000181 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.358 КК України.

Одночасно із зустрічним позовом відповідачем за первісним позовом подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову, посилаючись на ту обставину, що пропуск процесуального строку стався через ту обставину, що відповідач тривалий час не мав змоги визначитись та сформувати правову позицію за справою внаслідок відсутності на обліку підприємства первинних документів, які б підтверджували або спростовували твердження позивача. Так, заявник наголошує, що після отримання ухвали суду на підприємстві було проведено внутрішню перевірку (аудит) зобов`язань, відповідності бухгалтерського обліку наявним первинним документам, зроблено інвентаризацію матеріальних цінностей на складах, а відтак проведений комплекс заходів по з`ясуванню правової позиції та узгодженню її з контролюючим органом (Академією аграрних наук України) зайняв більш тривалий час, ніж встановлений судом.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ДП "ДГ "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" ІР НААН України на предмет наявності правових підстав для прийняття її до спільного розгляду з первісним позовом, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Розглянувши поданий ДП "ДГ "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" ІР НААН України зустрічний позов, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам статей 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України, взаємопов`язаний з первісним позовом і спільний їх розгляд є доцільним.

Разом з тим, суд констатує, що з огляду на встановлений ухвалою суду строк подання відзиву на позовну заяву, зустрічний позов ДП "ДГ "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" ІР НААН України є таким, що поданий з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Так, виходячи з матеріалів справи відповідна процесуальна дія повинна бути вчинена у строк до 24.01.2020 р., оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана останнім 09.01.2020 р.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановляння надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати поважною причину пропуску для подання зустрічної позовної заяви та поновити строк для подання зустрічного позову, обґрунтовуючи причини поважності пропуску строку тим, що пропуск процесуального строку стався через вчинення необхідних дій для перевірки дійсних правовідносин (їх наявності/відсутності ) між сторонами спору, за умови наявності суперечностей щодо можливості вчинення дій від імені підприємства не уповноваженою особою - колишнім директором підприємства.

Враховуючи наведені відповідачем за первісним позовом (заявником) причини пропуску процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви, а також керуючись принципами змагальності та диспозитивності та приймаючи до уваги обов`язок суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін у справі та встановлення дійсних правовідносин що складись між сторонами спору, суд вважає за необхідне заяву першого відповідача задовольнити та поновити процесуальний строк для подання зустрічного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приймає зустрічну позовну заяву Державного підприємства Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр`єва НААНУ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мианора" про визнання недійсним договору поставки засобів захисту рослин № 28/03 від 28.03.2019 р. для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 922/4295/19 в одному провадженні.

Крім того, відповідач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням (вх. 4187) про витребування з Великобурлуцького відділу Національної поліції України копії документів кримінальної справи внесеної до ЄРДР за № 12019220250000181 за ознаками кримінальна) правопорушення передбаченого ст.358 КК України, аналіз яких, за твердженнями заявника, дозволить встановити факт наявності протиправних дій з боку колишнього директора ДП ДГ "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр`єва НААНУ, направлених на відтворення штучної ситуації для безпідставного стягнення грошових коштів з державного підприємства за позовом ТОВ "Мианора".

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 4187 від 18.02.2020) суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З аналізу клопотання про витребування доказів, вбачається воно не відповідає приписам ст. 81 ГПК України, щодо форми та змісту клопотання про витребування доказів.

Так, суд виходить із того, що однією з необхідних умов задоволення клопотання про витребування доказів є неможливість самостійно подати необхідні для розгляду справи докази. При цьому, обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Заявлене клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 81 ГПК України, оскільки відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів та не обґрунтував неможливості самостійно подати докази на підтвердження своєї правової позиції. Окрім цього, відповідачем не зазначено, який конкретно доказ, письмовий документ, необхідно витребувати, при цьому наголошуючи на необхідності витребувати всі матеріали справи без належного обґрунтування. Також відповідачем не наведено обставин, які може підтвердити кожний з доказів, або аргументів, які кожний конкретний доказ може спростувати. При цьому, важливим є те, що в клопотанні про витребування доказів відповідачем не обґрунтовано, що зазначені докази відносяться до предмету доказування і відповідають принципу допустимості доказів.

Таким чином, виходячи з того, що клопотання про витребування доказів, яке подане відповідачем за первісним позовом, не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України, а саме: не містить конкретного переліку доказів, які необхідно витребувати; не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; не вказано, які заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також не наведено причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 13-14, 80, 81, 118, 119, 180, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити пропущений процесуальний строк для подання зустрічного позову у справі № 922/4295/19.

2. Прийняти зустрічну позовну заяву Державного підприємства Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр`єва НААНУ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мианора" про визнання недійсним договору поставки засобів захисту рослин № 28/03 від 28.03.2019 р. для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 922/4295/19.

3. Надати відповідачу за зустрічним позовом (ТОВ "Мианора") строк 15 днів з моменту постановляння ухвали суду для надання до суду:

- відзиву на зустрічний позов, оформленому в порядку передбаченому статтею 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача за зустрічним позовом з посиланням на діюче законодавство;

- доказів направлення відзиву позивачу за зустрічним позовом.

4. Відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів (вх. 4187).

Попередити учасників справи, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

5. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

6. У відповідності до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвала набирає чинності в порядку приписів ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.02.2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков