Ухвала суду № 87806047, 21.02.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/793/20

№ 1-кс/183/298/20

21 лютого 2020 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., секретар судового засідання Нікітіна К.Є., розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Міщенко А.В., погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Балаклейцем П.П., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.02.2020 року за № 42020041500000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

за участі слідчого Міщенко А.В.,

ВСТАНОВИЛА:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст. 170 КПК України надійшло клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Міщенко А.В. про арешт майна.

В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчого Новомосковського ВП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 04 лютого 2020 року за № 42020041500000009 за фактом службового підроблення посадовими особами ТОВ «ВІЛАНТА 2018» договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Гетьманська, 46 б, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, який став підставою для надання Державною архітектурно-будівельною інспекцією України повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП 06118363176 від 29.12.2018 року та реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації ДП 141190141446 від 14.01.2019 року.

Під час моніторингу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що власником об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною прощею 505,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , є ТОВ «ВІЛАНТА 2018». Підставою виникнення права власності є повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП 06118363176 від 29.12.2018 року та декларація про готовність об`єкту до експлуатації ДП 141190141446 від 14.01.2019 року.

Разом з тим, вивченням долучених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна документів за місцем розташування об`єкта нерухомого майна, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено наявність земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:006:0098.

Моніторингом публічної кадастрової карти України встановлено, що земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:006:0098, яка зазначена у повідомленні про початок виконання будівельних робіт ДП 06118363176 від 29.12.2018 року фактично не існує.

Крім того, в повідомленні про початок виконання будівельних робіт ДП 06118363176 від 29.12.2018 року, міститься посилання на договір суборенди земельної ділянки № б/н від 03.12.2018 року за неіснуючим кадастровим номером земельної ділянки, а саме 1211900000:03:006:0098.

На підставі вищевказаних документів, зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: «Будівництво торгівельних павільйонів за адресою: АДРЕСА_1 будинок АДРЕСА_1 » та внесено до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей на повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за № ДП 141190141446 від 14.01.2019 року.

В ході досудового розслідування 13.02.2020 року слідчим за участі представника відділу земельних відносин виконавчого комітету Новомосковської міської ради проведено огляд об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною прощею 505,2 м2, який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, що за вказаною адресою функціонують об`єкти нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) в кількості 21 приміщення.

Крім того, до Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшло клопотання ОСОБА_1 щодо вступу до цивільної справи № 183/7849/19, яка перебуває в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ВІЛАНТА 2018», про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Таким чином, все вищенаведене свідчить про те, що об`єкт нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною прощею 505,2 м2, який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , є об`єктом кримінально протиправних дій, має доказове значення під час досудового розслідування, а отже виникла потреба у застосуванні щодо нього забезпечувальних заходів з метою запобігання ризикам у вигляді настання суспільно небезпечних наслідків в результаті реалізації (відчуження) нерухомого майна третім особам, що призведе до спричинення законним володільцям, а саме Новомосковській міській раді майнової шкоди у великих розмірах.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

13.02.2020 року слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом вказаного об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною прощею 505,2 м2.

Більш того, відносно них відбуваються дії щодо перетворення та відчуження.

У разі незабезпечення стороною досудового розслідування збереження речового доказу, особи, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, шляхом вжиття дій щодо пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного нерухомого майна, уникнуть можливої кримінальної відповідальності. Крім того, це може суттєво вплинути на результати кримінального провадження.

Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості подальшого відчуження вказаної будівлі та введення в оману інших добросовісних набувачів, недопущення будь-якого розпорядження вказаним об`єктом, збереження речових доказів - виникає необхідність у тимчасовому, за ухвалою слідчого судді, позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування зазначеної будівлі щодо якої існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вона є доказом злочину, оскільки, вона є предметом кримінального правопорушення та набута в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Отже, необхідність накладання арешту на будівлю зумовлюється достатніми підставами вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі та неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що вказана будівля буде відчужене.

Під час судового розгляду слідчий Міщенко А.В. клопотання підтримала та просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені у клопотанні, а також просила долучити належним чином завірену копію позовної заяви у цивільній справі № 183/7849/19, яка перебуває в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ВІЛАНТА 2018», про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився. У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку слідчого, слідчий суддя дійшла до таких висновків.

Постановою слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Міщенко А.В. від 15.02.2020 року об`єкт нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною прощею 505,2 м2, який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається з наданих слідчим доказів, вказані речі відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Тому слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що накладення арешту на зазначене майно відповідає завданню арешту майна, визначеного ст. 170 КПК України, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Тому слідчий суддя вважає, що застосування обмежень щодо заборони відчуження нерухомого майна третім особам є найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

У відповідності з п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, в тому числі, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Слідчий суддя вважає, що виконання ухвали необхідно покласти на слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Міщенко А.В.

Також на виконання вказаної норми, у відповідності з ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали - фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Однак, при поданні слідчим клопотання до суду, останній не надав слідчому судді даних про засоби зв`язку та місце мешкання власника майна. Тому слідчий суддя вважає, що направлення копії ухвали суду необхідно доручити слідчому Міщенко А.В.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною площею 505,2 м2, який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 Гетьманська, 46 б, м. АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018», шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження об`єкту нерухомого майна.

Заборонити усім суб`єктам, які мають право здійснювати повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною площею 505,2 м2, який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . Гетьманська, 46 б, м. АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018».

Виконання ухвали покласти на слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Міщенко Альбіну Вікторівну.

Доручити слідчому Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Міщенко Альбіні Вікторівні направити копію ухвали на адресу власника нерухомого майна.

Зобов`язати державного реєстратора Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області внести відповідні відомості щодо заборони на відчуження об`єкту нерухомого майна,загальною площею 505,2 м2, який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . Гетьманська, 46 б, м. АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018».

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.П. Крохмалюк