Рішення № 8780602, 22.12.2008, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

№2-3214/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Андреева П.Ф.

при секретарі Солдатенко О.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Добропіллявугілля", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовом до Державного підприємства „Добропіллявугілля" відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області (далі -Відділення) про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог, які підтримав в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 28 листопада 1999 року при виконанні трудових обов'язків на шахті „Білозерська" отримав травму. 27 січня 2004 року за висновком МСЕК йому вперше встановлено третю групу інвалідності по трудовому каліцтву і 30% втрати професійної працездатності. Відділення виплатило йому одноразову допомогу та призначило щомісячні платежі, проте відмовило у відшкодуванні моральної шкоди.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2008 року зі згоди позивача за клопотанням його представника до участі у справі в якості співвідповідача залучено відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник уточнили позовні вимоги та просили стягнути саме з Відділення моральну шкоду збільшивши її в розмірі 109000грв.

Позивач вважає, що у зв'язку з нещасним випадком на виробництві йому заподіяна моральна шкода, що виражається у фізичному болі і душевних стражданнях. Ушкодження здоров'я привело до порушення його особистих

немайнових прав, таких, як право на охорону здоров'я, на безпечну працю, порушена його нормальна життєдіяльність. Він позбавлений можливості жити повноцінним життям, реалізувати свої плани та можливості. Він змушений тривалий час знаходитися в лікувальних закладах з причини обстеження та лікування наслідків травми. Постійні болі сприяють загальній слабкості, розбитості, дратівливості, порушенню сна, невпевненості при ходьбі. В зв'язку з цим він дуже втомляється після навіть нетривалої ходьби, рухів та не має сил виконувати роботу в побуті і всю роботу в побуті виконують його близькі, внаслідок чого він відчуває почуття провини, сорому та безпорадності.

Йому доводиться до сьогодення пристосовуватися фізично і морально до життя з урахуванням обмежень. Моральну шкоду оцінює у розмірі 109000грв і просив стягнути з Відділення зазначену суму.

Представник ДП "Добропіллявугілля" юрисконсульт ОСОБА_3, діюча за дорученням, позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач отримав трудове каліцтво 28 листопада 1999 року. Страховий випадок для виплати моральної шкоди настав після висновку МСЕК від 27 січня 2004 року і з цього часу в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, тобто до набрання чинності Закон України „Про державний бюджет України на 2007 рік", якому дію зворотної сили не надано. З цих підстав належним відповідачем по справі є Відділення. Просила у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних віпадків на виробництві та професійних захворювань України -провідний спеціаліст юридичного сектору ОСОБА_4, діюча за дорученням, позовні вимоги не визнала і пояснила, що згідно з п. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» припинена норма Закону у країни «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сім'ї незалежно від часу настання страхового випадку. Крім того, у вищевказаному Закону виключено зі ст. 1, 21, 28, 34 та 35 норми щодо обов'язку Фонду соціального страхування виплачувати грошову суму потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто відшкодування моральної шкоди передбачено за рахунок того, хто спричинив моральні страждання, тобто за рахунок роботодавця. Просила суд в позовних вимогах відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з ДП „Добропіллявугілля" де працював на посаді гірничого майстра в відособленому підрозділі шахта „Білозерська"

Під час виконання трудових обов'язків 28 листопада 1999 року з позивачем трапився нещасний випадок, що підтверджується Актом №81 про нещасний випадок за формою Н-1.

Згідно довідки МСЕК від 27 січня 2004 року позивачу встановлено 30% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи.

У зв'язку з нещасним випадком на виробництві ОСОБА_1 Відділенням призначені і виплачуються щомісячні страхові платежі.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються документами які залучені до матеріалів справи.

З пояснень позивача випливає, що у зв'язку з нещасним випадком на виробництві йому заподіяна моральна шкода, що виражається у фізичному болі і

душевних стражданнях. Ушкодження здоров'я привело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Була порушена його нормальна життєдіяльність яка в повній мірі повинна бути компенсована.

Вирішуючи питання про обгрунтованість вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить із положень, викладених у ч.3 ст. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-X1V, згідно з яким, завданням страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Статтею 21 вищевказаного Закону визначені обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків по своєчасному та в повному обсязі відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я, в тому числі п.п. є п. 1 даної статті передбачено виплату грошової суми за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. При цьому, згідно ст. 28 Закону, за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.

Крім того, згідно ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004 на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладений обов»язок відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21 та ч.3 ст. 28 цього Закону, всім потерпілим, у тому числі у разі тимчасової, стійкої, часткової чи повної втрати професійної працездатності.

Суд вважає, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів дає підставу зробити висновок про те, що внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, що виражається в порушенні його нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, позбавило позивача можливості реализації своїх звичок і бажань.

Суд вважає, що вимоги позивача обгрунтовані, але з урахуванням ступеня і характеру заподіяних і перенесених моральних страждань, вважає можливим задовільнити позов частково у розмірі 15000грв. у зв'язку з безпідставним завищенням сум позовних вимог. При цьому судом враховано, що відсоток втрати професійної працездатності у позивача у зв'язку з травмою на виробництві складає 30 % та встановлена третя група інвалідності згідно висновку МСЕК від 27 січня 2004 року, але стан його здоров'я погіршився внаслідок травми.

Пунктом 44 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року».

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до виводу про те, що належним відповідачем у справі є відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області з якого і належить стягнути моральну шкоду на користь позивача.

Як вбачається із ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-

правові акти не мають зворотної дії в часі.

Враховуючи, що позивач висновок МСЕК отримав 27 січня 2004 року, то він має право на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог до ДП „Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства „Добропіллявугілля", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області (розрахунковий рахунок № 37173400900035) в Управлінні Державного Казначейства в м.Добропіллі і ОСОБА_5 районі МФО 834016, ОКПО 25968286) на користь ОСОБА_6 моральну шкоду, заподіяну внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 15000грв. (п'ятнадцять тисяч гривень).

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства „Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди відмовити.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подачи заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Складено власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.