Постанова № 87802437, 20.02.2020, Миронівський районний суд Київської області

20.02.2020 Єдиний унікальний № 371/131/20

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 130/20

ЄУН 371/ 131/20

Провадження № 3/371/ 57 /20

Провадження № 3/371/ 58 /20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С.,

за участі

секретаря Овчаренко В.С.,

прокурора Пастушенко М.В.,

розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 28 січня 2020 року № 24 складений за частиною 1 ст. 172-7 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення від 28 січня 2020 року № 24 складений за частиною 2 ст. 172-7 КУпАП

відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Шуляки Жашківського району Черкаської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої сільським головою Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданого 24 грудня 1998 року Миронівським РВГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , та додані до протоколу матеріали,

В С Т А Н О В И В :

Оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Петренком Олександром Юрійовичем складено протоколи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді Зеленьківського сільського голови Миронівського району Київської області, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 4 категорії, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 і ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікт інтересів та не повідомила сільську раду про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між її приватним інтересом та своїми представниками повноваженими, які виникли перед винесенням на голосування питання «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки» громадянці ОСОБА_2 , яка є її дочкою, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 с. 172-7 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді Зеленьківського сільського голови Миронівського району Київської області, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 4 категорії, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 20 лютого 2018 року брала участь у голосуванні по питанню затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 , яка є її дочкою, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, через канцелярію суду надала заяви про розгляд справ про адміністративні правопорушення за її відсутності, повідомила що вину визнає.

Прокурор в судовому засіданні просив справу розглядати за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 та частиною 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, зазначених у протоколі про адміністративні правопорушення, та просила піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Розглянувши заяву прокурора про необхідність розгляду справи за обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та заяву останньої про проведення розгляду справ без її участі суддя приходить до висновку, про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , зважаючи на наступне.

Нормою ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені 172-7 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик судді районного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Аналіз норми ч. 2 ст. 268 КУпАП дає підстави дійти до висновку, що вона спрямована на забезпечення участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вирішенні питання щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, та передбачає наслідки ухилення особи від участі в розгляді справи, зокрема можливості застосування до такої особи органом внутрішніх справ (Національною поліцією) приводу.

Проте норма ч. 2 ст. 268 КУпАП не скасовує обов`язок суду провести розгляд справи в строк, передбачений ст. 277 цього Кодексу, та забезпечити накладення адміністративного стягнення у строки, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП, оскільки в інакшому випадку провадження по справі повинно бути закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Як вбачається із заяв ОСОБА_1 від 17 лютого 2020 року вона визнає вину у вчиненні адміністративних правопорушень, у зв`язку із чим просить розгляд справи проводити за її відсутності, відкладення розгляду справи на інший час призведе до спливу строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки як вбачається із протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, дії та бездіяльність що ставляться у вину ОСОБА_1 були допущені нею 20 лютого 2018 року.

Таким чином, з огляду на визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відсутності її заперечень щодо обставин вчинення адміністративних правопорушень, викладених в протоколах, її прохання провести розгляд справи за її відсутності та закінчення 20 лютого 2020 року строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 3 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя приходить до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та неможливості відкладення розгляду справи на інший час, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі після 20 лютого 2020 року підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень пов`язаних із корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП доведена, зважаючи на наступне.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 1 ст. 172-7 КУпАП є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 2 ст. 172-7 КУпАП є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного управління щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» особою, яка є суб`єктом корупційного правопорушення.

Згідно примітки суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Визначення змісту поняття «конфлікт інтересів» має значення для правильного застосування положень статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобіганню та урегулюванню конфлікту інтересів.

Зміст цього поняття визначають такі дві обов`язкові ознаки: конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими; наявність такої суперечності може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є в тому числі сільські голови.

При розгляді справи про адміністративні правопорушення встановлені наступні обставини.

Рішенням першої сесії сьомого скликання Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області від 05 листопада 2015 року № 2-1-VІІ «Про визнання повноважень сільського голови Зеленьківської сільської ради обраного 25 жовтня 2015 року» визначено повноваження сільського голови ОСОБА_1 з 05 листопада 2015 року (справа ЄУН 371/130/20 а.с. 20).

Статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади села.

05 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийняла присягу посадової особи органів місцевого самоврядування, відповідно до якої вона присягнула «… неухильно дотримуватися Конституції України та законів України» (справа ЄУН 371/130/20 а.с. 21).

ОСОБА_1 05 листопада 2015 року була попереджена про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і Законом України «Про запобігання корупції», пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження (справа ЄУН 371/130/20 а.с. 23).

Відповідно до рішення тридцять першої сесії сьомого скликання Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області від 11 грудня 2017 року № 386-31-VIІ ОСОБА_1 присвоєно восьмий ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування (справа ЄУН 371/131/20 а.с. 28).

Із вищенаведеного вбачається, що 20 лютого 2018 року на засіданні чергової 34-ї сесії VII скликання Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області до порядку денного включено питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки» громадянці ОСОБА_2 .

Згідно з інформацією Миронівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформаційної довідки від 28 лютого 2020 року № 161, наданої Зеленьківською сільською радою Миронівського району Київської області, повідомлень від сільського голови цієї ради ОСОБА_1 щодо виникнення в неї реального конфлікту інтересів у період проходження 34-ї сесії не надходило.

Таким чином, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки своїй дочці ОСОБА_2 , реально зіткнувся з її службовими повноваженнями, як сільського голови цієї ради, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання службових повноважень, а саме - під сас голосування зазначеного рішення. У даному випадку ОСОБА_1 повинна була повідомити сільську раду про наявність у неї реального конфлікту інтересів у даному питанні перед постановкою його на голосування та утриматися від участі в даному голосуванні за це питання. Тобто, ОСОБА_1 була зобов`язана вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, що нею не було здійснено.

Так, 20 лютого 2018 року на засіданні чергової 34-ї сесії VII скликання Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області до порядку денного включено питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки» громадянці ОСОБА_2 .

За це питання присутніми на цій сесії депутатами, у тому числі й сільським головою зазначеної ради ОСОБА_1 , проголосовано одноголосно «ЗА» та вирішено прийняти рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки» (від 20 лютого 2018 року № 419-34-VII) громадянці ОСОБА_2 .

Тобто, 20 лютого 2018 року Зеленьківський сільський голова Миронівського району Київської області Комар В.О., перебуваючи на засіданні 34-ї сесії 7-го скликання цієї ж ради, брала участь у голосуванні та проголосувала «ЗА» рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки» громадянці ОСОБА_3 », яка є її дочкою.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне,повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251, 252 КУпАП передбачено, що орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.

Частина 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Частина 2 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в активних діях особи, яка зазнала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з ч. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП, у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності сільських голів визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Згідно з ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 з 2015 року по теперішній час працює сільським головою Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області.

ОСОБА_4 Анна ОСОБА_5 являється дочкою ОСОБА_1 , що підтверджується записом про народження № 21, зареєстрованим Зеленьківською сільською радою Миронівського району Київської області від 20 листопада 1997 року (справа ЄУН 371/130/20 а. с. 31).

Отже, суд доходить до висновку, що у даному випадку в ОСОБА_1 наявність реального конфлікту інтересів.

Таким чином, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи з 2015 року сільським головою, мала реальний конфлікт інтересів, про який вона зобов`язана була повідомити у відповідності до вимог ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», проте цього не зробила.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 КУпАП, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП , а саме: вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Положеннями частини 2 статті 36 КУпАП встановлено, що в разі, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. ст. 33 - 35 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника, є визнання вини у вчиненому.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлено.

Враховуючи обставини справи, характер вчинених правопорушень, ступінь вини правопорушника, особу порушника, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, відсутність відомостей, про те, що особа раніше притягувалась до адміністративної відповідальності, вважаю, що до неї необхідно застосувати стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, на користь держави слід стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 40-1, ч. ч. 1, 2 ст. 172-7, 221, 255, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Об`єднати справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка має єдиний унікальний номер 371/131/20, та справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка має єдиний унікальний номер 371/130/20, в одне провадження для спільного їх розгляду та присвоїти єдиний унікальний номер справи 371/130/20 та номер провадження 3/371/57/20.

2.ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 і ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

3.Стягнути з ОСОБА_1 420,40 гривень судового збору з утриманням в дохід держави.

4.Штраф підлягає сплаті на рахунок (IBAN) UA638999980313090106000010424, отримувач коштів УК у МИР. р-ні/м.Миронiвка/21081100, номер рахунку, код ЄДРПОУ 37870277, МФО 899998.

5.Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

6.У разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання стягненню підлягає подвійна сума штрафу в розмірі 6800 гривень.

7.Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

8.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук