
Справа № 163/258/20
Провадження № 2-а/163/57/20
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої - судді Гайдук А.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,
в с т а н о в и в :
У позовній заяві представник позивача просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил за ознаками ст.485 МК України № 1956/20500/19 від 12.06.2019 року.
Вимоги обґрунтував тим, що при складанні протоколу і винесенні оскаржуваної постанови посадовими особами митниці було допущено ряд процесуальних порушень, зокрема, в порушення вимог ст.526 МК України позивача не було повідомлено про час і місце розгляду справи. Про складання протоколу про порушення митних правил позивач взагалі не знав і через неповідомлення відповідачем про дату та місце його розгляду був відсутній при розгляді справи, чим порушено його права, передбачені ст.498 МК України, на надання пояснень, заперечень, правову допомогу і, як наслідок, винесення незаконної постанови. По суті правопорушення вказав, що жодних дій, спрямованих на заниження вартості декларованого автомобіля, позивач не вчиняв. Автомобіль був придбаний не у зазначеного в литовських документах підприємства, а в компанії «SCANLFASING DAN Mark A/S» по договірній ціні згідно інвойсу, який надавався до митного оформлення і відповідачем під сумнів не ставиться. Жодних зауважень при розмитненні автомобіля зі сторони митниці не було, у тому числі щодо митної вартості, хоча митний орган в разі наявності сумніву вправі запитувати додаткові документи або коригувати митну вартість. Посилаючись на судову практику, у тому числі Верховного Суду, вказав, що відмінність литовських документів від тих, що були подані до митного оформлення, може стосуватися ймовірної підробки документів, проте це не може бути беззаперечним доказом вини позивача. У зв`язку із цим вважає, що відповідач не з`ясував усіх необхідних обставин справи у відповідності до вимог ст.489 МК України, внаслідок чого незаконно притягнув позивача до відповідальності.
На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав, що для дачі пояснень і вирішення питання щодо складання протоколу про порушення митних правил, а також про розгляд протоколу позивач повідомлявся рекомендованими листами. Вважає, що при розгляді справи посадовою особою митниці в повній мірі було з`ясовано факт вчинення позивачем передбаченого ст.485 МК України правопорушення і встановлено наявність вини останнього у його вчиненні на підставі протоколу, відповіді митних органів Литовської Республіки, витягів з баз даних митниці. Просив відмовити у задоволенні позову.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник в канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, засобами електронного зв`язку надіслав заяву, у якій вказав на безпідставність позову, з наведених у відзиві підстав, та просив провести розгляд справи за відсутності представника митниці.
З огляду на викладене суд розглянув справу за наявними у ній доказами в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для розгляду позову.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Митне оформлення легкового автомобіля марки «HONDA CR-V», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 03.09.2018 року посадовою особою митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ТОВ «БІН ТОРГ» - ОСОБА_2 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/071565.
Згідно фактури від 21.08.2018 року вартість транспортного засобу становить 5500 євро, його продавцем виступала компанія «Scanlfasing Dan Mark A/S», покупцем – ОСОБА_3 .
За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 182648,01 гривень було нараховано та сплачено 86 844,61 гривень митних платежів.
19.03.2019 року Волинська митниця ДФС отримала від Державної фіскальної служби України запит литовських митних органів від 04.02.2019 року щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також марки «HONDA CR-V», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Згідно експортної митної декларації Литовської Республіки MRN №18LTLC0100EK0D7D74 від 31.08.2018 року, автомобіль марки «HONDA CR-V», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , був проданий литовською компанією UAB «TRAVELIS» громадянину ОСОБА_4 за ціною 10 350 євро.
З огляду на різницю вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення, стосовно литовської експортної митної декларації різниця розміру митних платежів становить 50 549,07 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці ДФС.
10.05.2019 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 1956/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 за посередництвом брокера ТОВ «БІН ТОРГ» - ОСОБА_2 під час митного оформлення автомобіля «HONDA CR-V» вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 50 549,07 гривень, тобто заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/071565 неправдиві відомості щодо відправника та отримувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
12.06.2019 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 1956/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 151 647,21 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст.498 МК України серед інших процесуальних прав особа, яка притягується до відповідальності, має право бути присутньою під час розгляду справи у органі доходів і зборів …, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, … користуватися юридичною допомогою захисника, … давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення...
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
У наданих суду матеріалах справи містяться квитанції Укрпошти з трек-номерами 4430102172980, 4435000282139 про надіслання рекомендованих поштових відправлень, якими позивачу надсилались повідомлення про необхідність прибуття до Волинської митниці ДФС для надання пояснень та складання протоколу, дату розгляду справи та копія складеного протоколу, однак матеріали справи не містять інформації про підтвердження такого вручення, а перевірити факт вручення/невручення позивачу цих документів за вказаними трек-номерами суд позбавлений можливості через відсутність реєстрації цих трек-номерів на Інтернет-сайті Укрпошти на дату розгляду позову.
У зв`язку із цим, наявні підстави вважати, що доводи позивача про неповідомлення його про час і місце розгляду справи, знайшли своє підтвердження.
Наведене є безумовною підставою для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови відповідно до положень п.4 ч.1 ст.531 МК України.
В рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел, як форма вини, та особлива мета - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналіз досліджених доказів свідчить, що по справі достатніх доказів такої вини і мети в діях позивача не зібрано.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення була одержана від литовських митних органів експортна митна декларація MRN №18LTLC0100EK0D7D74.
Між відомостями цієї експортної декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо вартості транспортного засобу, продавця (відправника) та покупця (отримувача).
Однак сама по собі експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці.
Експортна декларація MRN №18LTLC0100EK0D7D74 для митного оформлення надавалась експортером, тобто компанією UAB «TRAVELIS», декларантом виступало литовське товариство «Віспра». Покупцем товару в декларації зазначений ОСОБА_5 , однак доказів того, що позивач мав причетність до оформлення цієї декларації, при розгляді протоколу і винесені оскаржуваної постанови не здобуто.
Будь-які докази щодо фальсифікації поданих до митного оформлення в Україні документів, їх недійсності чи недостовірності в матеріалах справи відсутні.
Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.
З наведених підстав, суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару, його відправника та отримувача.
Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB «TRAVELIS» задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.
В оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.
Через такі обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.
Крім цього, закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.
Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).
Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку, передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України, з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
Згідно ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).
По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/071565, в якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.
Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.
В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управління адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів. При цьому, рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась.
Інших, передбачених законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.
Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбаченого вищенаведеними положеннями Митного кодексу України.
Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України.
З огляду на викладене, службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.
Отже, сукупність наведених обставин дає підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.
У зв`язку із цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
Позов задовольнити повністю.
Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 12.06.2019 року в справі про порушення митних правил № 1956/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.
Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил від 12.06.2019 року № 1956/20500/19 закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.
Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .
Найменування відповідача – Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 39472698.
Головуюча : суддя А.Л.Гайдук
Судове рішення № 87801189, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 19.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/258/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: