Рішення № 87800992, 19.02.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19381/19

Провадження № 2/161/1037/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.

за участю секретаря судового засідання – Новаковської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 1997 по 2019 рік вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час шлюбу сторонами спільно набуте майно: 3-х кімнатна квартира, загальною площею 59, 8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Грушицькою В.В.; земельна ділянка, площею 0,1200 кв.м., що знаходиться в с.Боратин Луцького району з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 0722880700:01:001:7037, зареєстрована згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.11.2011 року на ОСОБА_2 ; транспортний засіб FORD FIESTA, 2012 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію CXM № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 , транспортний засіб ГАЗ 31029, 1995 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію СХН № НОМЕР_4 за ОСОБА_2 . Посилається на те, що згоди про поділ спільного майна між ними досягнуто частково. Вважає, що зазначене майно є спільною сумісною власністю та підлягає поділу між сторонами. Просить суд в порядку поділу як спільного майна подружжя, визнати за нею право власності на транспортний засіб FORD FIESTA, 2012 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 № НОМЕР_2 та 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 59, 8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Грушицькою В.В.; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,1200 кв.м., що знаходиться в с.Боратин Луцького району з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 0722880700:01:001:7037, зареєстровану згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.11.2011 року та транспортний засіб ГАЗ 31029, 1995 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 № НОМЕР_4 , а також, покласти на відповідача сплачений нею судовий збір.

Позивач в письмовій заяві просить розгляд справи провести у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в письмовій заяві позов визнає, проти його задоволення не заперечує.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 1997 по 2019 рік позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час перебування в шлюбі сторонами набуте майно:

- 3-х кімнатна квартира, загальною площею 59, 8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Грушицькою В.В. (а.с. 7-9);

- земельна ділянка, площею 0,1200 кв.м., що знаходиться в с.Боратин Луцького району з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 0722880700:01:001:7037, зареєстрована згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.11.2011 року на ОСОБА_2 (а.с.10);

- транспортний засіб FORD FIESTA, 2012 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію CXM № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 (а.с. 11);

- транспортний засіб ГАЗ 31029, 1995 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію СХН № НОМЕР_4 за ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.2 ст.60 СК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Частиною 1 ст.69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України.

Відповідно до п. 23 та п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання, при цьому до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При цьому, ч.1 ст.71 СК України визначено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості ст.81 ЦПК України і це є її процесуальним обов`язком.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з`ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.49 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Згідно ч. 1 статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Приймаючи до уваги заяву відповідача щодо визнання ним позову, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 9 605, 00 грн., який відповідно до ст..141 ЦПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 , вид. 05.02.1999 року Луцьким ВМ УМВС України у Волинській області) право власності на транспортний засіб FORD FIESTA, 2012 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію CXM № НОМЕР_2 та 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 59, 8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Грушицькою В.В.

Визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_8 , виданий 26.09.1995 року) право власності на земельну ділянку, площею 0,1200 кв.м., що знаходиться в с. Боратин Луцького району з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 0722880700:01:001:7037, зареєстровану згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.11.2011 року та транспортний засіб ГАЗ 31029, 1995 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_8 , виданий 26.09.1995 року) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 , вид. 05.02.1999 року Луцьким ВМ УМВС України у Волинській області) 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.02.2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк