Ухвала суду № 87800490, 24.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24.02.2020Справа № 910/2230/20

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали

позовної заявиПриватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (м. Київ)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" (м. Київ)простягнення 572 957,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна" (далі - ПрАТ "Енергополь-Україна", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" (далі - ТОВ "Київська комунальна компанія", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 572 957,17 грн.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається із позову, ПрАТ "Енергополь-Україна" заявило майнову вимогу про стягнення заборгованості у сумі 572 957,17 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 594,36 грн. (1,5 відсотки ціни позову за майнову вимогу).

У якості доказу сплати судового збору за майнову вимогу позивач надав платіжне доручення № 755 від 07.02.2020 р. на суму 8 450,53 грн. та дублікат квитанції № 0.01615561660.1 від 14.02.2020 р. на суму 144,00 грн., що разом становить 8 594,53 грн.

Однак, згідно з дублікатом квитанції № 0.01615561660.1 від 14.02.2020 р. на суму 144,00 грн. платником судового збору є Липовенко Г. В. , а не позивач - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 20022334).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України № 6-17517/18від 14.09.2018 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору" суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Отже, враховуючи положення статті 2 Закону України "Про судовий збір", наданий до суду дублікат квитанції № 0.01615561660.1 від 14.02.2020 р. на суму 144,00 грн., платником за яким є Липовенко Г.В. , не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви ПрАТ "Енергополь-Україна" до Господарського суду міста Києва, оскільки Липовенко Г.В. не є особою, яка звертається до суду з даним позовом (позивачем) (аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 910/23408/17, від 17.01.2019 у справі № 922/4734/16).

Таким чином сума судового збору, яка є недоплаченою ПрАТ "Енергополь-Україна", становить 143,83 грн.

Крім того, пунктом 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Як вбачається із доданих до позову поштової квитанції та опису вкладення, позовна заява була направлена відповідачу 14.02.2020 р., тобто раніше, ніж її виготовлено, оскільки датою підписання позову є 17.02.2020 р.

За таких обставин надані позивачем копія поштової квитанції та опис вкладення від 14.02.2020 р. не можуть бути належними доказами відправки відповідачу позовної заяви, виготовленої пізніше - 17.02.2020 р.

Отже, позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки не надав суду належних доказів відправки, що підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" про стягнення заборгованості у сумі 572 957,17 грн. залишити без руху.

Надати Приватному акціонерному товариству "Енергополь-Україна" строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головіна К. І.