Рішення № 87800376, 13.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 Справа № 908/3362/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Петриченко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Промислова, 2-і)

до відповідача Приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 )

про відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій

за участю представників сторін:

від позивача: Кузнецова А.С., ордер серія ЗП №005270 від 08.01.2019;

від відповідача: Сколибог О.С., посвідчення №0010 від 30.05.2017.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" з позовом до відповідача Приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича про стягнення з відповідача на користь позивача суми 297787,50 грн як відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій.

03.12.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3362/19, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 09.12.2019 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

16.12.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2019, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.01.2020.

Ухвалою від 22.01.2020 відкладено підготовче засідання на 04.02.2020.

Ухвалою суду від 04.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 13.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч приписам законодавства приватним нотаріусом Сколибогом О.С. накладено арешт на все майно ПрАТ «Азовкабель», у зв`язку з чим ухвалою суду від 18.09.2019 та додатковою ухвалою суду від 23.09.2019 визнано дії приватного виконавця Сколибога О.С. під час винесення постанови про арешт майна боржника ПВ №59885581 від 22.08.2019 неправомірними та відповідну постанову скасовано. Ухвали суду набрали законної сили. В той же час через накладення арешту на все майно позивача, між ним та ТОВ «Машзавод «Ресурс-Енерго» не було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, та за умовами попереднього договору від 20.07.2018 позивачем було сплачено на користь ТОВ «Машзавод «Ресурс-Енерго» штрафні санкції у сумі 297 787,50 грн. На підставі статей 1166, 1192 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму 297 787,50 грн в якості відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями відповідача.

В судовому засіданні 13.02.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що для застосування такої відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки) та ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України. В даному випадку відсутні необхідні складові для настання відповідальності, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

За викладених обставин просить відмовити в задоволенні позову.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Акорд».

В судому засіданні 13.02.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 у справі №908/1073/19 за позовом ТОВ «Вінницька птахофабрика» в особі Відокремленого підрозділу «Біогаз Ладижин» до відповідача ПрАТ «Азовкабель» про стягнення коштів затверджено укладену сторонами мирову угоду та закрито провадження у справі.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. від 22.08.2019 відкрито виконавче провадження ВП №59885581 з виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 у справі №908/1073/19.

Також постановою від 22.08.2019 накладено арешт на все майно боржника - ПрАТ «Азовкабель».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.09.2019 у справі №908/1073/19 задоволено скаргу ПрАТ «Азовкабель» на протиправні дії приватного виконавця Сколибога О.С., визнано неправомірними дії приватного виконавця Сколибога О.С. під час винесення постанови про арешт майна боржника від 22.08.2019 ВП № 59885581 та відмовлено в задоволенні скарги в частині скасування постанови від 22.08.2019 про арешт коштів боржника.

Додатковою ухвалою від 23.09.2019 у справі №908/1073/19 скасовано постанову приватного виконавця Сколибога О.С. від 22.08.2019 ВП №59885581 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно боржника.

При цьому, ухвали суду мотивовані тим, що під час звернення стягувача ТОВ «Вінницька птахофабрика» в особі Відокремленого підрозділу «Біогаз Ладижин» з заявою про відкриття виконавчого провадження, останнім в заяві про арешт розрахункових рахунків та майна боржника, було зазначено, зокрема, конкретне майно: будинок 2-і в м. Бердянську по вул. Промисловій. Приватним виконавцем натомість накладено арешт на все майно ПрАТ «Азовкабель» без його ідентифікації, що унеможливлює визначення вартості майна та визначення співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому стягненню.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2019 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «Азовкабель» та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.09.2019 у справі №908/1073/19 залишено без змін.

Додаткова ухвала від 23.09.2019 ніким не оскаржена та набрала законної сили.

В той же час, 20.07.2018 між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «Машинобудівний завод «Ресурс Енерго» було укладено попередній договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, за умовами п. 1.1. якого сторони зобов`язалися в майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу майна на умовах, в строки та в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Промислова, 2п, загальною площею 2 519,80 кв.м…

Пунктом 6.1. договору сторони узгодили, що за домовленістю сторін укладання та нотаріальне посвідчення основного договору має здійснитися не пізніше 02.09.2019, у приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області за вибором покупця.

Також п. 5.1. договору сторони обумовили, що в разі відмови продавця від укладення основного договору, не набуття права власності продавцем на предмет основного договору (об`єкт продажу) за будь-яких причин або неможливості надання правовстановлюючих документів на об`єкт продажу, або наявність будь-яких заборон на об`єкт продажу, що унеможливлять укладання основного договору: неподання документів, необхідних для нотаріального посвідчення основного договору, або інших документів, вказаних в пр. 4 цього договору, неприбуття до нотаріуса для укладення основного договору, та за наявності інших обставин, внаслідок яких основний договір у строк до 02.09.2019 не буде укладений не з вини покупця, цей договір буде вважатися розірваним, а продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 297 787,50 грн.

Сторона, що порушила цей договір, зобов`язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків, коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків (п. 5.3. договору).

09.09.2019 ТОВ «Машинобудівний завод «Ресурс Енерго» звернулося до ПрАТ «Азовкабель» з листом №08/09 щодо сплати штрафних санкцій в розмірі 297 787,50 грн внаслідок не укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, передбаченого попереднім договором від 20.07.2018, оскільки в запланований день укладання договору-купівлі продажу було встановлено, що за ПрАТ «Азовкабель» значиться заборона відчуження нерухомого майна.

Платіжним дорученням №7977 від 20.11.2019 ПрАТ «Азовкабель» сплатило на користь ТОВ «Машинобудівний завод «Ресурс Енерго» суму 297 787,50 грн в якості штрафних санкцій.

Враховуючи, що штрафні санкції ПрАТ «Азовкабель» понесло внаслідок неправомірних дій приватного виконавця Сколибога А.С. щодо арешту всього майна ПрАТ «Азовкабель», останнє звернулося до суду з вимогою стягнути з відповідача 297 787,50 грн як відшкодування шкоди.

Дослідивши надані сторонами докази в розрізі приписів норм чинного законодавства України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної ) шкоди.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Норми статті 1192 Цивільного кодексу України надають потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов`язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.

З огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку, права до предмета доказування у цьому спорі відноситься встановлення наявності/відсутності всіх складових цивільного правопорушення і саме залежно від підтвердження/спростування вказаних обставин має бути вирішений цей спір.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи;

б) наявність шкоди. Під майновою шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого. У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1155 ЦК завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Під збитками (грошовим виразом шкоди) розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою (збитками) є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода (збитки) стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

У пункті 1 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодуванням шкоди» (в редакції Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року № 04-5/239) визначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Згідно ж до п. 6 вказаних Роз`яснень встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Таким чином, предметом доведення по справам про стягнення збитків є: по-перше, наявність збитків та визначення правових підстав їх виникнення, по-друге, наявність вини особи, яка завдала ці збитки, а по-третє, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і завданими збитками.

Як у випадках порушення зобов`язання за договором, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Суд відзначає, що за умовами даного делікту відповідальність особи настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

В п. 6 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодуванням шкоди» (в редакції Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року № 04-5/239) зазначено, що для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 13 ГПК України.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У преамбулі та ст. 6 § 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява №48553/99), рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (заява №28342/95), а також рішенні Європейського суду з прав людини «Ukraine-Tyumen проти України», (заява №22603/02) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 18.09.2019 та 23.09.2019, які набрали законної сили, встановлено неправомірну поведінку приватного виконавця Сколибога А.С. щодо накладення арешту на все майно ПрАТ «Азовкабель».

При цьому, угода купівлі-продажу нерухомого майна між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «Машзавод «Ресурс-Енерго» укладена не була саме через неправомірне накладення приватним виконавцем Сколибогом О.С. арешту на все майно ПрАТ «Азовкабель».

Понесення позивачем шкоди підтверджується платіжним дорученням №7977 від 20.11.2019 про сплату штрафних санкцій на рахунок ТОВ «Машзавод «Ресурс-Енерго».

З огляду на викладене, судом встановлено наявність всіх необхідних складових для настання цивільно-правової відповідальності.

Під час судових дебатів відповідачем було зазначено про нікчемність попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2018.

В той же час, статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також ч. 2 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

В пункті 5 постанови пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Відповідна вимога про встановлення нікчемності попереднього договору не заявлялася.

Згідно з приписами ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладені обставини, суд вважає заявлені вимоги про стягнення шкоди у розмірі 297 787,50 грн обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, а тому задовольняються у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» до Приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича про відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій задовольнити.

Стягнути з Приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 20, 102) на користь Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Промислова, 2-і, ідентифікаційний код юридичної особи 36860996) суму у розмірі 297 787,50 грн (двісті дев`яносто сім тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 50 коп.) в якості відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій, судовий збір у розмірі 4 466,81 грн (чотири тисячі чотириста шістдесят шість гривень 81 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 лютого 2020 року.

Суддя О.А. Топчій