Рішення № 87800188, 18.02.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.2020 Справа № 905/2360/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універ 21 ЛТД" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення заборгованості у розмірі 81255 грн 65 коп,-

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універ 21 ЛТД" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення заборгованості у розмірі 81255 грн 65 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №8885084 від 01.07.2001.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа №905/236019 передана до провадження судді Зекунова Е.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з перебуванням у провадженні судді Зекунова Е.В. справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго" (код ЄДРПОУ 00131305).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/2360/19. Судове засідання призначено на 13.01.2020 року.

09.01.2020 до господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2020 відкладено розгляд справи на 18.02.2020 року.

18.02.2019 у судове засідання представник позивача та відповідача не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2001 року між ВАТ «Універсам-21» (в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕР 21 ЛТД») (надалі - Позивач та/або ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» та/або Абонент) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» яке в подальшому стало Акціонерне товариство «К. Енерго» (надалі - Відповідач та/або АТ «К. Енерго» та/або Енергопостачальна організація) було укладено договір №8885084 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1).

Енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількостях та обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору (п.2.2.1).

Абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і терміни, які передбачені у Додатку №4 до Договору (п.2.3.2).

Облік споживання «Абонентом» теплової енергії проводиться по приладах обліку (п.5.1).

Відповідно до п. 3 Додатку №4 до Договору, в разі, якщо «Абонент» розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується «Абонентом» не пізніше 28 числа поточного місяця;

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду; сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

На виконання умов Договору, 23 січня 2018 року ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» перерахувало на рахунок ПАТ «Київенерго» кошти у розмірі 100 399,86 гри, за теплоенергію за лютий 2018 року відповідно до рахунку-фактури №88885084/2017-12 від 31.12.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 38 від 23.01.2018 року.

Відповідно до Акту №2/2018-8885084 приймання-передавання товарної продукції за лютий 2018 року від 28.02.2018 року, ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» спожило теплової енергії на суму 54 800,00 грн.

27 лютого 2018 року ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» перерахувало на рахунок ПАТ «Київенерго» кошти у розмірі 94 923,50 грн. за теплоенергію за березень 2018 року відповідно до рахунку-фактури №8885084/2018-1 від 31.01.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 82 від 27.02.2018 року.

За період з 01.07.2001 року по 01.03.2018 року ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» здійснило переплату ПАТ «Київенерго» у розмірі 138 483,57 грн, що підтверджується Актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.03.2018 року, який підписаний Відповідачем Ремез О.С. без заперечень.

Згідно з інформацією Акту від 31.03.2018 року, ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» спожило теплової енергії на суму 57 227,92 грн.

Отже, станом на 01.04.2018 року у ПАТ «Київенерго» (на сьогодні - АТ «К.Енерго») виникла заборгованість перед ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» на суму 81 255,65 грн.

01 травня 2018 року постачальником послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді стало Комунальне підприємство «Київтеплоенерго», у зв`язку із закінченням у квітні 2018 року строку дії угоди між Київською міською радою та Комунальним підприємством «Київенерго».

10 жовтня 2019 року ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» направило претензію №80/01 від 10.10.2019 року до Акціонерного товариства «К.Енерго» щодо стягнення заборгованості за договором №8885084 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01 липня 2001 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з ідентифікатором № 0311517421397 та накладною №0311517421397.

Згідно інформації на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за ідентифікатором № 0311517421397 Відповідач отримав претензію 16.10.2019 року, однак, до цього часу ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» не отримало відповіді на претензію.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже, укладення АТ «Київенерго» та ТОВ «Універ 21 ЛТД» вищевказаного договору було спрямоване на отримання останнім теплової енергії та одночасного обов`язку по здійсненню її оплати.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору протягом періоду з 23.01.2018 по 27.02.2018 здійснив оплату вартість заявленої теплової енергії за періоди січень 2018 - лютий 2018.

Протягом вищезазначеного періоду між Позивачем та Відповідачем були складені відповідні акти.

Актом звірки розрахунків за теплову енергію від 31.03.2018 року підписаними Відповідачем Ремез О.С. без заперечень, зафіксована заборгованості АТ «К.Енерго» перед ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» по Договору №8885084 на суму 81 255,65 грн.

У відзиві від 09.01.2020 відповідач вказав, що за даними АТ «К.Енерго» заборгованість товариства перед ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» як переплата за послуги з постачання теплової енергії у гарячому водопостачанні складає 81 255,65 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Акт звіряння взаєморозрахунків за теплову енергію від 31.05.2018 підтверджує наявність заборгованості суб`єкта господарювання, її розмір та визнання боржником такої заборгованості.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019. у справі №910/1389/18.

Оскільки акт звіряння розрахунків за теплову енергію підписаний та скріплений печатками сторін, вказане свідчить про визнання відповідачем суми переплати в розмірі 81 255,65 грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі па підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.202 Господарського кодекс) України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідач був обізнаний з рішеннями Київської міської ради про строк дії Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 до 26.04.2018, її припинення з 27.04.2018, наявності права користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні АТ «К.Енерго», до 30 квітня 2018 року включно та неможливість виконання своїх обов`язків перед позивачем з цього строку, а тому, діючи добросовісно, повинен був повідомити позивача про неможливість виконання свого зобов`язання за договором та повернути зайво отримані від позивача кошти в сумі 81 255,65 грн.

Вказане свідчить про винну неможливість виконання відповідачем свого зобов`язання за укладеним договором, що має наслідком трансформацію зобов`язання відповідача за вказаним договором, а саме припинення зобов`язання з поставки теплової енергії та виникнення зобов`язання з повернення виконаного позивачем зобов`язанням зі сплати коштів в сумі 81 255,65 гривень.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу. покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару , не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Оскільки з 30.04.2018. АТ «К.Енерго» позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам і у останнього відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги, то фактично, починаючи з 01.05.2018 теплова енергія позивачу відповідачем не поставлялась.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння: повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування їй коди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом ст.1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

ТОВ «УНІВЕР 21 ЛТД» були сплачені кошти в сумі 81 255,65 гривень на підставі договору, однак зобов`язання за цим договором припинилось у зв`язку з неможливістю їх виконання відповідачем в частині надання послуг з постачання теплової енергії.

Відтак, з огляду на припинення зобов`язань за таким договором, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно (грошові кошти) - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.

За відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст.1212 Цивільного кодексу України, зокрема, у заявленій ним сумі 81 255,65 гривень.

Судом встановлено, що претензія позивача від №80/01 від 10.10.2019 з вимогою повернення коштів за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.07.2001 №8885084 в сумі 81 255,65 грн. отримані відповідачем. Проте, доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.

Таким чином, оскільки АТ «К.Енерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, та відповідно позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам м. Києва та можливості в подальшому виконувати покладені на нього обов`язки згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №8885084 від 01.07.2001 на постачання теплової енергії у гарячій воді, враховуючи, приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення з АТ «К.Енерго» коштів у сумі 81 255,65 гривень підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на АТ «К.Енерго»

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Універ 21 ЛТД» до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення заборгованості у розмірі 81255 грн 65 коп - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "К.Енерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універ 21 ЛТД» (03115, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 87, код ЄДРПОУ 04592530) заборгованість у розмірі 81255 грн 65 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921, 00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 18 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов