Рішення № 87799997, 24.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5345/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про видачу судового наказу

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення 4481477, 18 грн, з яких 4412652, 80 грн основний борг, 68824, 38 грн 3 % річних.

Ухвалою суду від 18.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5345/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.12.2019.

12.12.2019 через канцелярію суду представником позивача подано заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 4 381 477, 18 грн, з яких 4 312 652, 80 грн основний борг, 68 824, 38 грн 3 % річних.

Судом прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" про зменшення розміру позовних вимог.

17.02.2020 позивач подав заяву про розподіл судових витрат, в якій просить суд, зокрема, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 грн.

Рішенням суду від 17.02.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 4312652, 80 грн, 3% річних у розмірі 68824, 38 грн та 65722, 16 грн витрат зі сплати судового збору.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 24.02.2020. Запропоновано відповідачу надати суду свої заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат у строк до 20.02.2020.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач заперечень з приводу заяви позивача про розподіл судових витрат суду не надав.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частин 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач просить розподілити здійснені ним витрати на правову допомогу у розмірі 27000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 15/10 від 15.10.2019, укладений між ним (Клієнт) та Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія (Бюро) (далі – договір про надання правової допомоги, арк. с. 72-73).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги, Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе доручення Клієнта про надання обумовленої цим договором правової (правничої) допомоги в інтересах Клієнта, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

15.10.2019 сторонами було складено та підписано додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якої Бюро зобов`язалось надати таку правову допомогу Клієнту:

- ознайомлення з документами пов`язаних з Договором №1465/2017 від 08.08.2017;

- консультації;

- підготовка вимоги;

- підготовка заяви про забезпечення позову;

- підготовка позову до суду;

- підготовка відповіді на відзив до позову;

- представляти інтереси Клієнта в суді першої інстанції, в т.ч. брати участь у засіданнях, підготовка інших процесуальних документів.

Сторонами погоджений загальний об`єм послуг обсягом 40 годин та фіксований гонорар за 40 годин у розмірі 40000 грн (арк. с. 74-75).

Відповідно до пункту 7.1 договору про надання правової допомоги, цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до його виконання, але не довше ніж по 31 грудня 2019 року включно, незалежно від обсягу та стадії виконання будь-якого конкретного доручення Клієнта за цим договором.

Додатковою угодою № 2 від 26.12.2019 сторони дійшли згоди викласти пункт 7.1 договору про надання правової допомоги в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до його виконання, але не довше ніж по 31 грудня 2020 року включно, незалежно від обсягу та стадії виконання будь-якого конкретного доручення Клієнта за цим договором» (арк. с. 144).

На підтвердження надання Бюро Клієнтові правової допомоги, позивачем надано Акт приймання-здачі наданої правової (правничої) допомоги від 03.02.2020, відповідно до якого Адвокатське бюро Тимофієва Євгенія надало позивачу за договором № 15/10 від 15.10.20129 та додатковою угодою № 1 від 15.10.2019 за жовтень-грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року наступну правничу допомогу:

- ознайомлення з документами пов`язаних з Договором №1465/2017 від 08.08.2017, в обсязі 4 години;

- консультації, в обсязі 4 години;

- підготовка позову до суду, в обсязі 8 годин;

- підготовка заяви про зменшення позовних вимог, в обсязі 1 год ;

- підготовка клопотання про повернення судового збору, в обсязі 1 год;

- підготовка до судового засідання 16.12.2019 в обсязі 2 годин;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 16.12.2019 по справі № 904/5345/19 в обсязі 1 години;

- підготовка до судового засідання 13.01.2020 в обсязі 2 годин;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 13.01.2020 по справі № 904/5345/19 в обсязі 1 години;

- підготовка до судового засідання 03.02.2020 в обсязі 2 годин;

Представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 03.02.2020 по справі № 904/5345/19 в обсязі 1 години.

Загальна кількість витраченого часу 27 годин. Загальна вартість – 27000 грн (арк. с. 143)

Платіжні доручення від 13.12.2019 № 1010 на суму 5000 грн та № 32 від 29.01.2020 на суму 22000 грн (арк. с. 145-146).

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (рахунки, детальний опис виконаних робіт, акти виконаних робіт) та не встановив недотримання відповідачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідач не звертався до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, за відсутності клопотання відповідача про зменшення таких витрат, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 грн підлягає задоволенню.

Керуючись статями 123, 126, 129, статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" про розподіл судових витрат задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3; ідентифікаційний код 05393056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп» (49112, м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, буд. 6Д; ідентифікаційний код 37805868) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 25.02.2020

Суддя В.І. Ярошенко