Рішення № 87799967, 21.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5667/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А.

За позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

До: Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122)

Про: стягнення компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ПРЕДСТАВНИКИ: не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

29.11.19р. до господарського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 08.01.19р. по 18.10.19р. включно у розмірі 32 321, 25 грн.

02.12.19р. ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.12.19р. було відкрите провадження у справі №904/5667/19 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви) за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином. З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 11.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач з 10.11.2004р. по 15.06.2016р. перебував у трудових відносинах з відповідачем - ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД», що підтверджується копією трудової книжки, поданою позивачем.

15.06.2016р. позивача звільнено із займаної посади на підставі ст. 36 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

У зв`язку з не проведенням повного розрахунку по заробітній платі, позивач в лютому 2019р. звернувся з позовом до суду про стягнення відповідача заборгованості по заробітній платі та компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку за період з 16.06.2016р. по 04.01.2019р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019р. (суддя Калиниченко Л.М.) у справі №904/137/19 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача (ПАТ «ДТЗ») на користь позивача ( ОСОБА_1 ) заборгованості по заробітній платі на суму 5 704, 00 грн. та компенсацію середньої заробітної плати за час прострочення виплат за період з 16.06.2016р. по 04.01.2019р. у розмірі 106 080, 00 грн.

16.04.19р. на виконання рішення було видано відповідний наказ.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За твердженням позивача, стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за вищезазначеним рішенням суду відбулось, лише 21.10.2019р. ( що підтверджується відповідною випискою АТ «Альфа-Банк»). У зв`язку з чим, позивач у цій справі звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суми середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 08.01.19р. по 18.10.19р. на загальну суму 32 321, 25 грн. Судом здійснено перевірку правильності розрахунку середнього заробітку, порушень не виявлено.

На час винесення рішення у справі відповідачем доказів своєчасного погашення заборгованості із заробітної плати або доказів сплати суми середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 08.01.19р. по 18.10.19р. не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, ніж доводи відповідача в їх спростування, в підтвердження яких останній не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Стосовно судового збору, господарський суд зазначає наступне.

Нормами ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 47, 115-117, 238 КЗпП України, ст.ст. 2, 73, 74, 75, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.01.19р. по 18.10.19р. у розмірі 32 321, 25 грн. (тридцять дві тисячі триста двадцять одна гривня 25 коп.) та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривні 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 21.02.2020.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Суддя С.А. Примак