Рішення № 87797859, 18.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/263/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Василенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр Пробації" про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу Державної установи ''Центр Пробації'' від 05.12.2019 №226/к (Про особовий склад) в частині звільнення капітана внутрішної служби ОСОБА_1 (Д-005972), старшого інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи ''Центр Пробації'' в Чернігівській області, тимчасово, на період відпуски по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника майора внутрішної служби ОСОБА_2 , 31 грудня 2019 року, відповідно до п.5 ст.23 Закону України ''Про Державну кримінально-виконавчу службу України'' та п.7 ч.1 ст.77 Закону України ''Про національну поліцію'' (за власним бажанням); поновлення на службі капітана внутрішної служби ОСОБА_1 (Д- 005972), на посаді інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи ''Центр Пробації'' в Чернігівській області з 01.01.2020; стягнення з Державної установи ''Центр Пробації'' на користь капітана внутрішної служби ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.01.2020, без урахування обов`язків податків та зборів.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачка не виявляла бажання про припинення служби на посаді старшого інспектора Деснянського районного відділу з питань пробації філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області шляхом написання рапорту, іншим чином не попереджала керівництво Деснянського районного відділу з питань пробації філії ДУ «Центр пробації» про звільнення зі служби. Вважає, наказ від 05.12.2019 №226/к винесений відповідачем безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що .

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представник позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації»» та наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017 № 4322/5 «Про утворення Державної установи «Центр пробації» утворено Державну установу «Центр пробації» та затверджено Положення про неї. Центр пробації є неприбутковою державною установою, що створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби з питань пробації, та є самостійною юридичною особою.

Позивачка працювала в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді інспектора Деснянського районного сектору Чернігівського міського відділу з питань пробації Центрального МРУ у період з 2009 по 2018 рік та в подальшому в зв`язку із проведенням організаційних заходів у Центральному МРУ їй пропонувались посади в ново утвореній організації - Центрі пробації.

Відповідно до особистого рапорту від 21.05.2018 про призначення на посаду старшого інспектора на час фактичного перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника майора внутрішньої служби ОСОБА_2 та відповідно до вимог пункту 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 5 статті 36 Кодексу Законів про працю України, наказу Центрального з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 18.06.2018 № 189/ОС-19 наказом Державної установи «Центр пробації» від 26.06.2018 № 56/к позивачку призначено на посаду старшого інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області тимчасово з 01.07.2018.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про пробацію» права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року по справі №21-8а/15 зазначено, що відповідно до статті 3 Кодексу Законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Водночас питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільнення із неї, права і обов`язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством. За загальним правилом пріоритетними є нормами спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно вимог частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із закінченням строку контракту; через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; через службову невідповідність; у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; за власним бажанням; у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необгрунтованими та їх стягнення в дохід держави; у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Згідно з пункту 2, 3 статті 23 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір може укладатися: або на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; або на виконання певної роботи;

Відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору може бути закінчення його строку.

Отже припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або будь-якого волевиявлення працівника, котрий погодився на укладення строкового трудового договору, коли написав заяву про прийняття на роботу на умовах такого договору.

Згідно з пунктом 4 статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» для тимчасового заміщення посад, що займають поліцейські, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), на період перебування в таких відпустках керівники органів поліції можуть призначати на ці посади інших поліцейських, а також приймати на роботу з призначенням на посади, що займають поліцейські в підрозділах забезпечення, цивільних осіб, у тому числі державних службовців, які мають споріднені спеціальності, з укладенням з ними на цей період строкового трудового договору відповідно до вимог закону.

Відповідно до наказу № 227/к від 05.12.2019, було перервано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 , на підставі її рапорту.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 знала про те, що призначення на посаду старшого інспектора та проходження служби (виконання обов`язків) відбувається на певний строк, а саме до моменту виходу (повернення) із відпустки по догляду за дитиною основного працівника майора внутрішньої служби ОСОБА_2 , а тому підстави для визнання протиправним та скасування п. 2 наказу Державної установи ''Центр Пробації'' від 05.12.2019 №226/к (Про особовий склад) в частині звільнення капітана внутрішної служби ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Заяць