Рішення № 87797631, 25.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року справа № 580/4169/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною відмови і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

24.12.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов з позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 40108667) про:

визнання протиправною відмови відповідача, викладеної в листі від 25.11.2019 №29/П-149, щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності;

зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та наказу МВС України від 11.01.2016 №4.

Позов мотивовано тим, що відповідач відмовив у нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, право на яку позивач має згідно з законом. Позивач наголошував, що 18.09.2015 отримав травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків, про що відповідачем складені відповідні акти Н-1 та Н-5. На їх підставі 01.11.2018 складено свідоцтво про хворобу №301, яким визначено, що травма пов`язана із виконанням службових обов`язків, а позивач не придатний до служби в поліції. Тому його звільнено 16.11.2018 за станом здоров`я. 05.12.2018 позивачу встановлено 2 групу інвалідності з вищевказаним причинним зв`язком. З вищевказаними документами та заявою позивач звернувся до відповідача з проханням виплатити одноразову грошову допомогу, у задоволенні якої відмовлено у зв`язку з тим, що акти Н-1 та Н-5 складені неуповноваженою особою. З огляду на це Ліквідаційна комісія УМВС України у Черкаській області склала аналогічні за змістом акти Н-1 та Н-5. Ці акти подані позивачем відповідачу із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги. Однак відповідач повторно відмовив у призначенні виплати такої допомоги з огляду на те, що свідоцтво про хворобу позивача складено на підставі актів, що прийняті не уповноваженою особою та скасовані. Позивач стверджує, що спірна відмова прийнята за відсутності правових підстав.

Ухвалою суду від 27.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Установлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали, для надання відзиву та доказів, пояснень. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу відповідач отримав 02.01.2020.

14.01.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що подані позивачем свідоцтво про хворобу від 01.11.2018 та довідка про результати втрати працездатності від 05.12.2018 містить посилання на акт Н-1 від 19.02.2016, який скасований актом від 14.08.2019, як такий, що прийнятий неуповноваженою особою. Отже, позивач має внести зміни до медичних документів.

22.01.2019 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому, окрім викладених у позовній заяві доводів, зазначив, що порушення під час складення актів від 19.02.2016 допустив саме відповідач і недоліки у роботі намагається перекласти на позивача, який є інвалідом, внаслідок вчинення стосовно нього злочину під час виконання службових обов`язків. Тому просить задовольнити позов.

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що 19.02.2016 відповідач склав акт форми Н-5, яким встановлено, що груповий нещасний випадок, який стався у т.ч. з позивачем 18.09.2015, трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків під час виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх вчинили, та під час прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням. Аналогічні висновки викладені актом від 19.02.2016 №1 форми Н-1, який затверджений т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області В.В. Пустоваром.

01.11.2018 Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» складено та затверджено свідоцтво про хворобу №301. У п.11 свідоцтва зазначено, що травма пов`язана з виконанням службових обов`язків (з посиланням на акт Н-1 від 19.02.2016), захворювання пов`язані з проходженням служби в поліції.

Наказом відповідача від 16.11.2018 №470 о/с позивача звільнено зі служби в поліції через хворобу.

Довідкою МСЕК від 05.12.2018 серії 12 ААБ №131104 підтверджено встановлення позивачу 2 групи інвалідності. Щодо причин інвалідності зазначено, що травма пов`язана з виконанням службових обов`язків.

З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності позивач подав відповідачу заяву від 03.01.2019 (вх. від 08.01.2019 №29/П-4), до якої додав: довідку МСЕК (оригінал та копію), копію свідоцтва про хворобу, копії актів Н-1 та Н-5, копію паспорта та РНОКПП, довідку з банку.

За наслідками розгляду вказаної заяви відповідач листом від 05.02.2019 №29/П-4 повідомив, що травма ним отримана під час проходження служби у Смілянському МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) УМВС України в Черкаській області, а акти про нещасний випадок всупереч вимогам законодавства складену ГУНП в Черкаській області. Рекомендовано позивачу звернутись до належної юридичної особи для проведення розслідування нещасного випадку. Роз`яснено, що питання виплати одноразової грошової допомоги буде розглянуте після подання належним чином оформлених актів розслідування нещасного випадку.

14.08.2019 УМВС України в Черкаській області склало акт за формою Н-5, яким встановлено, що груповий нещасний випадок, який стався у т.ч. з позивачем 18.09.2015 трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Ним також скасовані попередні акти від 19.02.2016 форми Н-5 та Н-1, складені стосовно позивача.

Аналогічні висновки зафіксовані актом №34 «Про нещасний випадок (у тому числі поранення) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 », який затверджений 15.08.2019 головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області Романом Ражевим .

З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, позивач повторно подав відповідачу заяву від 06.09.2019 (вх. від 09.09.2019 №29/П-149), до якї додав: довідку МСЕК (оригінал та копію), копію свідоцтва про хворобу, копії актів Н-1 та Н-5, копію паспорта та РНОКПП, довідку з банку.

25.11.2019 начальник ГУНП в Черкаській області затвердиввисновок від 19.11.2019, відповідно до якого позивач не набув права на призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 25.11.2019 №29/П-149 позивача повідомлено, що відповідно до виданої 05.12.2018 Черкаським обласним центром МСЕК довідки серії 12 ААА №023936 причиною втрати працездатності встановлено травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків, на підставі свідоцтва про хворобу від 01.11.2018 №301. Відповідно до нього причинний зв`язок отриманої позивачем травми визначений на підставі акту від 19.02.2019 №1 форми Н-1. У зв`язку зі встановленням невідповідності між наданими позивачем до заяви актами та актами, на підставі яких МСЕК 05.12.2018 установлено причинний зв`язок інвалідності, правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги відсутні. Цим листом також роз`яснено необхідність приведення у відповідність виявлених розбіжностей та надання належним чином оформлених матеріалів відповідачу з метою реалізації права на отримання грошової допомоги.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся в суд зі вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.97 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до ч.3 ст.99 Закону №580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, а саме: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно з ч.2 ст.97 Закону №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).

Згідно з підп.2 п.1 розділу ІІ Порядку №4 у разі встановлення поліцейському інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах на підставі п.1 розділу ІІІ Порядку №4 здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України.

ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України.

Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України.

Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України.

Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського на підставі п.3 розділу ІІІ Порядку №4 подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів.

Для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський на підставі п.5. розділу ІІІ Порядку №4 подає:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);

копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

копію посвідчення інваліда війни (за наявності);

копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Оцінюючи викладені у листі від 25.11.2019 №29/П-149 підстави спірної відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, суд врахував, що відповідно до акту розслідування нещасного випадку від 19.02.2016 форми Н-1 18.09.2015 позивач, перебуваючи на службі, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 спільно із старшим лейтенантом ОСОБА_5 згідно із службовим дорученням у кримінальному провадженні здійснював виїзд до с.Ташлик Смілянського району. Під час повернення до м. Сміла близько 17год. 30хв. внаслідок порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху трапилось ДТП, за наслідками якого позивач та ОСОБА_5 отримали травми та були доставлені до Смілянської ЦРЛ.

У затвердженому 01.11.2018 Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» свідоцтві про хворобу №301 вказано діагноз «Наслідки перенесеної ЗЧМТ (струс головного мозку ІХ-2015) у вигляді післятравматичного адгезивного процесу; помірної змішаної гідроцефалії (МРТ головного мозку від 11.09.018) з органічною неврологічною мікросимптоматикою, помірною вегетативною нестійкістю, стійким цефалгічним синдромом, ліквородинамічним кризом в анамезі». Травма пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Висновки вказаного свідоцтва про хворобу стосовно причинного зв`язку травми містять посилання на акт Н-1 від 19.02.2016, яким, як зазначено вище, установлено, що нещасний випадок, який стався з позивачем 18.09.2015, трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Зміна у подальшому актів Н-1 не вплинула на зміст оцінки подій і травм позивача.

Досліджені вищевказані докази підтверджують, що отримана позивачем травма пов`язана з виконанням службових обов`язків. У спірних обставинах мало місце порушення порядку розслідування нещасних випадків, що виникло з вини відповідача - суб`єкта владних повноважень, внаслідок чого відповідний акт Н-1 від 19.02.2016 скасований. Зокрема, порушено Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 № 1346, оскільки його було складено не тим підрозділом, в якому проходив службу позивач під час отримання травми. Тобто неуповноваженою особою. Докази щодо вчинення таких дій з ознаками злочину чи дисциплінарного проступку відсутні.

З метою усунення вказаного недоліку 15.08.2019 Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області складено на затверджено акт за формою Н-1 №34, яким встановлено, що вищевказаний нещасний випадок, який стався з позивачем 18.09.2015, трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Отже, висновки цього акту та акту форми Н-1 від 19.02.2016 ідентичні.

Тому суд дійшов висновку, що зазначеними вище доказами підтверджується факт наявності у позивача травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки обов`язковою умовою для призначення позивачу одноразової грошової допомоги є встановлення травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, і такий факт відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що посилання у листі від 25.11.2019 №29/П-149 на невідповідність поданих документів, як підставу для відмови у призначенні допомоги, є необґрунтованим.

Суд врахував, що ст.101 Закону №580-VIII визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Зокрема, її призначення та виплата не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, формальні неточності в поданих документах не є підставою для відмови в призначення та виплаті зазначеного виду допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів дотримання ним у спірних правовідносинах вимог ст.101 Закону №580-VIII. Отже, підстави для відмови позивачу в призначенні та виплаті допомоги, які викладені у висновку від 19.11.2019 та листі від 25.11.2019 №29/П-149, не відповідають вимогам закону. Тому суд дійшов висновку, що заявлені доводи позивача є обгрунтованими, а спірна відмова - є протиправною.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності відповідно до вимог Закону №580-VIII та Порядку №4 суд врахував таке.

Відповідно до п.1 розділу 4 Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

На підставі п.3 розділу 4 Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, в якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Пунктом 6 Розділу 4 Порядку №4 визначено, що поліцейським або членам сім`ї загиблого поліцейського нарахування та виплата ОГД здійснюється після надходження коштів на зазначені цілі до відповідного органу поліції, навчального закладу. Виплата проводиться фінансовим підрозділом за останнім місцем проходження служби поліцейським шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку або через касу органу поліції, навчального закладу. Реквізити для проведення операції переказу коштів на поточний рахунок (МФО, код за ЄДРПОУ, номер транзитного рахунку, номер карткового рахунку, реєстраційний номер облікової картки платника податків) зазначаються у заяві (додаток 4).

ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів (п.6 Розділу 4 Порядку №4).

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Отже, уповноваженим органом щодо прийняття рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у встановленому порядку є відповідний орган Національної поліції України, який має з такого питання сформувати відповідний висновок і на його підставі прийняти відповідний наказ. Тобто з огляду на вимоги ст.19 Конституції України відповідач для прийняття рішення зобов`язаний дотримуватися процедури, встановленої чинними законодавчими актами.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позовна вимога призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу стосується втручання у дискреційні повноваження відповідача.

Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача у встановленому чинним законодавством порядку повторно розглянути заяву позивача від 06.09.2019 (вх. від 09.09.2019 №29П-149) з доданими до неї документами та відповідно до вимог Порядку №4 прийняти затвердити висновок та прийняти рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат суд врахував таке.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд врахував, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу позивач надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних, на згідно з його твердженням адвокатом, ордер від 20.12.2019 серії ЧК №126657, витяг з договору від 20.12.2019 про надання професійної правничої допомоги, прибутковим касовим ордером про сплату позивачем адвокату гонорару в сумі 6000,00грн.

Договір про надання правової допомоги від 20.12.2019, укладений позивачем з адвокатом Дмитриком С.В., стосується повноважень здійснювати представницькі повноваження, окрім суду, у будь-яких органах державної влади, місцевого самоврядування тощо. Отже, повноваження адвоката є значно ширшими, аніж виключно представництво інтересів позивача в суді.

У детальному описі робіт від 22.01.2020 позивач вказує, що адвокатом Дмитриком С.В. для захисут його інтересів у справі №580/4169/19 надано такі послуги:

вивчення матеріалів для підготовки позовної заяви - 4 години (2000,00 грн.);

підготовка позовної заяви - 6 години (3000,00грн.);

вивчення відзиву відповідача - 1 година (500,00грн.);

підготовка відповіді на відзив відповідача - 1 година (500,00грн.).

Оцінюючи вказаний доказ суд врахував, що зазначений документ не є невід`ємною частиною договору про надання правової допомоги, оскільки не містить підпису згаданого адвоката. Позовна заява та відповідь на відзив підписані та подані позивачем особисто. Копії документів, додані до позовної заяви, також засвідчені позивачем та не містять відомостей щодо їх отримання на запит вказаного адвоката. Ордер, витяг з договору, прибутково-касовий ордер, детальний опис робіт надані суду 22.01.2020. Водночас судовий розгляд справи здійснений без виклику сторін у судове засідання на підставі наявних письмових доказів.

Отже, сукупністю доказів не підтверджено та не доведено позивачем участь адвоката Дмитриком С.В. у підготовці та поданні процесуальних документів у цій справі.

Оцінюючи наданий позивачем прибутковий касовий ордер від 15.01.2020 про сплату позивачем адвокату гонорару в сумі 6000,00грн., суд врахував висновки Верхового Суду (далі - ВС), викладені в постанові від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, яка обов`язкова для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Зокрема, ВС зазначив, що із запровадженням положеннями КАС України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вбачається доцільним приведення укладених договорів у відповідність до вимог діючого КАС України та доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення".

Про необхідність ведення Книги обліку доходів та витрат зазначено також у Методичних рекомендаціях з оподаткування адвокатської діяльності, схвалених Національною асоціацією адвокатів України.

Позивач не надав суду доказів того, що адвокат Дмитрик С.В. належним чином веде Книгу обліку доходів та витрат, а кошти у відповідній сумі відображені в Книзі, тобто оприбутковані.

Врахувавши вищевказане у сукупності, суд дійшов висновку, що сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів не підтверджено наявності правових підстав для розподілу вказаного виду судових витрат.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів його сплати, відсутні підстави для його розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності, що викладена в листі від 25.11.2019 №29/П-149.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 40108667) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 06.09.2019 (вх. від 09.09.2019 №29П-149) з доданими документами про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням 2 групи інвалідності та відповідно до вимог Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 №4, затвердити висновок та прийняти рішення щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 25.02.2020.