Ухвала суду № 87797630, 25.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

25 лютого 2020 р. Справа № 520/2454/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши заяву і додані до неї матеріали у справі

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Харківській області 24.02.2020 о 4 год. 53 хв. (відповідно до відмітки служби діловодства Харківського окружного адміністративного суду) (далі по тексту – заявник, ГУ ДПС у Харківській області, вул. ушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 33866995) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» (далі по тексту – відповідач, ТОВ «АСС», пров. Динамівський, буд. 4, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 23914837), про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин першої та другої вказаної статті провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

У відповідності до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пункт 94.1, підпункт 94.2.3. пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

З правового аналізу викладених законодавчих норм слідує, що обставинами, які зумовлюють звернення до суду з відповідною заявою, є обставини, за яких застосовується арешт майна платника податків, а рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) про застосування адміністративного арешту майна платника податків – є підставою для звернення до суду.

Як встановлено судом та вбачається з доданих до заяви документів, обставини, які зумовили звернення заявника до суду з даною заявою, є відмова представника відповідача – Коваленко Л.Д., 19.02.2020 від допуску посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки, внаслідок чого був складений акт про неможливість розпочати документальну планову перевірку ТОВ «АСС» від 19.02.2020 №1022/20-40-05-02-08/23914837.

Тобто, відповідно до приписів частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є 20.02.2020, натомість, позов надійшов до суду 24.02.2020 о 14 год. 53 хв. (відповідно до відмітки діловодства суду).

Аналогічна правова позиція щодо порядку обчислення строків звернення з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна викладена у Постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №640/3880/19.

Крім того, слід зазначити, що згідно частин першої та другої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, встановлених статтями 273 – 277, 280 – 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої – десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Згідно частини п`ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

З правового аналізу викладених процесуальних норм вбачається, що поновлення судом пропущених, навіть з поважних причин, строків у справах за зверненням органів доходів і зборів у порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається. Окрім того, законодавцем імперативно встановлено, що заяви, подані у порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення визначених строків, суд залишає без розгляду.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

До заяви про підтвердження обґрунтованості арешту майна представником позивача також надано клопотання щодо сплати судового збору. Суд зазначає, що дотримання заявником інших вимог, визначених частиною 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, не впливає на обов`язок суду залишити заяву без розгляду з огляду на пропуск законодавчо встановлених строків звернення до суду.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, який не може бути поновлено, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Харківського окружного адміністративного суду, -

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – залишити без розгляду.

Копію ухвали суду та заяву з доданими до неї документами надіслати заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Ніколаєва