Ухвала суду № 87797588, 25.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1051/20

УХВАЛА

25 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення:

- №0018375506 від 21.11.2018;

- №16968-5506-2214 від 06.05.2019;

- №16969-5506-2214 від 06.05.2019;

- №1056756-1304-2214 від 22.03.2018;

- №981-25 від 06.10.2014.

Згідно частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступних висновків.

Вимоги до позовної заяві визначені статтею 160 КАС України, в частині 5 якої зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Крім того, відповідно до вимог частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив, що в матеріалах справи відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Встановлено, що однією з позовних вимог позивача є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №981-25 від 06.10.2014. Однак, в матеріалах справи відсутнє зазначене податкове повідомлення-рішення, натомість в матеріалах справи знаходиться корінець податкової вимоги №981-25 від 06.10.2014 на суму 28097,28 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суддя вважає, що позивачу необхідно привести у відповідність до вимог КАС України заявлені позовні вимоги.

Крім того, відповідно до частини 1 та частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, статтею 102 Податкового кодексу України визначені строки давності та їх застосування. Пунктом 102.1 вказаної статті контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до частини 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Як встановив суд, позивач у позовній заяві вказав, що податкове повідомлення-рішення №981-25 від 06.10.2014 про наявність заборгованості в сумі 28097,28 грн., він отримав у січні 2015, тобто про порушення своїх прав позивач дізнався у січні 2015, проте, враховуючи дату звернення до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою про оскарження зазначеного рішення, а саме, 16.02.2020, суддя вважає, що до суду позивач звернувся з порушенням строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України (у разі визначення позивачем предмету спору - рішення №981-25 від 06.10.2014 про наявність заборгованості в сумі 28097,28 грн., як податкової вимоги) та порушення строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 102 та пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (у разі визначення позивачем предмету спору - рішення №981-25 від 06.10.2014 про наявність заборгованості в сумі 28097,28 грн., як податкового повідомлення-рішення).

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Оглядом позовної заяви, суд встановив, що у позовній заяві позивач не вказав жодних причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом, та не надав докази на їх підтвердження.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.

Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, у редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви.

Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102 гривня.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив, що предметом даного позову є вимоги майнового характеру за які позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 3172,58 грн.

Однак, позивач до позову не надав доказу сплати судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом:

- приведення у відповідність до вимог КАС України позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №981-25 від 06.10.2014;

- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України (у разі визначення позивачем предмету спору - рішення №981-25 від 06.10.2014 про наявність заборгованості в сумі 28097,28 грн., як податкової вимоги) та визначеного статтею 102 та пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (у разі визначення позивачем предмету спору - рішення №981-25 від 06.10.2014 про наявність заборгованості в сумі 28097,28 грн., як податкового повідомлення-рішення);

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- доказу сплати судового збору в розмірі 3172,58 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.В. Матущак