Рішення № 87797426, 25.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 лютого 2020 р. № 520/928/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Ражева А.В.,

представника відповідача - Барсегяна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Ліквідаційна комісія Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд визнати протиправною бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не проведення, в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 54991739 оцінки арештованого 18.10.2019 р. майна ДП "ХЗЕА" та не передачі його до ДП "СЕТАМ" для реалізації шляхом проведення відкритих торгів та зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вчинити певні дії, а саме: визначити вартість (оцінку) арештованого майна відповідно до статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"; передати на реалізацію арештоване майно відповідно до статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював на Державному підприємстві "Харківський завод електроапаратури", але при звільненні вказаним підприємством не було виплачено заборгованість із заробітної плати, яка була визнана Ліквідаційною комісією Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" кредиторською заборгованістю. Відповідачем було відкрито виконавче провадження за заявою позивача стосовно стягнення заборгованості з заробітної плати, яке в подальшому було включено до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 54991739. Так, позивачем вказано, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення, в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 54991739 оцінки арештованого 18.10.2019 р. майна Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" та не передачі його до ДП "СЕТАМ" для реалізації шляхом проведення відкритих торгів. Вказаною бездіяльністю порушено права позивача, що послугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 03.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищезазначеним позовом та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на його необґрунтованість. Також, представником відповідача із посиланням на Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.10.2019 №145-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» вказано, що законодавцем передбачено спеціальний (особливий) порядок дій та процедур щодо даної категорії підприємств, у тому числі і щодо стягнення з них заборгованості. Отже, на теперішній час відповідач не має правових підстав на вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", щодо стягнення з даного боржника заборгованостей, у тому числі щодо заробітної плати, до закінчення встановленого строку заборони або прийняття відповідними компетентними органами (Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади) відповідних рішень щодо реалізації вищезгаданих положень Закону.

Ухвалою суду від 19.02.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Ліквідаційну комісію Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури".

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 24.02.2020 року о 16:15 годині, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. При цьому, у судовому засіданні, яке відбулось 19.02.2020 року, представником третьої особи було надано пояснення та вказано на підтримання позовних вимог позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається зазначення позивачем обставин того, що він в період з 1976 року по 2010 рік працював на Державному підприємстві «Харківський завод електроапаратури».

Також позивачем вказано, що при звільненні в 2010 році йому не була виплачена заборгованість із заробітної плати.

При цьому, Державним космічним агентством України, як органом управління Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та видано наказ від 03.09.2010 р. №277 «Про ліквідацію державного підприємства «Харківський завод електроапаратури».

Зі змісту позовної заяви вбачається зазначення обставин того, що заборгованість по заробітній платі перед позивачем була визнана Ліквідаційною комісією Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» як кредиторська та внесена до другої черги реєстру вимог кредиторів, як це встановлено ч. 2 ст. 112 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності.

Судовим розглядом справи встановлено, що 05.07.2018 р. Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі заяви ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56696663 про стягнення з Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» на його користь 135182,60 грн.

Матеріали справи свідчать, що листом від 22.10.2018 р. № 54991739/ЗН/57787 відповідачем повідомлено позивача, як одного із сторін зведеного виконавчого провадження, що у відділі знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП № 54991739 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» заборгованості на користь Держави, фізичних та юридичних осіб у загальному розмірі 12336095,37 грн. Крім того, позивача повідомлено, що 13.09.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про опис майна боржника та зазначено його вартість в сумі 11382958,00 грн.

Постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 14.01.2019 року у виконавчому провадженні ВП №56696663 на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено виконавче провадження ВП № 56696663 про стягнення з Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» на його користь 135182,60 грн.

Матеріали справи також свідчать, що відповідач листом від 23.01.2019 року №54991739 повідомив боржника про проведення електронних торгів та реалізацію описаного майна, у зв`язку з чим за рахунок коштів, що надійшли від реалізації майна, була погашена заборгованість по 294 виконавчим провадження повністю та 7 виконавчим провадженням частково.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на підставі заяви позивача відповідачем 23.07.2019 року також було відкрито виконавче провадження ВП №59618078 про стягнення з Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» на його користь 5590,77 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія постанови від 23.07.2019 року ВП №59618078.

Позивачем у позовній заяві вказано, що оскільки тривалий час жодної інформації про стан зазначеного виконавчого провадження до нього не надходило, він звернувся до Ліквідаційної комісії Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» за роз`ясненням.

Листом Ліквідаційної комісії Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» від 22.01.2020 року №66/19 позивача було повідомлено, що на виконанні у відповідача знаходиться зведене виконавче провадження № 54991739 з примусового виконання 416 виконавчих документів про стягнення з Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» заборгованостей на користь держави, фізичних та юридичних осіб у загальному розмірі 11590180,36 грн., в рамках якого в результаті проведення виконавчих дій, 18 жовтня 2019 року було описано та накладено арешт на частину нерухомого майна підприємства, орієнтованою вартістю в межах суми зведеного виконавчого провадження. Однак, зазначено, що 20.10.2019 року набрав чинності Закон України 02.10.2019 №145-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», відповідно до частини 3 Прикінцевих та перехідних положень якого забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Також вказано на численні звернення Ліквідаційної комісії Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» до відповідача, Міністерства юстиції України з приводу питання стягнення заборгованостей по заробітній платі в рамках зазначеного зведеного виконавчого провадження за рахунок реалізації описаного майна та зазначено про відсутність на даний час роз`яснень з приводу вказаного питання. В той же час, в зазначеному листі вказано, що, на думку Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», положення Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ, якими забороняється вчинення виконавчій службі вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» жодним чином не можуть і не повинні розповсюджуватись на примусову реалізацію майна виконавчою службою для погашення заборгованості по заробітній платі та податків і зборів пов`язаних з нею, оскільки Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» такі повноваження виконавчій службі надавав та ніхто його таким, що втратив чинність не визнавав.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не проведення, в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 54991739 оцінки арештованого 18.10.2019 р. майна ДП "ХЗЕА" та не передачі його до ДП "СЕТАМ" для реалізації шляхом проведення відкритих торгів, звернувся до суду із даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Зі змісту наданого представником відповідача відзиву на позов судом встановлено доводи відносно того, що 20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 №145-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», а отже, у зв`язку з встановленням нормативним актом, у в даному випадку законом, в спеціальній нормі прямої заборони на вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо боржника за зведеним виконавчим провадження № 54991739, Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не вчинялось подальших виконавчих дій, в тому числі щодо оцінки та передачі на реалізацію арештованого майна.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 4 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій.

Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як передбачено приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст.1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 року № 2864-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено и мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об`єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна (749-2017-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У ст.2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» зазначено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:

звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Однак, у статті 2 вказаного Закону наведено виключення щодо застосування мораторію на примусову реалізацію майна, якщо така реалізація стосується заробітної плати та податків і зборів пов`язаних з нею.

Водночас, суд зазначає, що 20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 року №145-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Відповідно до п. 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

З аналізу вищевикладеної норми слід дійти висновку, що останньою врегульовано питання можливості вчинення виконавчих дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". При цьому, вищенаведеною нормою передбачено лише виключення, яке стосується саме стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Також суд зазначає, що згідно із п. 4 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» зазначені об`єкти права державної власності можуть бути перетворені в акціонерні товариства без права внесення до статутного капіталу майна, визначеного частиною другою статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Відповідно до п. 5 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; розробити та подати на затвердження Верховній Раді України перелік акціонерних товариств, частка корпоративних прав, що належать державі, у статутних капіталах яких не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція, та акціонерних товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств, частка корпоративних прав, що належать державі, у статутних капіталах яких не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція.

Суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що станом на 07.02.2020 року на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 54991739 з примусового виконання 416 виконавчих документів про стягнення з ДП «Харківський завод електроапаратури» заборгованостей на користь держави, фізичних та юридичних осіб у загальному розмірі 11087605,36 грн.

В складі вказаного зведеного виконавчого провадження знаходиться і виконавче провадження ВП №59618078, відкрите 23.07.2019 року, про стягнення з Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» на користь ОСОБА_1 5590,77 грн.

Під час судового розгляду справи встановлено, що виконавче провадження ВП №59618078, стягувачем у якому є позивач, було відкрито на підставі заяви останнього з приводу виконання посвідчення комісії по трудових спорах №6, виданого Комісією по трудових спорах Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» 14.05.2019 року.

Також зі змісту наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що для здійснення примусового виконання рішень за зведеним виконавчим провадженням ЗВП №59618078 18.10.2019 року державним виконавцем було проведено опис та арешт майна боржника. та постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.10.2019 року описано та накладено арешт на наступне майно:

- нежитлову будівлю (корпус 29) за адресою: м. Харків, вуя. Лозівська, 5 (літ. АД-2), загальною площею 1431,4 кв.м.;

- нежитлову будівлю (ПРП-1) за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5 (літ. АК- 1), загальною площею 514,3 кв.м.;

- нежитлову будівлю (ПРП-2) за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5 (літ. АЛ- 1), загальною площею 447,2 кв.м.;

- виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (літ. АВ-2) за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5, загальною площею 6392,9 кв. м.;

- нежитлову будівлю (корпус №53) за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5 (літ АГ-2), загальною площею 2112,1 кв.м.;

- нежитлову будівлю (корпус №40) за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5 (літ. АБ-4), загальною площею 10952,3 кв.м.;

- нежитлову будівлю за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 33 (літ. А/26-1), загальною площею 113,1 кв.м.

При цьому, як встановлено судом у «Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (додаток 1 до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 року №847-ХІV) міститься запис « 14308262, Харківський завод "Електроапаратури", 310139, м. Харків, вул. Лозовська, 52».

Відтак, слід дійти висновку, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, одночасно є боржником у зведеному виконавчому провадженні ВП №54991739, є підприємством, яке внесено до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Вказана обставина свідчить про те, що станом на день набрання чинності Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Державне підприємство «Харківський завод електроапаратури» було включено до переліку, затвердженого Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", а отже з огляду на положення п.3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» стосовно третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, існує заборона вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що хоча положеннями Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» і передбачено виключення щодо застосування мораторію на примусову реалізацію майна, якщо така реалізація стосується заробітної плати та податків і зборів пов`язаних з нею, проте встановлення нормативним актом, у даному випадку Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», заборони на вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо боржника за зведеним виконавчим провадження № 54991739, не дає відповідачу підстав для вчинення подальших виконавчих дій, в тому числі щодо оцінки та передачі на реалізацію арештованого майна.

Під час розгляду справи встановлено, що виконавче провадження №59618078, стягувачем у якому є позивач, стосується стягнення на його користь заробітної плати, а отже не підпадає під виключення, передбачене п.3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача, оскільки останні базуються виключно на доводах про непоширення на боржника положень п.3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», що не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Москалівська, буд. 58, м. Харків, 61004), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Ліквідаційна комісія Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" (вул. Лозівська, 5, м. Харків, 61017) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.