Рішення № 87797332, 25.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 лютого 2020 р. № 520/14324/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" ( вул. Плеханівська, буд. 126,м. Харків,61037) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057), в якому просить суд: скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0050555806 від 30 жовтня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте щодо Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.11.2019 Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» отримало рішення від 30.10.2019 № 0050555806, у якому зазначено, що на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.05.2019 до 21.05.2019 застосувати штраф в розмірі 20 % у сумі 142 403,90 грн. та нарахувати пеню 0,1 % суми недоїмки у розмірі 712,02 грн. На думку позивача, зазначене Рішення є неправомірним, донарахування штрафних санкцій є безпідставним, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

14.01.2020 року на адресу суду відповідачем було надано відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог зазначивши, що дії Головного управління ДПС у Харківській області стосовно винесення рішення № 0050555806 від 30.10.2019 року є такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» здійснено сплату єдиного внеску за квітень 2019 року в сумі 684 950,00 грн. (платіжне доручення від 07.05.2019 №617).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що зазначений платіж проведено на казначейський рахунок, проте з технічних причин сума платежу помилково перераховано на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 територіального органу Державної фіскальної служби України у Харківській області (Київський р-н).

Позивач у позові вказує, що зазначена помилка передусім викликана технічним збоєм програмного забезпечення, який відбувся у зв`язку зі вступом в дію з 2 травня 2019 року нових рахунків 3719, відкритих на ім`я територіальних органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

21.05.2019 ПрАТ «Харківенергозбут» була подана заява вих. № 01-06/3118 про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 684 950,00 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 Головного управління ДФС у Харківській області/Слобідський район, за формою визначеною у додатку 1 до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів.

01 листопада 2019 року ПрАТ "Харківенергозбут" отримало рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.10.2019 № 0050555806, на підставі якого згідно ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до Позивача застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 142 403,90 грн. та нарахувати пеню 0,1% суми недоїмки у розмірі 712,02 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.05.2019 до 21.05.2019.

Не погоджуючись з наведеним Рішенням, позивачем 11 листопада 2019 року подано скаргу до Державної фіскальної служби України про перегляд зазначеного рішення, з вказаних вище підстав.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.12.2019 № 12807/6/99-00-08-060 скаргу ПрАТ "Харківенергозбут" залишено без задоволення, а Рішення - без змін.

Позивач не погодився з рішенням відповідача та звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом №2464.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 вказаного Закону №2464 платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №2464 встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 8 статті 9 Закону №2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з пунктом 7 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України віл 20.04.2015 №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953) (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується, в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно з частиною десятою статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції №449. за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Частинами 11, 12 статті 9 Закону №2464 визначено, що у разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 13 Закону №2464 органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 11 статті 9, частин 10 та 11 статті 25 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2019 року ПРАТ "Харківенергозбут" було здійснено оплату єдиного внеску за квітень 2019 року, відповідно до платіжного доручення №617, призначення платежу: *;101; 42206328; ЕСВ (22,00%+8.41%) нарах. від з/пл за 2 пол. 04.2019 на к/р (в т.ч. з лікарн. у сумі 11261,45 грн.) Перер. повн. дата виплат на 07.05.2019 р. (а.с.8)

Вказаний оплата була перерахована позивачем на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 територіального органу Державної фіскальної служби України у Харківській області/ Слобід. р-н у розмірі 684950,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що з технічних причин зазначений платіж помилково перерахований на невідповідний розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 територіального органу Державної фіскальної служби України у Харківській області/Київський район. Вказана помилка викликана технічним збоєм програмного забезпечення, який відбувся у зв`язку зі вступом в дію з 2 травня 2019 року нових рахунків 3719, відкритих на ім`я територіальних органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2019 року ПрАТ «Харківенергозбут» подало заяву про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 684 950,00 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 Головного управління ДФС у Харківській області/Слобідський район, за формою визначеною у додатку 1 до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (а.с.9).

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем платіжним дорученням №617 від 07.05.2019 рок у строк, передбачений частиною 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», здійснено оплату сум єдиного соціального внеску за квітень 2019 року, проте помилково у платіжному дорученню зазначено розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , а не на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , який призначений для обслуговування коштів єдиного внеску.

Суд зазначає, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДПС в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю, що підтверджується заявою від 21.05.2019 року №01-06/3118.

Верховним Судом України неодноразово з цього приводу встановлювалася наступна позиція, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Аналогічні правові позиції вже висловлювалася Верховним Судом України у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16) та постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 805/3665/16-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0050555806 від 30 жовтня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте щодо Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" ( вул. Плеханівська, буд. 126,м. Харків,61037, код ЄДРПОУ 42206328) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) сплачену суму судового збору в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 74 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Тітов