
Справа № 420/6959/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД815/1652/АВ/СПТД-ФС від 07.08.2019р
Ухвалою суду від 25.11.2019р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.11.2019р. частково задоволено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 21.11.2019р. про забезпечення адміністративного позову; зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД815/1652/АВ/СПТД-ФС від 07.08.2019р. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 417 300,00грн.
Ухвалою суду від 23.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що постанова про накладення штрафу №ОД815/1652/АВ/СПТД-ФС від 07.08.2019р. підлягає скасуванню посилаючись на те, що у направленні на здійсненні інспекційного відвудування від 18.07.2019р. №15/01-29-2491 та в оскаржуваній постанові від 07.08.2019р. відсутні підстави для проведення перевірки, передбачені Законом №877. Разом з тим, як зазначав позивач,у направленні на перевірку не зазначено ті питання, що завдали шкоди правам або законним інтересам заявника, за чиїм зверненням став можливим позаплановий захід та, що посадовими особами відповідача про наміри проведення перевірки так і про результати проведення такого заходу не повідомлено позивача. Також, позивач вважає, що наявні підстави для задоволення його позовних вимог, у зв`язу з відсутністю закодавчо визначеної можливості складаня акту про інспекційне відвідування у разі недопущення інспектора праці до інспекційного відвідування. Разом з тим, позивач зазначав, що відповідач не повідомив про розгляд справи про накладення штрафу, розмір якого є суттєвим та, що у порушення абз.4 п.8 Порядку №509 оскаржена постанова про накладення штрафу надіслана після спливу більш ніж двох місяців. Позивач зазначив, що фактично акт інспекційного відівідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД815/1652/АВ від 22.07.2019р. свідчить про неможливість проведення інспекційного відвідування, в той час, як відповідно до п.2 Постанови №509 (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваної постанови) штрафи може бути накладено на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці.
17.12.2019р. до суду від Головного управління Держпраці в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що управління заперечує проти задоволення позовних фимог ФОП ОСОБА_1 . Відповідач зазначив, що перевірка була проведена відповідно до вимог Конвенції № 81, ст. 35 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР, ст. 2, частиною першою - четвертою та шостою статті 7 Закону України № 877-V, Положенням № 96, Положенням №84 з урахуванням інформації листа Всеукраїнської Громадської Організації «Євро Столиця» (лист від 09.07.2019р. №342) щодо використання праці людей без оформлення трудових відносин, праці неповнолітніх дітей, невиплати заробітної плати та інших порушень трудового законодавства в якому міститься інформація щодо можливого порушення вимог чинного законодавства про працю України ФОП ОСОБА_1 який здійснює господарську діяльність у закладі «КАМБУЗ РОЗА ВЕТРОВ» та службової записки Чернова М.І. від 18 липня 2019 року. Направлення на здійснення інспекційного відвідування від 18.07.2019р. №15/01-29-2491, як зазначив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, було оформлено відповідно до частини 3 статті 7 Закону України № 877-V, зокрема у ньому були вказані усі необхідні критерії, у тому числі направлення мало чітке посилання на підстави для здійснення контрольного заходу, а саме було зазначено, що «Під час інспекційного відвідування .... буде перевірено: додержання законодавства про працю на підставі підп. «а» пункту 1 ст. 3 та ст. 12, 16 та 24 Конвенції № 81, ст. 35 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 Закону України № 877- V. Відповідач зазначив, що у ході проведення інспекційного відвідування працівник у спецодязі з позначками вищевказаного закладу покликав людину, яка представилася адміністратором ( ОСОБА_2 ), після ознойомлення з службовими посвідченнями інспекторів праці та направлення на здійснення інспекційного відвідування ОСОБА_2 зазначив, що на даний час ФОП відсутній, та працює неофіційно і не має повноважень приймати направлення на здійснення інспекційного відвідування, також відмовився надавати будь-яку інформацію стосовно діяльності закладу та себе (прізвище). Після чого робітники зняли спецодяг із позначками закладу, заперечували інспекторам праці, що вони працівники, змішавшись з відвідувачами покинули приміщення. Відповідач вказав, що під час спроби проведення інспекційного відвідування засобами фото- відеотехніки було зафіксовано, що шістнадцять працівників здійснюють свої посадові обов`язки в інтересах закладу, було взято пояснення у трьох стажистів та бармена в яких зазначено, що вони працюють в данному закладі. Головне управління зазначило, що після всіх маніпуляцій із боку працівників закладу, була спроба вручення під підпис вимоги надання документів з зазначеним переліком, направлення на здійснення інспекційного відвідування під фото-відеофіксацію працівниці вдягнутій на той момент у спецодяг з позначками закладу (який вона зняла при врученні) та ОСОБА_2 (адміністратор), які зробили вигляд, що не розуміють в чому справ, чим відмовились від прийняття, а також побажали з насмішкою все надіслати голубиною поштою. У зв`язку з викладеним, як зазначив відповідач, за місцем було складено акт про неможливість здійснення інспекційного відвідування із зазначеними обставинами, які підтвердили підписом вищезазначені інспектори праці, та свідки із боку Головних спеціалістів ГУДМСУ ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Офіцера ООРПРУДПСУ ОСОБА_8. Майже всі вищезазначені факти зафіксовані засобами фото-відеотехнікою, які долучаються на цифровому диску (DVD-R) до акту від 22 липня 2019 року №815/1652/АВ та є його невід`ємною частиною. Як зазначив відповідач, вищевикладений факт свідчить про створення перешкоди інспекторами праці при здійснені інспекційного відвідування ФОПОСОБА_1 в частині дослідження питання фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. Посадовими особами була складена вимога від 19.07.2019р. про надання необхідних для здійснення інспекційного відвідування документів та разом з копією направлення залишено уповноваженій особі суб`єкта господарювання адміністратору (ОСОБА_2) та станом на 22.07.2019р. на адресу Головного управління будь-які документи необхідні для здійснення інспекційного відвідування не надходили, посадовими особами Головного управління було складено акт інспекційного відвідування від 22.07.2019р. № ОД815/1652/АВ та направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 . Разом з тим, на виконання вимог пункту 6 Порядку № 509, 24 липня 2019 року посадовою особою Головного управління було направлено рекомендованим листом повідомлення № 155 від 24.07.2017 р. із зазначенням дати, часу та місця проведення розгляду справи та призначено розгляд справи на 07 серпня 2019 року. У зв`язку з викладеним, представник відповідача зазначив, що дії посадових осіб Головного управління щодо винесення оскаржуваної постанови є правомірними, а тому підстави для скасування постанови № ОД 815/1652/АВ/СПТД-ФС від 07.08.2019, відсутні.
10.01.2020р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій ФОП ОСОБА_1 вказав, що позапланові перевірки за зверненнями фізичних осіб та юридичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Разом з тим, лист ВГО «Євро Столиця» не відповідає положенням Закону України «Про звернення громадян» ані в частині суб`єктності, ані в частині змістовності, а отже не може створювати законодавчої обов`язковості його виконання органами державної влади.
20.01.2020р. до суду від представника відповідача надійшли заперечення у яких Головне управління Держпраці в Одеській області зазначило, що Конвенція № 81 є нормативно правовим актом, що має вищу юридичну силу ніж Закону України № 877-V. Щодо листа Всеукраїнської громадської організації «Євро Столиця» №34049/96 від 09.07.2019р. то Головне управління зазначило, що воно як територіальний орган виконавчої влади зобов`язаний реагувати на інформацію стосовно порушень законодавства про працю та виконувати дії направлені на протидію порушень працівників у відповідній сфері.
Сторони повідомлялись про день та час слухання справи однак у судове засідання їх представники не з`явились. Куруючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управління Держпраці в Одеській області №1354 від 18.07.2019р. «Про проведення інспекційного відвідування» прийнято рішення здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інпекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність за адресою АДРЕСА_1 («КАМБУЗ РОЗА ВЕТРОВ»), з питань забезпечення застосування правових норм, зокрема заробітної плати, тривалості робочого часу та інших подібних питань, які передбачені розділами 1, 4, 6, 7 частин І, ІІ Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017р. №1338(а.с.73).
Як вбачається з наказу Головного управління Держпраці в Одеській області №1354 від 18.07.2019р., підставою для його прийняття стали: вимоги Конвенції Міжнародної організації праці №81, яка ратифікована Законом Україи від 08.09.2004р. №1985-VI, ст. ст. 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», ст.35 Закону Україним «Про оплату праці», ст. 2, ч.1-4, 6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96, Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, яке затверджено наказом від 03.08.2018р. №84 з урахуванням інформації викладеної у листі Всеукраїнської Громадської Організації «Євро Столиця» від 09.07.2019р. №342 щодо використання праці людей без оформлення трудових відносин, праці неповнолітніх дітей, невиплати заробітної плати та інших порушень трудового законодавства ФОПОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність у закладі «КАМБУЗ РОЗА ВЕТРОВ».
19.07.2019р. головними спеціалістами ГУДМСУ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , офіцером ООРПРУДПСУ ОСОБА_8 , працівниками Держпраці ОСОБА_9. , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 складено акт про те, що були здійснені огляд та обстеження приміщень « ІНФОРМАЦІЯ_1 Роза Ветров» (два поверхи) в якому здійснювалось обслуговування відвідувачів з наданням послуг громадського харчування. При цьому, обслуговування здійснювалось через касу та офіціантами. Зі слів персоналу у спецодягу, ФОП за місцем відсутній та вказали на адміністратора, який представився « ОСОБА_2 ». При спробі вручення направлення, адміністратор ОСОБА_2 відмовився від його отримання та після чого персонал даного закладу покинув приміщення, чим створили перешкоди для здійснення інспекційного відвідування та неможливість його проведення (а.с.75).
22.07.2019р. інспектором праці Черновим М.І. складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД815/1652/АВ згідно розділу 3 якого встановлено порушення вимог положень Конвенції Міжнародної організації праці №81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004р. №1985-IV та Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96, адміністрація ФОП ОСОБА_1 не допустила інспекторів праці до інспекційного відвідування (а.с.77-83).
Рішенням першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. щодо розгляду справи про накладення штрафу від 24.07.2019р. №ОД815/1652/АВ/СПТД, прийнято до розгляду справу про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 07.08.2019р. о 11:30 год. (а.с.85-86).
Повідомлення №155 від 24.07.2019р. про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу, направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 30.07.2019р., що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошти» від 30.07.2019р. (а.с.87, зворотній лист а.с.87).
Постановою Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД815/1652/АВ/СПТД-ДФ від 07.08.2019р. накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 417 300,00грн. (а.с.89-90).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі - Закон № 877).
Відповідно до ч. 4, 5 ст.2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
ст.6 Закону № 877 встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Разом з тим, ч.1 ст.6 Закону №877 визначено, що фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Відповідно до ч.2, 3 ст.6 Закону №877 встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Разом з тим, відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Однак, вказана постанова Кабінету Міністрів України станом на час проведення заходу державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування, складання відповідного акту та оскаржуваної постанови від 07.08.2019 р., була визнана нечинною згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р., прийнятою у справі № 826/8917/17 про визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295.
При цьому, суд зауважує, що відповідач ні у наказі на проведення інспекційного відвідування, ні у відповідному направленні, ні в оскаржуваній постанові не посилався на вказану Постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як на нормативно-правовий акт, яким він керувався при складанні та прийнятті цих документів, а також при проведенні заходу державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування.
Разом з тим, оскільки на момент проведення перевірки був відсутній порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, органи Держпраці при визначенні підстав для позапланового заходу зобов`язані були керуватись Законом №877.
Як вбачається з наказу Головного управління Держпраці в Одеській області №1354 від 18.07.2019р., підставою для його прийняття стали: вимоги Конвенції Міжнародної організації праці №81, яка ратифікована Законом Україи від 08.09.2004р. №1985-VI, ст. ст. 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», ст. 35 Закону Україним «Про оплату праці», ст. 2, ч.1-4, 6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96, Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, яке затверджено наказом від 03.08.2018р. №84 з урахуванням інформації викладеної у листі Всеукраїнської Громадської Організації «Євро Столиця» від 09.07.2019р. №342 щодо використання праці людей без оформлення трудових відносин, праці неповнолітніх дітей, невиплати заробітної плати та інших порушень трудового законодавства ФОПОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність у закладі «КАМБУЗ РОЗА ВЕТРОВ».
При цьому, суд зазначає, що звернення Одеського осередку ВГО «ЄВРО СТОЛИЦЯ» №342 від 09.07.2019р.(а.с.71-72) не є зверненням у розумінні ч.1 ст.6 Закону України №877, яким передбачено таку підставу для проведення позапланового заходу, як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
В свою чергу вказане звернення №342 від 09.07.2019р. подано громадським об`єднанням, без чіткого визначення порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави та без додавання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Щодо посилання відповідача на Конвенцію Міжнародної організації праці N 81, яке надає право на проведення позапланового заходу, суд зазначає наступне.
Стаття 12 Конвенція Міжнародної організації праці N 81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" (ратифікована Законом України N 1985-IV від 08 вересня 2004 року) передбачає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.
Однак, суд зазначає, що за відсутності законодавчих підстав для призначення інспекційного відвідування та за відсутності правових підстав для видання направлення на проведення інспекційного відвідування і за відсутності правових підстав для проведення інспекційного відвідування, у посадових осіб відповідача відсутні, встановлені Конвенцією Міжнародної організації праці N 81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" права та гарантії.
Враховуючи вищевикладене та те, що постанова Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД815/1652/АВ/СПТД-ФС від 07.08.2019р. прийнята за створення перешкод інспекторам праці при здійснені інспекційного відвідування, яке проведено за відсутності підстав для здійснення такого позапланового заходу, суд приходить до висновку про протиправність постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД815/1652/АВ/СПТД-ФС від 07.08.2019р. та наявності підстав для її скасування.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною 1 ст. 157 КАС України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи викладене та у зв`язку з прийняттям рішення по вказаній справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2019р.
Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з квитанції №5828-09-01-2154-0951 від 19.11.2019р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 4173,00грн.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 4173,00грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД815/1652/АВ/СПТД-ФС від 07.08.2019р.
Стянути з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, м.Одеса, проспект Шевченка,2 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 4173,00грн.(чотири тисячі сто сімдесят три гривні).
Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2019р. по справі №420/6959/19.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.
Судове рішення № 87796849, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 24.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/6959/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: