Рішення № 87796754, 24.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7683/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

секретаря - Філімоненка А.О.,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - Моісєєв Д.А.

представник відповідача - Левенець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), за участю 3-ї особи на боці Відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказів № 2781 від 13.11.2019 року та № 1567 о/с від 22.11.2019 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.11.2019 № 2781 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку.

- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.11.2019 № 1567 о/с «По особовому складу».

- Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.

- Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (0064054) на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.

- Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 всі види грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.11.2019 № 2781 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку та від 22.11.2019 № 1567 о/с «По особовому складу», прийнятті з порушенням приписів чинного законодавства, позивача звільнено із служби в поліції безпідставно і незаконно, з грубим порушенням вимог закону та прав як службовця і громадянина, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

04.02.2020 року від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що звільнення Позивача з органів поліції відбулось на підставі систематичних порушень у професійній діяльності, невиконання останнім покладених на нього службових обов`язків, порушення дисципліни.

Заяви, клопотання учасників справи.

12.02.2020 року, від представника Позивача надійшла відповідь на відзив.

12.02.2020 року, від 3-ї особи надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

04.02.2020 року, протокольною ухвалою суду, за клопотанням представника Відповідача було залучено 3-ю особу на боці Відповідача - ОСОБА_2., який займає посаду, з якої звільнено ОСОБА_1

19.02.2020 року, судом у якості свідка було допитано ОСОБА_3 .

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.

3-тя особа до суду не з`явилась, повідомлена належним чином.

Обставини справи.

ОСОБА_1 (надалі - позивач) проходив службу в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.

08.10.2019 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (надалі - відповідач) надійшла доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції Перчика О.М. про численні порушення інспектором СРПП № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1. норм КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, під час заповнення та винесення протягом березня-вересня 2019 року постанов про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці полковника поліції ОСОБА_4 , наказом ГУНП в Одеській області від 10.10.2019 № 2476 призначено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.11.2019 № 2781, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, ст.ст. 7, 8, ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 36, ст.ст. 251, 280, 283 КУпАП, п. 1, абзацу 2 п. 3 Розділу V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.11.2019 № 1567о/с, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 22.11.2019 майора поліції ОСОБА_1 (0064054), інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.

Позивач з вказаними наказами від 13.11.2019 № 2781 та від 22.11.2019 № 1567 о/с не погоджується, вважає їх прийнятими з порушенням встановленої законом процедури, безпідставними, упередженими та такими, що підлягають скасуванню в частині звільнення його з посади, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до вимог статті 1 цього Закону Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Стаття 3 Закону №580-VIII передбачає, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Закон №580-VIII є спеціальним законодавчим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію», проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року N 2337-УІП (далі - Дисциплінарний статут) передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і плідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком - визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Крім того, пунктами 11, 12 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Відповідно до ч. 1 статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Згідно з пунктом 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року N 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за N 1576/29706, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місця перебування.

Відповідно до п 5 розділу І Правил N 1179, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Пунктом 1 розділу II Правил N 1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; <...> поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати <...>.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Правил N 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Відповідно до ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Висновки суду.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ст. 2 КАС України та доходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.11.2019 № 2781 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку, то суд вважає в цій частині позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

В ході службового розслідування встановлено, що 08.10.2019 начальник УКЗ ГУНП в Одеській області полковник поліції Перчик О.М. доповідною запискою довів до відома начальника ГУНП в Одеській області генерала поліції третього рангу Беха О.В. про численні порушення інспектором СРПП № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1. норм КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, під час заповнення та винесення протягом березня - вересня 2019 року постанов про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Комісією при дослідженні порушень службової дисципліни ОСОБА_1 , які є дисциплінарним проступком, обставин, що пом`якшують, або обтяжують відповідальність не встановлено.

Також, відповідно до службової характеристики, наданої начальником Білгород- Дністровського ВП ГУНП в Одеській області полковником поліції Барбою В .Є. , майор поліції ОСОБА_1 за час проходження служби в Білгород-Дністровському відділі поліції зарекомендував себе посередньо, у складних ситуаціях схильний піддаватися коливанням настрою та не завжди здатний контролювати власні емоції і поведінку. На зауваження реагує емоційно та зухвало. Має схильність до конфліктів із керівництвом. У спілкуванні з громадянами поводить себе неналежним чином.

Дана характеристика, в частині зухвалої та нетактовної поведінки, нездатності контролювати свої емоції та дії, повністю підтверджується відеоматеріалами, що оприлюднені 15.09.2019 на відеохостингу «Youtube», за посиланнями:

www.youtube.com/watch?v=Q0xgdz0nPN&feature=youtu.be,

www.youtube.com/watch?v=X07Jjrt2JvU&feature=youtu.be,

www.youtube.com/watch?v=vZCzgSbqbno&feature=youtu.be,

www.voutube.com/watch?v= S8sasq6XjU&feature=youtu.be.

Як встановлено Комісією, у відеоматеріалах відображені події, які відбувалися 14.06.2018 на прикордонному пункті пропуску «Удобне», який розташований у межах Білгород- Дністровського району на 59 км а/д М-15 «Одеса-Рені», де майор поліції ОСОБА_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, у однострої, заважав виконанню своїх службових обов`язків прикордонному наряду та блокував рух транспортних засобів, при цьому виражався нецензурною лайкою на адресу прикордонників та своїми діями дискредитував Національну поліцію України. За порушення громадського порядку та відповідного режиму знаходження на вказаному пункті пропуску, прикордонним нарядом до ОСОБА_1 були застосовані спецзасоби (кайданки). Вищевикладені факти знайшли своє об`єктивне підтвердження у висновку службового розслідування, затвердженого 05.11.2019 т.в.о. начальника Південного регіонального управління ДПС України генерал- майором Віктором Бабюком , в якому зокрема зазначено, що 14.06.2018 близько 18:00 год. на транзитній ділянці а/д М-15 «Одеса-Рені», у місці дислокації контрольного посту «Удобне» прикордонним нарядом відповідно до статей 20-21 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та статей 42-45 Закону України «Про Національну поліцію» застосовані заходи фізичного впливу спецзасоби (кайданки) відносно ОСОБА_1 , який перебуваючи в однострої, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, не реагував на вимоги прикордонного наряду, чинив злісну непокору законним вимогам військослужбовців ДПС України.

За вищевказаними подіями в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області також проводилось службове розслідування, висновки якого датовані після прийняття наказу від 13.11.2019 № 2781.

Суд звертає увагу, що майор поліції ОСОБА_1 протягом 2010-2015 років проходив службу в підрозділах Державтоінспекції Одеської області та обіймав у різні періоди часу посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби, командира взводу дорожньо-патрульної служби та начальника відділення Державної автомобільної інспекції Білгород-Дністровського міського відділу ГУМВС України в Одеській області. Тобто, на момент призначення у грудні 2016 року на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області, майор поліції ОСОБА_1 повинен був мати певний досвід не лише складання адміністративних матеріалів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, але і контролю за станом адміністративної діяльності підлеглим особовим складом. Натомість, майор поліції ОСОБА_1 під час перебування з 2012 по 2015 роки на посаді начальника відділення Державної автомобільної інспекції Білгород-Дністровського міського відділу ГУМВС України в Одеській області виконував свої функціональні обов`язки неналежним чином, у зв`язку з чим неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, та згідно з наказом ГУМВС України в Одеській області від 09.09.2015 № 3112 був звільнений з займаної посади.

В рамках проведення службового розслідування, 21.10.2019 за вих. УКЗ ГУНП №№ 9/8300, 9/8301 майору поліції ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням на адреси, які вказані в особовій справі поліцейського були направлені два запрошення щодо прибуття 28-30.10.2019 до ГУНП в Одеській області для надання пояснень з приводу оприлюдненого в мережі «Інтернет» відеоматеріалу про події за його участю на прикордонному пункті пропуску «Удобне», та якості складання адміністративних матеріалів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У визначені дні позивач до ГУНП в Одеській області не прибув. Також 04.11.2019 старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області майором поліції Сакалюком В.О. була здійснена спроба зателефонувати на мобільні номери, які використовує позивач, для отримання письмового пояснення в рамках проведення службового розслідування, призначеного відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 10.10.2019 № 2476, щодо законності та якості складання адміністративних матеріалів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Складено відповідний Акт від 04.11.2019, зареєстрований в УКЗ ГНП за №9/8722.

Також, 04.11.2019 за вих УКЗ ГУНП № 9/8723 майору поліції ОСОБА_1 за допомогою мессенджера «WhatsApp», що прикріплений до номеру НОМЕР_1 , було відправлено сповіщення про прибуття 06-08.11.2019 до ГУНП в Одеській області для надання письмового пояснення за вищевикладеними обставинами.

05.11.2019 о 16:48 год. старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області майором поліції Сакалюком В.О. здійснений повторний телефонний дзвінок на номер, який використовує позивач. Під час спілкування по телефону майору поліції ОСОБА_1 було запропоновано надати письмове пояснення в Головному управлінні, або за місцем мешкання, однак ОСОБА_1 відмовився від надання пояснення, пославшись на хворобливий стан здоров`я. За результатами телефонної розмови 05.11.2019 складено акт про відмову надання позивачем пояснення, який зареєстрований в канцелярії УКЗ ГУНП за № 9/8761.

Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вимоги абзаців 10, 11 пункту 1 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, та керуючись статтями 13, 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_4 щодо порушення службової дисципліни інспектором СРПП № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 закінчено та відомості, які стали підставою для призначення вказаного службового розслідування, знайшли своє підтвердження.

За висновками перевірки, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 9 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, ст.ст. 7, 8 ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 36, ст.ст. 251, 280, 283 КУпАП, п. 1, абзацу 2 п. З Розділу V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування не є підставою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, він є лише складовою частиною службового розслідування.

Підставою до притягнення є - власне, матеріали службового розслідування, факти і обставини які були встановленні під час проведення службового розслідування і все це узагальнено у висновку службового розслідування.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.

Також, позивач у позові посилається на те, що з 03.10.2019 знаходився під наглядом лікувального закладу - Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради, що підтверджується відповідними довідками (а.с. 21).

Проте, суд зазначає, що довідка №76, в якій зазначено, що з 03.10.2019 року по 18.11.2019 року, ОСОБА_7 знаходився під наглядом лікувального закладу, не відповідає вимогам Наказу МВС України від 23.03.2016 №201, а тому не може братися судом, як належний доказ тимчасової непрацездатності позивача.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем було проведене повне, всебічне та неупереджене службове розслідування, на підставі якого, був винесений обґрунтований та законний наказ від 13.11.2019 № 2781 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку, а тому, суд дійшов висновку, що в даній частині позовних вимог, слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.11.2019 № 1567 о/с «По особовому складу», суд заначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , з 19.11.2019 року по 28.11.2019 року також знаходився на лікарному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність №275 Комунального некомерційного підприємства «Білгород- Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради.

Суд не приймає доводи Відповідача, про те, що ОСОБА_7 не попереджав що він знаходиться на лікарняому, оскільки судом, під час розгляду справи, був допитаний свідок ОСОБА_3 , який підтвердив те, що ОСОБА_7 звертався на початку захворювання до начальника відділу кадрів Б.-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області Желяскова І.Ю. , з рапортом, про те, що він знаходиться на лікарному.

Таким чином, судом встановлено, що Позивача було звільнено в період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням ст. 40 КЗпП України, тому, суд визнає протиправним та скасовує наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1567 о/с від 22.11.2019 року «По особовому складу».

Також, суд зазначає, що позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області з 22 листопада 2019 року, теж підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Для вирішення спору та оцінки оскаржуваного рішення суд також врахував вимоги Європейської соціальної хартії, обов`язок з дотримання якої Україна взяла на себе відповідно до закону України від 14 вересня 2006 року № 137-V "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" та якої не дотримався відповідач.

Україна взяла на себе зобов`язання вважати обов`язковими для України такі статті та пункти частини II Хартії: - пункти 1 (визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості), 2 (ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає), 3 (створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування), 4 (забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм) статті 1 "Право на працю".

Виходячи з наведеного, враховуючи, що нормами Закону України "Про Національну поліцію" не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, суд згідно положень ст. 7 КАС України застосовує до спірних правовідносин положення КЗпП України, якими вказані питання врегульовані.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями ст.43 Конституції України дає підстави зробити висновок, що за змістом ч.1 ст.235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що відповідач звільнив ОСОБА_7 з порушенням порядку установленого законом, а тому, відповідно до положень статті 235 КЗпП України зобов`язаний поновити його на попередній посаді.

Згідно з ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Тобто, з урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Такий спосіб захисту як стягнення коштів із відповідача передбачений пунктом 6 частини 2 статті 245 КАС України та може бути застосований у випадках, прямо передбачених законом.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до п. 6 розд. ІІІ вказаного Порядку, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Порядок не містить правил розрахунку середньоденного грошового забезпечення у разі поновлення на посаді, але містить положення щодо розрахунку середньоденного грошового забезпечення у разі виплати грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку, яка проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення (абз. 8 п. 8 розд. ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 9 розд. І вказаного Порядку, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

На підставі викладеного, проаналізувавши положення Порядків №№ 100, 260, суд дійшов висновку, що для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу поліцейського підлягають застосуванню саме календарні дні.

Згідно довідки про доходи, виданої за підписом заступника начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області, сума нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_7 за вересень-жовтень 2019 року складає 21684,05 грн. (а.с. 55).

Кількість календарних днів у вересні-жовтні 2019 року складає 61 день.

Отже, середньоденний заробіток (середньоденне грошове забезпечення) позивача складає 355,47 грн. (21684,05 / 61).

Так період вимушеного прогулу позивача з 22.11.2019 року по 19.02.2020 року складає 89 днів.

Таким чином грошове забезпечення позивача за весь час вимушеного прогулу складає 31636,83 грн. (355,47 х 89), яке суд вважає необхідним стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню, рівно як і рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Відповідно до зазначеної норми закону суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на службі в поліції та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць із відповідним відрахуванням загальнообов`язкових платежів.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250-251 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), за участю 3-ї особи на боці відповідача - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1567 о/с від 22.11.2019 року «По особовому складу».

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області з 22 листопада 2019 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22 листопада 2019 року по 19 лютого 2020 року у сумі 31636 (тридцять одна тисяча шістсот тридцять шість) гривень 83 копійки.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області з 22 листопада 2019 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2020 року.

Суддя Бутенко А.В.

.