Рішення № 87796714, 24.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7806/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2019 р. № Ф-30228-51,-

І. Суть спору:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просила:

-вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 25 вересня 2019 року №Ф-30228-51 визнати протиправною та скасувати.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

16.12.2019 р. позивачу стало відомо, що державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2019 р.

Підставою у відкритті виконавчого провадження послугувала заява про примусове виконання вимоги про сплату боргу №Ф-30228-51У від 25.09.2019 р.

Фактично про існування вимоги про сплату боргу № Ф-30228-51У позивач дізналася 16.12.2019 р. при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.

Позивач зазначила, що була зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.01.2010 р. та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Проте з того часу вона не здійснювала підприємницьку діяльність. З часу реєстрації позивач не подавала жодної звітності, а починаючи з 01.07.2014 р. та по сьогодні працює у ТОВ «Тріумф Мед Груп», а з лютого 2018 р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Позивач вважає вимогу необґрунтованою і безпідставною з огляду на те, що облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів платника не відображають інформації про відмову позивача від спрощеної системи оподаткування і перехід на загальну систему оподаткування на підставі поданої заяви.

Також позивач зазначила, що зі змісту вимоги не зрозуміло за який період нарахована недоїмка, яким чином розрахована сума боргу, немає посилань на акт документальної перевірки, зокрема будь-яких документальних перевірок платника ФОП ОСОБА_1 взагалі не проводилось.

Позивач у позові просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

26.12.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та на встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

22.01.2020 р. від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.01.2010 р. та перебуває на обліку у Північному управлінні ГУ ДПС в Одеській області по теперішній час.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2017 р.

З 01.01.2017 р. до ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внесені зміни, яких стосується порядку нарахування єдиного соціального внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність у разі відсутності у них доходу у звітному році або окремому місяці звітного року.

Так, якщо раніше такі платники ЄСВ мали право самостійно визначати базу нарахування ЄСВ у разі відсутності доходу і сплатити суму єдиного соціального внеску з урахуванням встановленої максимальної величини бази нарахування ЄСВ та розміру мінімального страхового внеску, то з 01.01.2017 р. таке самостійне визначення бази для нарахування ЄСВ став їх обов`язком.

Мінімальний страховий внесок складав у 2018 р. - 819,06 грн. за місяць, а у 2019 р. - 918,06 грн. за місяць.

Таким чином, заборгованість позивача по єдиному внеску у зв`язку з несплатою за період з лютого 2018 р. по 30.09.2019 р. становить 23785,08 грн. (а саме за 2018 р. - 15819,54 грн., та за 1-3 кв.2019 р. - 7965,54 грн.), що підтверджується інтегрованою карткою платника ФОП ОСОБА_1 , що містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Крім цього, чинним законодавством не передбачено звільнення фізичних осіб-підприємців, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами або доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку від сплати єдиного внеску.

Отже, перебування у відпустці по догляду за дитиною з лютого 2018 р. не звільняє позивача фізичну особу-підприємця від сплати ЄСВ.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафу.

Таким, чином на думку представника відповідача, прийнята Головним управлінням ДПС в Одеській області вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2019 р. № Ф30228-51 позивачу - є повністю обґрунтованою.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення . Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.01.2010 р. та перебуває на обліку у Північному управлінні ГУ ДПС в Одеській області по теперішній час.

За обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості позивача станом на 31.08.2019 становить 23 785,08 грн, у зв`язку із чим відповідач сформовав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2019 № №Ф-30228-51 У (а.с.22).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закону України № 2464-VІ згідно з преамбулою до вказаного Закону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За змістом частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI в редакції, що діє з 1 січня 2017 року, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII перше речення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI викладено в такій редакції: особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Аналіз цієї норми в редакціях, що діяли в спірний у цій справі період, свідчить про те, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а з врахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII, також члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, та за наявності двох обов`язкових умов: 1 - є пенсіонерами за віком або інвалідами, після законодавчих змін - отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", 2 - отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

З урахуванням викладеного, позивач не відповідає критеріям, встановленим частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, зокрема він не є фізичною особою-підприємцем, який отримує пенсію за віком або є особою з інвалідністю, або досяг віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Таким чином, на позивача не розповсюджується пільга щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску, встановлена частиною четвертою статті 4 Закону 2464-VI за стверджуваних ним підстав, а саме факту перебування на спрощеній системі оподаткування в якості фізичної особи-підприємця.

Суд зазначає, що позивач з 01.07.2014 р. працевлаштована та по сьогодні працює у ТОВ «Тріумф Мед Груп», а з лютого 2018 р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Зокрема, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено звільнення фізичних осіб-підприємців, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, перебувають у відпустці у звязку з вагітністю та пологами або доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку від сплати єдиного внеску.

Також платниками єдиного внеску, як зазначено у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 цього Закону).

Як визначено п. 2 цієї частини, базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Так, мінімальний страховий внесок склав у 2018 році - 819,06 грн. За місяць а у 2019 році - 918,06 грн. за місяць.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що позивач не припинила свою підприємницьку діяльність а тому , незалежно від отриманого доходу, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що податковий орган не мав правових підстав формувати податкову вимогу, так як позивачем не подавалась звітність (оскільки не здійснювалась підприємницька діяльність), а також з огляду на те, що податковим органом не проводилась перевірка щодо діяльності ФОП ОСОБА_1 і не перевірялись бухгалтерські та інші документи.

Так, згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Пунктом 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

У зв`язку з наведеним за інформацією ІКП ITC "Податковий блок", по коду платежу 71040000 (єдиний соціальний внесок) відповідач нарахував розрахункову суму єдиного внеску станом на 31.08.2019 р. всього суму 23 785,08 грн. та у відповідності до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сформовано податкову вимогу на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на

Таким чином, суд робить висновок, що представник відповідача обґрунтував правомірність формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2019 № Ф-30228-51У належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

4. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

2. Позивач- ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5 код ЄДРПОУ 43142370.

Суддя О.Я. Бойко

.