Рішення № 87796674, 24.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7477/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області включити до страхового стажу період з 18.09.1975 року по 01.02.1989 року та зробити перерахунок розміру пенсії з моменту її нарахування у зв`язку із збільшенням страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2014 році по досягненні пенсійного віку та необхідного страхового стажу, їй була призначена пенсія за віком.

Позивач вказала, що 25 березня 2019 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії №1948, до якої додавалась копія трудової книжки. Позивач вказала, що жодної відповіді на її заяву у передбачені законом строки вона не отримала. При повторному зверненні до відповідача працівником Пенсійного фонду в Малиновському районі позивачу було надано копію протоколу 3824 від 29.07.2014 року без будь-якого зрозумілого пояснення щодо відмови провести перерахунок та включити до розрахунку дійсний трудовий стаж. Позивач зазначила, що оскільки відповіді на свою заяву вона не отримала, 02.08.2019 року вона повторно письмово звернулась до відповідача з проханням перерахувати їй пенсійний стаж та розмір пенсії.

Позивач вказала, що 10 вересня 2019 року вона поштою отримала відповідь відповідача за №1912/р 11 від 22 серпня 2019 року, в якій їй було повідомлено, що при перевірці пенсійної справи встановлено, що відомості про зміну прізвища на першій сторінці (титульному аркуші) її трудової книжки внесені з порушенням пункту 1.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 20.06.1974 р. №162, а саме: зміни записів в трудових книжках про прізвище, ім`я, по-батькові та дату народження виконуються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорту, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я, по-батькові та інше) із зазначенням номера та дати цих документів. Тому записи про роботу позивача по трудовій книжці від 18.09.1975 року не можуть бути зараховані до страхового стажу при обчислені пенсії, про що позивача було попереджено при поданні заяв про призначення пенсії в 2014 році.

Позивач вказала, що про причини неповного зарахування стажу її повідомлено не було.

Позивач зазначила, що свою трудову діяльність вона розпочала 18.09.1975 року у віці 18 років, про що є запис в трудовій книжці стор. 2, на той час вона була незаміжня та мала прізвище ОСОБА_2 . Після укладення шлюбу з ОСОБА_3 , зареєстрованого Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 30.08.1975 року, номер актового запису 892, позивач перейшла на прізвище чоловіка ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища. Відповідний запис про зміну прізвища було внесено до трудової книжки. Позивач вказала, що 08.10.1980 року шлюб з ОСОБА_3 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів Іллічівським р/о ЗАГС зроблено відповідний актовий запис за №617, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 08.10.1980 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Позивач зазначила, що 29.09.1984 року нею було укладено шлюб з ОСОБА_5 , зареєстрований виконавчим комітетом Бучанської селищної ради міста Ірпінь Київської області, актовий запис №144 від 29.09.1994 року, позивач перейшла на прізвище чоловіка ОСОБА_6 . Відповідний запис про зміну прізвища було внесено до трудової книжки. На підставі рішення народного суду міста Ірпінь Київської області від 14.02.1985 року, актовий запис 05.03.1985 року було анульовано, що підтверджується відповіддю, наданою начальником Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі за №2028/12.3-71 від 25.07.2014 року.

Позивач вказала, що враховуючи, що за загальним правилом, установленим статтею 45 СК України, недійсний шлюб не створює для подружжя жодних юридичних наслідків і не обумовлює для них настання відповідних прав та обов`язків; вважається, що вони у шлюбі не перебували, та особа, яка внаслідок реєстрації недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (ч.5 ст.45 СК України), вона повернула собі попереднє прізвище ОСОБА_4 , відповідний запис про зміну прізвища було внесено до трудової книжки.

06.07.1985 року позивачем було укладено шлюб з ОСОБА_7 , зареєстрований Першим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, номер актового запису 627, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища. Відповідний запис про зміну прізвища було внесено до трудової книжки. 19.07.2011 року шлюб з ОСОБА_7 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів Першим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис за №121, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 19.07.2011 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Позивач зазначила, що документи, що підтверджують зазначені зміни прізвища були надані відповідачу під час звернення з заявою про призначення пенсії, але з незрозумілих підстав не були враховані про визначенні страхового стажу.

Позивач вказала, що недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Позивач вважала, що при обчисленні страхового стажу їй безпідставно не зараховано стаж роботи з 18.09.1975 року по 01.02.1989 року.

Ухвалою судді від 16.12.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 27 січня 2020 року о 12:00 год.

Ухвалою від 16.12.2019 року у відповідача витребувано матеріали пенсійної справи позивача.

Ухвалою від 27.01.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 12 лютого 2020 року о 14 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 12 лютого 2020 року на 14:30 год., з`явилася позивач.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. 12.02.2020 року відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

09.01.2020 року відповідач подав письмовий відзив відповідно до якого проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. У відзиві відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком з 05.06.2014 року. Згідно трудової книжки позивач декілька разів змінювала прізвище ( ОСОБА_1 - ОСОБА_1 - ОСОБА_1 - ОСОБА_1 - Решетнікова ).

Відповідач вказав, що при перевірці пенсійної справи позивача встановлено, що відомості про зміну прізвища на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки позивача внесені з порушенням пункту 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 20.06.1974 р. №162, а саме: зміни записів в трудових книжках про прізвище, ім`я, по-батькові та дату народження виконуються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорту, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я, по-батькові та інше) із зазначенням № та дати цих документів. Відповідач зазначив, що записи про роботу позивача по трудовій книжці від 18.09.1975 року не можуть бути зараховані до страхового стажу при обчисленні пенсії, про що позивача було попереджено при поданні заяви про призначення пенсії в 2014 році.

Відповідач зазначив, що для підтвердження дошлюбного прізвища нею було надано витяг про реєстрацію шлюбу від 30.08.1975 року №892 з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 ; свідоцтво про шлюб від 06.07.1985 року з ОСОБА_4 на ОСОБА_10 .

Відповідач вказав, що згідно інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі від 25.07.2014 року, підтвердити дошлюбне прізвище ОСОБА_4 (ОСОБА_1) не є можливим, оскільки 17.07.2014 року до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Малиновського району надійшла копія актового запису про шлюб №144 від 29.09.1984 року, складеного виконавчим комітетом Бучанської селищної ради міста Ірпінь Київської області, згідно якої вищевказаний актовий запис було анульовано 05.03.1985 року на підставі рішення народного суду м. Ірпінь Київської області від 14.02.1985 року.

Відповідач зазначив, що враховуючи зазначене, при обчисленні страхового стажу позивача періоди роботи до 01.01.2004 року зараховані відповідно до записів трудової книжки від 01.02.1989 року та свідоцтв про народження дітей, 21.12.1977 року та 05.04.1986 року, а з 01.01.2004 року - в залежності від фактичної сплати страхових внесків.

На цей час страховий стаж позивача становить 29 років 10 місяців, який обчислений відповідно до вимог чинного законодавства, коефіцієнт страхового стажу - 0,29833.

Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що у 2014 році ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по досягненні пенсійного віку була призначена пенсія за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Пенсійним фондом України 24.09.2014 року (а.с. 11).

Відповідно до протоколу 3824 від 29.07.2014 року пенсія позивачу призначена з 05.06.2014 року (а.с. 40).

Згідно розрахунку стажу позивачу враховано стаж з 01.02.1989 року відповідно до записів трудової книжки від 01.02.1989 року, а також періоди догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку: з 21.12.1977 року по 20.12.1980 року та з 05.04.1986 року по 31.01.1989 року відповідно до свідоцтва про народження дітей (а.с. 40).

Періоди роботи позивача, відображені у трудовій книжці від 18.09.1975 року до страхового стажу позивача не зараховані.

З трудової книжки позивача вбачається, що свою трудову діяльність вона розпочала 18.09.1975 року, про що є запис в трудовій книжці на стр. 2, на той час вона мала прізвище ОСОБА_2 (а.с. 24).

Після укладення шлюбу з ОСОБА_3 , зареєстрованого Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 30.08.1975 року, номер актового запису 892, позивач змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 15).

Відповідний запис про зміну прізвища було внесено до трудової книжки.

08.10.1980 року шлюб з ОСОБА_3 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів Іллічівським р/о ЗАГС м. Одеса зроблено відповідний актовий запис за №617, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 08.10.1980 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 16).

29.09.1984 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_5 , зареєстрований виконавчим комітетом Бучанської селищної ради міста Ірпінь Київської області, актовий запис №144 від 29.09.1994 року, позивач змінила прізвище на ОСОБА_6 . Відповідний запис про зміну прізвища було внесено до трудової книжки.

На підставі рішення народного суду міста Ірпінь Київської області від 14.02.1985 року, актовий запис 05.03.1985 року було анульовано, що підтверджується відповіддю, наданою начальником Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за №2028/12.3-71 від 25.07.2014 року (а.с. 19).

06.07.1985 року позивачем було укладено шлюб з ОСОБА_7 , зареєстрований Першим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, номер актового запису 627, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 17).

Відповідний запис про зміну прізвища було внесено до трудової книжки.

19.07.2011 року шлюб з ОСОБА_7 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів Першим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис за №121, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 19.07.2011 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 18).

На звернення позивача щодо пенсійного забезпечення, листом від 22.08.2019 року за №1912/Р-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1992 р. №637 (зі змінами), який застосовують для підтвердження страхового стажу до 1 січня 2004 року, встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. При перевірці пенсійної справи встановлено, що відомості про зміну прізвища на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки позивача внесені з порушенням пункту 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 20.06.1974 р. №162, а саме: зміни записів в трудових книжках про прізвище, ім`я, по-батькові та дату народження виконуються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорту, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я, по-батькові та інше) із зазначенням № та дати цих документів. Тому записи про роботу позивача по трудовій книжці від 18.09.1975 року не можуть бути зараховані до страхового стажу при обчисленні пенсії, про що її було попереджено при поданні заяви про призначення пенсії в 2014 році. У листі вказано, що відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квітки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. У листі зазначено, що при обчисленні страхового стажу позивача періоди роботи до 1 січня 2004 зараховані відповідно до записів трудової книжки від 01.02.1989 року та свідоцтв про народження дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 1 січня 2004 року - в залежності від фактичної сплати страхових внесків (а.с. 20).

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.2 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У відповідності до ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють па підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договору і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів пункту 3 Порядку №637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях від 20.06.1974 р. №162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як встановлено судом вище, з трудової книжки позивача вбачається, що свою трудову діяльність вона розпочала 18.09.1975 року, про що є запис в трудовій книжці від 18.09.1975 року на стор. 2, що виписана на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24-25).

Вказана трудова книжка містить три записи про зміну прізвища позивача, які оформлені належним чином.

При цьому, запис про повернення з прізвища « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_4 » не оформлений з посиланням на відповідний актовий запис.

Разом з тим, відповідно до листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції від 25.07.2014 року №2028/12.3-71, адресованого позивачу, 17.07.2014 року до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції надійшла копія актового запису про шлюб №144 від 29.09.1984 року, складеного виконавчим комітетом Бучанської селищної ради м. Ірпінь Київської області, згідно якої вищевказаний актовий запис було анульовано 05.03.1985 року на підставі рішення народного суду м. Ірпінь Київської області від 14.02.1985 року (а.с. 19).

Згідно довідки Ірпінського міського суду Київської області, доданої до листа цього суду від 05.08.2014 року, цивільна справа від 1985 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про анулювання шлюбу в архіві Ірпінського міського суду відсутня, так як втрачена внаслідок пожежі, яка сталася в ніч з 26.05.2004 року на 27.05.2004 року (а.с. 22-23).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.45 Сімейного кодексу України, недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов`язків подружжя, а також прав та обов`язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Особа, яка у зв`язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.

Таким чином, наслідком анулювання шлюбу (визнання шлюбу недійсним) є, серед іншого, повернення особи на прізвище, яке вона мала до його реєстрації.

Суд зазначає, що недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, трудова книжка позивача від 18.09.1975 року містить усі записи про роботу позивача, які оформлені належним чином, будь-які неточності в цих записах відсутні.

Наведені вище листи Ірпінського міського суду Київської області та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції підтверджують перехід позивача з прізвища « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_4 » внаслідок анулювання шлюбу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що при обчисленні страхового стажу позивачу безпідставно не зараховано стаж роботи з 18.09.1975 року по 01.02.1989 року.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ) період з 18.09.1975 року по 01.02.1989 року згідно записів у трудовій книжці від 18.09.1975 року та зробити перерахунок розміру пенсії з моменту її нарахування у зв`язку зі збільшенням страхового стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 лютого 2020 року.

Суддя В.В. Андрухів

.